Банкрутство
Банкру́тство — процес, у якому індивід чи організація, нездатна розрахуватися із кредиторами, позбавляється майна за рішенням суду і після цього розподіляється між кредиторами відповідно до встановленої законом черговості виплати боргів кредиторам, таких як податки і заробітна плата працівникам організації-банкрута. Процес може бути ініційований або особою-боржником (добровільне банкрутство), або будь-ким з кредиторів, якому боржник не може виплатити борг (вимушене банкрутство). Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Доти, доки банкрут не розрахується з боргами, його фінансова діяльність жорстко обмежена.
Зміст |
Судові процедури банкрутства [1] [ред.]
 Зовнішні зображення |
|
|---|---|
 |
Принципова схема процедури банкрутства |
- розпорядження майном боржника;
- мирова угода;
- санація (відновлення платоспроможності) боржника;
- ліквідація банкрута.
Підстава для порушення справи про банкрутство — письмова заява будь-кого з кредиторів чи боржника до господарського суду. Супровід процедур банкрутства здійснює - арбітражний керуючий.
Борги [ред.]
При банкрутстві існують такі пріоритети погашення боргів:
- Невиплачена заробітна плата звільнених працівників
- Невиплачена заробітна плата працівників
- Борги перед державним бюджетом (податки) та державними фондами (пенсійний, соцстрах, зайнятості, «нещасні випадки»)
- Борги перед кредиторами, які про себе заявили в установлені строки
Залишок активів розподіляється між власниками юридичної особи (засновниками чи акціонерами).
Фіктивне банкрутство [ред.]
Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом є фіктивним банкрутством. У випадку завдання великої матеріальної шкоди кредиторам або державі до 17.02.2012 року за фіктивне банкрутство передбачалась кримінальна відповідальність (ст. 218 КК України). Відповідно до змін у законодавстві за правопорушення у сфері банкрутства, кодексом України "Про адміністративні правопорушення" передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.[2]
Приховування стійкої фінансової неспроможності [ред.]
Умисне приховування громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові. Відповідно до змін у законодавстві за правопорушення у сфері банкрутства, кодексом України "Про адміністративні правопорушення" передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.[3]
Джерела [ред.]
Посилання [ред.]
Примітки [ред.]
