Бенгальський фікус

Бенгальський фікус (Ficus benghalensis) — дерево родини шовковицевих, що походить з Бангладеш, Індії і Шрі-Ланки. Дерево здатне розмножатися вегетативно за допомогою повітняного коріння, утворюючи клональні колонії площаю понад 1 гектара. Так, найбільший сучасний екземпляр, Великий баньян, займає площу 1,5 га.

Характерна для цього дерева форма клональної колонії носить назву баньяна. Формування баньяну починається з утворення на крупних горизонтальних гілках дорослого дерева повітряного коріння, зазвичай без кореневих волосків. У певні моменти життя дерева їх з'являється дуже багато, і вони гірляндами звисають з горизонтальних гілок. Повітряне коріння росте дуже поволі, і через деякий час велика частина його засихає, так і не досягнувши ґрунту. Одиничні повітряні коріння доростають до землі і укоріняються, після чого його надземна частина інтенсивно товщає, набуваючи зовнішності і функції стовбурів.

Плоди дерева поїдаються птахами і ссавцями. Птахи є основними розповсюджувачами насіння. Насіння, що пройшло через травний тракт птахів, має навіть більшу вірогідність прорости.