Банкова вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Банкова вулиця
Київ Київ
Будинок з химерами та Адміністрація Президента України
Будинок з химерами та Адміністрація Президента України
Місцевість Липки
Район Печерський
Історична інформація
Колишні назви Царедарська, Треповська, Комуністична, Бісмаркштрассе, Орджонікідзе
Протяжність 550 м
Координати початку 50°26′50″ пн. ш. 30°31′49″ сх. д. / 50.4472472° пн. ш. 30.5304889° сх. д. / 50.4472472; 30.5304889Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°31′49″ сх. д. / 50.4472472° пн. ш. 30.5304889° сх. д. / 50.4472472; 30.5304889
Координати кінця 50°26′36″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.4434306° пн. ш. 30.5260667° сх. д. / 50.4434306; 30.5260667
Поштові індекси 01008, 01024, 01220
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 1.svg «Хрещатик »,
Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»
Автобуси А 24, 62 (по вул. Михайла Грушевського)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Будинок з химерами
Банкова вулиця на Вікісховищі

Ба́нкова ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Інститутської до Круглоуніверситетської вулиці.

Прилучається Лютеранська вулиця та сходи до площі Івана Франка.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла у 70-ті роки XIX століття, назву Банкова отримала на честь розташованої навпроти неї будівлі Київської контори Державного банку (вул. Інститутська, 7, будівля зведена 1840 року, неодноразово перебудовувалася). Також вживалися паралельні назви Царедарська і Треповська, остання — на честь генерал-губернатора Ф. Трепова, колишнього власника садиби, через яку пролягала вулиця.

У 1919 році вулиця отримала назву Комуністична[1][2], а у 1936 році — Орджонікідзе[3], на честь 50-річчя радянського партійного і державного діяча Серго Орджонікідзе (назву підверджено 1938[4] та 1944 року[5]).

1992 року повернуто історичну назву — Банкова[6].

Назви вулиці у різний час[ред.ред. код]

  • Банкова (1870-ті—1919 роки), паралельні назви — Царедарська, Треповська;
  • Комуністична (з 1919 року[1][2]);
  • Орджонікідзе (з 1936 року[3][4]);
  • Бісмаркштрассе (нім. Bismarckstraße) (1941–1943);
  • Орджонікідзе (з 1944 року[5]);
  • Банкова (з 1992 року[6]).

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Установи[ред.ред. код]

№ 9-11 — Адміністрація Президента України (колишня будівля КОВО, 1936–1939 роки, архітектор С. Григор'єв).

Будинок № 10 є офіційною резиденцією Президента, разом із тим до будівлі організовуються екскурсії.

Видатні особи, пов'язані з Банківською вулицею[ред.ред. код]

У будинку № 8 (не зберігся) у 90-х роках XIX століття мешкав художник М. В. Нестеров. Будинок № 12 зведений для наукових співробітників, тут проживали академіки М. М. Федоров, К. Г. Воблий, Л. М. Ревуцький, М. В. Птуха, М. Г. Холодний, А. В. Корчак-Чепурковський, М. П. Кравчук, професор П. М. Буйко.

Меморіальні дошки[ред.ред. код]

Меморіальна дошка на будинку № 12

На будинку № 12 26 квітня 1985 року встановлено меморіальну дошку на честь професора, Героя Радянського Союзу П. М. Буйка, який мешкав у цьому будинку в 19361941 роках. Дошку виготовлено у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Б. Л. Микитенка та архітектора Н. М. Фещенка.

У фойє Будинку письменників (№ 2) знаходилися меморіальна дошка Ярославу Галану (відкрита 24 жовтня 1953 року; мармур) та три меморіальні дошки на честь письменників, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни (відкриті у 1950 році; мармур). Усі вони втрачені у 1990-х роках під час реконструкції будинку.

На будинках № 2 та № 12 висіли анотаційні дошки на честь Серго Орджонікідзе, чиє ім'я протягом довгого часу носила вулиця. Гранітні дошки відкриті 5 листопада 1965 року (архітектор В. П. Шевченко), зняті у 1992 році після перейменування вулиці.

На будинку № 8 висіла меморіальна дошка на честь художника М. В. Нестерова (18621942), який жив і працював у цьому будинку у 18991903 роках. Мармурову дошку роботи скульптора І. В. Макогона було відкрито 3 червня 1963 року. Пізніше історичний будинок було знесено, на його місці зведено адміністративну будівлю.

Цікаві факти[ред.ред. код]

З 1905 приблизно до 1946 року Банковою вулицею пролягала трамвайна лінія, що з'єднувала Бессарабську площу з вул. Михайла Грушевського (тоді, відповідно Олександрівською, Кірова), в різний час маршрути № 7 та 18.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Переименование улиц // «Коммунист» № 17 (45). — 1919. — 22 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 21 листопада 2013.
  2. а б Переименование улиц // «Известия Киевского губернского революционного комитета» № 13. — 1920. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 21 листопада 2013.
  3. а б Вулиця імені Серго Орджонікідзе // «Більшовик». — 1936. — 30 жовтня.
  4. а б Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  5. а б Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  6. а б Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». Архівовано з першоджерела 4 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]