Форфейтинг
Форфéйтинг — фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку перевідних векселів без права регресу, тобто покупець векселя бере на себе весь ризик неплатежу і не може пред'явити претензії попередньому власнику.
В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик неоплати зобов'язань та разового збору за зобов'язання купити векселі експортера.[1]
Форфейтинг — це одна з нових форм кредитування зовнішньої торгівлі. Її поява зумовлена швидким зростанням експорту дорогого устаткування з тривалим терміном виробництва, посиленням конкурентної боротьби на світових ринках та зростанням ролі кредиту у розвитку світової торгівлі.[2]
Типи угод[ред. | ред. код]
- Експортна угода — сприяння надходженню коштів експортеру, який надав позику іноземному замовнику;
- Фінансова угода — швидке втілення довгострокових економічних зобов'язань.
Процедура проходження[ред. | ред. код]
- Експортер та імпортер укладають договір про поставку товару з відстроченням оплати за нього.
- Форфейтер та експортер укладають договір, який передбачає зазначення вимог експортера до імпортера, враховуючи дисконт.
- Продавець (експортер) на основі договору доставляє товар покупцеві (імпортеру).
- Форфейтер отримає підтвердження виконаних домовленостей зі сторони експортера, виплачує йому кошти відповідно угоді, враховуючи комісію та дисконт.
- Імпортер зобов'язаний повернути борг форфейтеру у строки, вказані в договорі, або форфейтер перепродає борг (факторинговій компанії).
- При повній виплаті імпортером боргу форфейтеру, другий отримує чистий дохід у розмірі дисконту.
Професійні асоціації[ред. | ред. код]
Найстарішою асоціацією форфейтингу у світі є VEFI, Асоціація форфейтерів Швейцарії (нім. Vereinigung von forfaitierenden Instituten in der Schweiz), яка була заснована в 1978 році.[3] Міжнародна асоціація торгівлі та форфейтингу (ITFA)[4] була заснована в 1999 році як всесвітня торговельна асоціація форфейтингової індустрії з грошовим внеском від VEFI.[5] Її метою є розвиток ділових відносин та допомога іншим організаціям, пов'язаним з форфейтингом.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ A.I. Trade Finance, Inc. v. Laminaciones de Lesaca, S.A., 41 F.3d 830 (2d Cir. 1994).
- ↑ Treasury Today, Forfaiting [Архівовано 2018-12-30 у Wayback Machine.], published September 2008, accessed 7 July 2018
- ↑ Welcome to the VEFI-Website! [Архівовано 2022-08-08 у Wayback Machine.], accessed 7 July 2018
- ↑ Digital, Logix. ITFA. Процитовано 7 March 2017.
- ↑ » About Us (амер.). Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Guidelines on Risk Factors_EN_04-01-2018.pdf (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2022. Процитовано 14 листопада 2023.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Форфейтинг // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Форфейтинг [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
|
Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про банки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |