Бамангвато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бамангвато</ br> BagammaNgwato
Сучасний ареал розселення і кількість
Найбільші розселення Ботсвана (Центральний округ)
Південно-Африканська Республіка
Расовий тип Негроїдна раса
Близькі етнічні групи Тсвана
Мова Сетсвана
Релігія Протестантизм (бл. 65 %), католицизм (бл. 5 %), бадімо (місцеві традиційні вірування, бл. 6 %)

Бамангвато — бантуанське плем'я, що належить до народу тсвана, який складає основну частину населення Ботсвани. Центром ареалу бамангвато у Ботсвані є місто Серове. На чолі племені стоїть спадковий правитель з титулом kgôsi (король чи верховний вождь) (теперішній kgôsi Ян а Серетсе з 2008 року займає пост президента Ботсвани).

Рання історія[ред.ред. код]

На початку XIX століття бамангвато проживали в районі на південний схід від озера Нгамі. У 30-их — 40-их роках XIX століття в результаті династичної суперечки частина племені під іменем батавана мігрувала в район на схід від Нгамі під предводительством Моремі, де заснувала поселення Лечулатебе (названо на честь їхнього вождя Лечулатебе «Володаря озера», сина Моремі). Інша частина бамангвато на чолі з kgôsi Кхамою II залишилась на старому місці. Його спадкоємець Секгома I (1835–1857) успішно відбив вторгнення макололо й матабеле, надовго встановивши мирне існування племені. За нього столиця бамангвато Шошонг стала найбільш людним торговим центром на південь від Замбезі. Цей правитель був противником поширення християнства серед його племені. Секгома I відомий, зокрема, тим, що ворожо сприйняв експедицію до його земель відомого місіонера й дослідника Африки Девіда Лівінгстона й усіляко йому протидіяв (про що писав сам Лівінгстон). Сини Секгоми I, Кхама III і Кхамане, прийнявши християнство, вступили у протиборство з батьком, що спричинило тривалу міжусобицю, що завершилась 1875 року воцарінням Кхамы III. Новий kgôsi зрештою навів лад у народі порядок і безпеку, а також заборонив продаж спиртного. Невдовзі населення столиці, яке сильно скоротилось через міжусобиці, лихоманку й надмірне п'янство, збільшилось втричі.

Під британським протекторатом[ред.ред. код]

Король (kgôsi) бамангвато Кхама III (1875–1923) володів територією фактично усієї сучасної Ботсвани. Кхама був союзником британців, які в той час ворогували з бурськими республіками (Трансвааль та Оранжева Вільна держава) й королівствами племен шона і ндебеле. 1885 року Кхама III разом із вождями інших племен тсвана звернувся до Великої Британії з проханням про захист, і 31 березня 1885 року було встановлено британський протекторат над землям тсвана, які отримали назву Бечуаналенд. Англійці цілковито підпорядкували колоніальній адміністрації управління племенами Бечуаналенду, в тому числі й племенем бамангвато, вони затверджували на посадах племінних вождів (королів) і могли у будь-який момент усунути їх від влади й навіть вислати з племені. 1933 року колоніальна адміністрація усунула від влади й вислала з країни вождя—регента Чекеді Кхаму за те, що він наказав висікти одного європейця, якого було звинувачено у зґвалтуванні місцевих дівчат. Однак того ж року його відновили у повноваженнях після публічних вибачень перед англійською владою та обіцянки не чинити так надалі. 1949 року kgôsi Серетсе Кхама повернувся з Оксфорду, щоб стати до управління племенем. Однак колоніальна влада відмовилась визнавати його королем та навіть заборонила йому проживати в резерваті Бамангвато з тієї причини, що Серетсе був одружений з англійкою (Рут Вільямс). Цей факт порушував заборону на змішані шлюби між європейцями та місцевим населенням, що було однією з основ політики расової дискримінації. Плем'я вирішило визнати Серетсе королем, а жінки бамангвато влаштували церемонію привітання своєї білої королеви. Однак англійська влада була непохитною. Королем було призначено Кеабоку Кхамане, а Серетсе Кхама відмовився від своїх претензій на титул kgôsikgolo тільки 1956 року, коли почав балотуватись до місцевої ради Бечуаналенду.

Пам'ятник kgôsi Серетсе Кхамі в Габороне

Правителі племені (Kgôsikgolo)[ред.ред. код]

  •  ?—1780 kgôsi Мокгади
  • 1780–1795 kgôsi Матхіба а Молета (1755–1820)
  • 1795–1817 kgôsi Кхама I а Матхіба (1770–1817)
  • 1817–1828 kgôsi Кгарі а Кхама Пебане (1790–1828)
  • 1828–1833 в. о. kgôsi Седімо а Молосіва
  • 1833–1835 kgôsi Кхама II а Кгарі
  • 1835–1857 kgôsi Секгома I а Кгарі Ммапхірі (1815–1883)
  • 1857–1859 гг. kgôsi Маченг а Кгари (1830–1873)
  • 1859–1866 kgôsi Секгома I а Кгарі Ммапхірі (1815–1883)
  • 1866–1872 kgôsi Маченг а Кгарі (1830–1873)
  • 1872–1873 kgôsi Кхама III Бойканьйо а Секгома Добрий (1837—21.02.1923)
  • 1873–1875 kgôsi Секгома I а Кгарі Ммапхірі (1815–1883)
  • 1875–1923 kgôsi Кхама III Бойканьйо а Секгома Добрий (1837—21.02.1923)
  • 1923–1925 kgôsi Секгома II а Кхама Лерараєтса (1869—17.11.1925)
  • 1925—19.1.1926 глава регентської ради Гореванг а Кхамане
  • 19.1.1926—14.9.1933 вождь-регент Чекеді Кхама а Кхама (17.09.1905—10.06.1959)
  • 9.1933—4.10.1933 в. о. вождя-регента Серогола а Гагоїтсеге
  • 4.10.1933—23.7.1949 вождь-регент Чекеді Кхама а Кхама (17.09.1905—10.06.1959)
  • 1925 (факт. 23.7.1949)—26.9.1956 (факт. 8.3.1950) kgôsi сер Серетсе Кхама а Секгома (1.07.1921—13.07.1980)
  • 13.3.1950—26.5.1952 kgôsi Кеабока Кхамане
  • 13.5.1953—5.1964 kgôsi Джордж Расеболаї Кхамане а Гореванг (1907–1973)
  • 5.1964—1974 kgôsi Леапітсве а Чекеді (1939–1987)
  • 1974–1979 kgôsi Мокгача Мокгаді
  • 5.5.1979—теперішній час король (kgôsi) Ян а Серетсе

Джерела[ред.ред. код]