Барабаш Опанас Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опанас Семенович Барабаш
Народження 18 квітня (1 травня) 1908(1908-05-01)
Процівка (Ромни)
Смерть 8 вересня 1996(1996-09-08) (88 років)
Київ, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Країна СРСР СРСР
Рід військ  танкові війська
Роки служби 19321957
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Опанас Семенович Барабаш (нар.18 квітня (1 травня) 1908(19080501), Процівка (Ромни) — пом.8 вересня 1996) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир 22-го гвардійського окремого танкового полку 51-ї армії 4-го Українського фронту, гвардії підполковник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 травня 1908 року в селі Процівка (нині в межі міста Ромнів Сумської області) в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП(б) з 1930 року. Рано втративши батька, підлітком пішов працювати, одночасно навчався. Закінчив школу ФЗУ. У 1929 році, як найкращого працівника одного з роменських підприємств, його послали навчатися до Москви. У 1932 році закінчив індустріальний технікум.

У 1932 році призваний до лав Червоної Армії. У 1934 році закінчив бронетанкову школу. Потім став кадровим військовим. Спочатку був командиром взводу, потім — танкової роти, начальником полкової школи. У 1939 році О. С. Барабаш зарахований слухачем інженерного факультету військово-господарської академії в Харкові.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Сталінградському, Південному, 4-му Українському, 3-му Прибалтійському, 1-му Білоруському фронтах. Був контужений.

22-й гвардійський окремий танковий полк під командуванням гвардії підполковника О. С. Барабаша 9 квітня 1944 року, діючи з Сиваського плацдарму в Криму, атакував позиції гітлерівців на висоті і у взаємодії зі стрілецькими підрозділами захопив її. За три дні боїв прорвав оборону противника на глибину до 80 км. У боях за відвоювання Севастополя в травні 1944 року танк командира одним з перших увірвався в місто.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за мужність і відвагу, вміле керівництво танковим полком у боях за Крим, гвардії підполковнику Барабашу Опанасу Семеновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2290).

Після війни продовжував службу у Збройних силах СРСР. У 1955 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії бронетанкових військ. З 1957 року полковник О. С. Барабаш — в запасі.

Могила Опанаса Барабаша

Жив у Києві. Працював старшим інженером в одному з науково-дослідних інститутів Києва. Помер 8 вересня 1996 року. Похований на Міському кладовищі «Берківці» в Києві.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна (16 травня 1944; 5 листопада 1954), чотирма орденами Червоного Прапора (29 червня 1943; 6 серпня 1943; 14 червня 1945; 15 листопада 1950), орденами Суворова 3-го ступеня (8 березня 1945), Олександра Невського (6 жовтня 1943), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (21 травня 1944; 11 березня 1985), двома орденами Червоної Зірки (20 червня 1948; …), медаллю «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), іншими медалями, а також польським орденом «Хрест хоробрих».

У місті Ромнах на Алеї Героїв встановлено пам'ятний стенд О. С. Барабаша.

Джерела[ред. | ред. код]

  • У подорож по Сумщині. Харків, 1979
  • Герої боїв за Крим. — Сімферополь: Таврія, 1972.
  • Герої Радянського Союзу. Короткий біографічний словник. Том 1. М.: Военіз., 1987
  • Гриль О. М. Дніпро. Карпати. Крим. Москва, 1970.
  • Гріченко І. Т., Головін Н. М. Подвиг. — Харків: Прапор, 19