Банська Штявниця
| Місто Банська Штявниця словац. Banská Štiavnica |
|
|---|---|
 |
|
| Основні дані | |
| Країна |  Словаччина |
| Край | Банськобистрицький |
| Округ | Банська Штявниця |
| Перша згадка | 1156 |
| Населення | 10 640 |
| Площа | 46,74 км² |
| Географічні координати | 48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.45861° пн. ш. 18.89306° сх. д.Координати: 48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.45861° пн. ш. 18.89306° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 621 м |
| Місцева влада | |
| Адреса | Mestský úrad
Radničné námestie 1 969 24 Banská Štiavnica 1 |
| Веб-сторінка | http://www.banskastiavnica.sk/index.html |
| Староста | Надежда Бабякова |
| Карта | |
  Банська Штявниця
|
|
| Банська Штявніцаa Світова спадщина ЮНЕСКО |
|
|---|---|
| Країна | Словаччина |
| Тип | Місто і регіон |
| Критерії | (iv)(v) |
| Ідентифікатор | 618 |
| Регіонb | Банська Бистриця |
|
Історія реєстрації |
|
| Зареєстроване: | 1993 сесія |
|
a Назва, як офіційно зазначено у списку |
|
Ба́нська Штя́вница (укр. Банська Щавниця, словац. Banská Štiavnica, нім. Schemnitz, угор. Selmecbánya) — місто в Словаччині, центр однойменного району Банськобистрицького краю. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхи.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Назва походить від латинського виразу «Terra banensium» (земля гірників), який закріпився за околицями Штявниці.
Історія [ред.]
Перший видобуток корисних копалин почався на місці Банської Штьявниці ще в III столітті, імовірно кельтами.
У 1156 році Банська Штявница згадується як шахтарське містечко. У 1217 році вперше згадується видобуток срібла на околицях міста, в 1238 Банська Штявница отримує міські права.
У XIII столітті сюди приходять німецькі колоністи з Тіролю та Саксонії.
У 1443 році місто знищив сильний землетрус.
У середині XV століття виникають Старий і Новий Замок— зміцнення проти турецьких набігів.
У 1627 році вперше у світовій історії при видобутку корисних копалин тут був застосований порох як вибухова речовина.
У 1735 у Банській Штявниці виникає перша в Угорщині Гірнича школа, а у 1763 вищий навчальний заклад— Гірнича академія.
У 1782 році Банська Штявниця була третім найбільшим містом Угорщини після Братислави й Дебрецена.
На сьогодні Банська Штявниця втратила своє промислове значення, але є популярним туристичним місцем Словаччини.
Населення [ред.]
У місті проживає 10 640 осіб.
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):
- словаки — 93,92 %
- цигани (роми) — 2,02 %
- чехи — 0,57 %
- угорці — 0,40 %
- німці — 0,11 %
- українці — 0,06 %
- русини — 0,04 %
- поляки — 0,02 %
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:
- римо-католики — 64,97 %,
- протестанти (еванєлики) — 7,63 %,
- греко-католики — 0,32 %,
- православні — 0,04 %,
- гусити — 0,01 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви: 25,19 %
Див. також [ред.]
- Банська Штявниця (родовище)
- Світова спадщина ЮНЕСКО
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словаччині
- Словацький гірничий музей у Банській Штявниці
Посилання [ред.]
- Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
- Офіційний сайт міста
- Старий Замок
- Новий Замок
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Banská Štiavnica |
 |
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
