Банкова вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Банкова вулиця
Київ Київ
Будинок з химерами та Адміністрація Президента України
Будинок з химерами та Адміністрація Президента України
Місцевість Липки
Район Печерський
Історична інформація
Колишні назви Цареводарська, Треповська, Комуністична, Бісмаркштрасе, Орджонікідзе
Протяжність 550 м
Координати початку 50°26′50″ пн. ш. 30°31′49″ сх. д. / 50.4472472° пн. ш. 30.5304889° сх. д. / 50.4472472; 30.5304889
Координати 50°26′50″ пн. ш. 30°31′50″ сх. д. / 50.44724723° пн. ш. 30.5304889° сх. д. / 50.44724723; 30.5304889Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°31′50″ сх. д. / 50.44724723° пн. ш. 30.5304889° сх. д. / 50.44724723; 30.5304889
Координати кінця 50°26′36″ пн. ш. 30°31′33″ сх. д. / 50.4434306° пн. ш. 30.5260667° сх. д. / 50.4434306; 30.5260667
Поштові індекси 01008, 01024, 01220
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 1.svg «Хрещатик »,
Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»
Маршрутні таксі Мт 238, 466, 527 (по вул. Михайла Грушевського)
Автобуси А 24, 62 (по вул. Михайла Грушевського)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Будинок з химерами
Банкова вулиця на Вікісховищі

Ба́нкова ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Інститутської до Круглоуніверситетської вулиці.

Прилучається Лютеранська вулиця та сходи до площі Івана Франка.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла у 70-ті роки XIX століття, назву Банкова отримала на честь розташованої навпроти неї будівлі Київської контори Державного банку (вул. Інститутська, 7, будівля зведена 1840 року, неодноразово перебудовувалася). Також вживалися паралельні назви Цареводарська (була запропонована генерал-ад'ютантом Ф. Треповим ukru — власником садиби, через яку прокладали вулицю, але цю назву не було офіційно затверджено) і Треповська (також неофіційна назва, походила від прізвища власника). Спершу вулиця складалася з одного кварталу між Інститутською та Анненковською вулицями.

У 1919 році вулиця отримала назву Комуністична[1][2]. У 1935 році було прокладене її продовження — квартал до Круглоуніверситетської вулиці.


У 1936 році на честь 50-річчя радянського партійного і державного діяча Серго Орджонікідзе вулиця отримала назву Орджонікідзе[3] (підверджено 1938[4] та 1944 року[5]). Під час німецької окупації міста у 19421943 роках — Бісмаркштрасе (нім. Bismarck Str.)[6].

1992 року вулиці повернуто історичну назву — Банкова[7].


Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Установи[ред.ред. код]

№ 9-11 — Адміністрація Президента України (колишня будівля КОВО, 1936–1939 роки, архітектор С. Григор'єв).

Будинок № 10 є офіційною резиденцією Президента, разом із тим до будівлі організовуються екскурсії.

Видатні особи, пов'язані з Банковою вулицею[ред.ред. код]

У будинку № 8 (не зберігся) у 90-х роках XIX століття мешкав художник М. В. Нестеров.

Будинок № 12 зведений для наукових співробітників, тут проживали академіки М. М. Федоров, К. Г. Воблий, Л. М. Ревуцький, М. В. Птуха, М. Г. Холодний, А. В. Корчак-Чепурковський, М. П. Кравчук, професор П. М. Буйко.

Меморіальні дошки[ред.ред. код]

Меморіальна дошка на будинку № 12

На будинку № 12 26 квітня 1985 року встановлено меморіальну дошку на честь професора, Героя Радянського Союзу П. М. Буйка, який мешкав у цьому будинку в 19361941 роках. Дошку виготовлено у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Б. Л. Микитенка та архітектора Н. М. Фещенка.

У фойє Будинку письменників (№ 2) знаходилися меморіальна дошка Ярославу Галану (відкрита 24 жовтня 1953 року; мармур) та три меморіальні дошки на честь письменників, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни (відкриті у 1950 році; мармур). Усі вони втрачені у 1990-х роках під час реконструкції будинку.

На будинках № 2 та № 12 висіли анотаційні дошки на честь Серго Орджонікідзе, чиє ім'я протягом довгого часу носила вулиця. Гранітні дошки відкриті 5 листопада 1965 року (архітектор В. П. Шевченко), зняті у 1992 році після перейменування вулиці.

На будинку № 8 висіла меморіальна дошка на честь художника М. В. Нестерова (18621942), який жив і працював у цьому будинку у 18991903 роках. Мармурову дошку роботи скульптора І. В. Макогона було відкрито 3 червня 1963 року. Пізніше історичний будинок було знесено, на його місці зведено адміністративну будівлю.

Обмеження руху[ред.ред. код]

Транспортний рух вулицею повністю обмежений, починаючи з буд. № 6-8 до буд. № 12. Рух пішоходів обмежується під час проведення державних заходів біля будинку Адміністрації Президента України.

Цікаві факти[ред.ред. код]

З 1905 приблизно до 1946 року Банковою вулицею пролягала трамвайна лінія, що з'єднувала Бессарабську площу з вул. Михайла Грушевського (тоді, відповідно Олександрівською, Кірова), в різний час маршрути № 7 та 18.

Примітки[ред.ред. код]

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // «Вісти / Известия» № 29. — 1919. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // «Известия / Вісти» № 13. — 1920. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Вулиця імені Серго Орджонікідзе // «Більшовик». — 1936. — 30 жовтня.
  4. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  5. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  6. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  7. Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». Архівовано з першоджерела 4 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.