Банабхата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Банабхата
Народився VII ст.
Прітікута
Помер VII ст.
Каннодж
Діяльність поет
Батько Чітрабхану
Матір Раджадеві
Рід Бходжака
Діти Бхусанабхата

Банабхата (гінді:बाणभट्ट, VII ст. ) — давньоіндійський поет, складавший свої творим санскритом.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з брамінської родини Бходжака. Народився у с. Прітікута (в сучасному штаті Біхар). Після смерті батька вів мандрівне життя, але згодом повернувся до дому. Ймовірно під час своїх пдорожей уславився в якості талановитого поета. Тому по поверненню отримав запрошення від Крішни Вармана, двоюрідного брата махараджихіраджи Харші. З часом придворним поетом останнього. Помер йомвірно після смерті Харші.

Творчість[ред.ред. код]

Йому належать два романи в прозі — «Харшачаріта» («Життя Харші») і «Кадамбарі», що досі користуються в Індії широкою популярністю.

Перші глави «Харшачаріти» — це автобіографія Банабхати (жанр невідомий давньоіндійській літературі ні до, ні після нього), де автор описує своїх предків, батьків, розповідає про людей, з якими він був близький, про свою подорож по різних областях Індії, нарешті, про те, як він потрапив до двору царя Харші. Вже це автобіографічний вступ показує, що «Харшачаріта» — роман не цілком звичайний, він нагадує історичний роман чи роман-хроніку: його героєм автор робить свого государя Харшу і намагається зобразити дійсні події його царювання.

Зміст «Кадамбарі» запозичено з «Бріхаткатхі» Гунадх'ї і зводиться до казкової історії кохання царевича Чандрапіди і красуні-самітниці Кадамбарі. Цей роман сильно перевантажено вставними описами, сюжет нерозривно пов'язаний з індуської концепцією переселення душ: майже всі його герої виступають то в одному, то в іншому земному втіленні. Втім в цілому його композиція досить вправна й винахідлива. Банабхата поєднує в «Кадамбарі» головні і підлеглі розповіді, але вводить підлеглі розповіді для того, щоб повідомити про епізоди, які основний оповідач не міг знати. Він має в своєму розпорядженні події не в хронологічному порядку, а в тій послідовності, в якій з ними знайомиться герой.

Банабхата також є автором «Чандішатаки» («Сто строф до Чанду»), зверненя до богині Дурги. У ньому автор ретельно малює вигляд богині, аж до пальців на її ногах, разом з тим переказує міф про те, як Дурга знищила демона Махішу.

Джерела[ред.ред. код]