Барановицький район
| Барановицький район | |
|---|---|
| Баранавіцкі раён | |
| Район на мапі області | |
| Основні дані | |
| Країна: | |
| Область: | Берестейська |
| Утворений: | 8 квітня 1957 року |
| Населення: | 45 400 (2006) |
| Площа: | 2 200 км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Барановичі |
| Районна влада | |
| Веб-сторінка: | http://baranovichi.brest-region.by |
Барановицький район (біл. Баранавіцкі раён) — адміністративно-теротиріальна одиниця Берестейської області Білорусі. Утворений 8 квітня 1957 року, займає площу 2,2 тисяч км². Населення — 45,4 тисяч чоловік (2006). Районний центр — місто Барановичі.
Район розташований на півночі області в межах Новогрудської височини та Барановицької рівнини, межує з Гродненською і Мінською областями. Протяжність з півночі на південь — 100 км, із заходу на схід — 72 км.
Зміст |
Географія і клімат [ред.]
В районі переважають висоти 180—240 м над рівнем моря (максимальна — 267 м). Від Полісся рівнина відділяється смугою дюн. Середня температура січня − 6,1 ° С, липня 18 ° С. Опадів 630 мм на рік. Вегетаційний період 193 доби.
Велика річка — Щара з притоками Мишанка, Лохозва, Ісса, на півночі — річка Сервеч, на північному-заході — Молчадь. На території району водосховище Гать, озера Колдичевське і Домашевське. Під лісами (соснові, ялинові, березові) 33 % території, найбільші масиви на південному заході і заході. Під болотами 8,5 %.
На території району знаходиться частина біологічного заказника республіканського значення Барановицький, ландшафтний — Стронга. Мисливські ресурси району належать Барановицькому лісомисливському господарству і мисливському господарству БООР.
Історія [ред.]
Перші дані про поселення на території району датуються VII століттям до нашої ери. Це Добрий Бор, Пурневичі, Городище.
Після поділу Речі Посполитої в 1795 році територія району — в складі Російської імперії. Під час повстання 1863—1864 років під керівництвом Костянтина Калиновського в травні 1863 року біля села Міловиди були сконцентровані великі сили повсталих, відбулася Міловидська битва з царськими карателями. На місці події встановлено меморіальну каплицю і пам'ятний знак.
У 1905—1907 роках селяни беруть активну участь у революційному русі. У першу світову війну з осені 1915 року велика частина району окупована кайзерівськими військами, через Кутовщину — Заосьє — Войковичі — Уласи — Крошин проходила лінія фронту, проведена велика Барановицька операція в 1916 році.
Радянська влада була встановлена після відступу німецької армії в січні 1919 року. З лютого 1919 року територія увійшла до складу Барановицького повіту БРСР. З 1921 року по 17 вересня 1939 року територія району — в складі Польщі, потім у складі БРСР. У квітні 1957 року Новомиський і Городищенський райони об'єднані та перейменовані в Барановицький район.
Указом Президії Верховної Ради БРСР від 15 січня 1940 року Барановицька область була територіально розділена на 26 районів. Серед них був Городищенський район з районним центром в міському селищі Городище і Новомиський район з центром в селищі Нова Миша.
У роки Другої світової війни територія району з червня 1941 по липень 1944 року окупована нациськими військами. Загарбниками знищено в цілому близько 80 тисяч чоловік. В районі діяли Барановицьке міське патріотичне підпілля, Барановицька окружна антифашистських організацій, Барановицький підпільний обком, міськкому КП (б) Б і ЛКСМБ, Новомиський і Городищенський підпільні райкоми КП (б) Б і ЛКСМБ, Барановицьке партизанське з'єднання. Район був відвойований військами 1-го Білоруського фронту.
Економіка і транспорт [ред.]
Основні галузі промисловості: паливна, деревообробна та харчова. По території району проходять залізні дороги Брест—Мінськ, Ліда—Лунінець, Волковиськ—Осіповичі; автомобільна дорога Брест—Мінськ з відгалуженнями.
Корисні копалини: прісноводні вапняні відкладення, будівельний пісок.
Промисловість [ред.]
Сучасний промисловий комплекс в загальній структурі господарства району представлений 10 підприємствами. Промисловими підприємствами району випускається різноманітний асортимент і номенклатуру товарів, головні: торфобрикет, піщано-гравійно-щебенева суміш, залізобетонні вироби, санітарна, електротехнічна продукція, світильники, вироби з дерева та інші види. Чотири промислових підприємства постачають свою продукцію на експорт. Частка експорту в загальному обсязі виробництва становить 59,2 %. В районі в наш час[Коли?] визначають промисловий потенціал заводи залізобетонних виробів, санелектрозаготовок, торфопідприємство «Колпениця», лісгосп, гравійно-сортувальний завод «Омневичі».
Сільське господарство [ред.]
Барановицький район є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Берестейській області. Землі сільськогосподарського призначення займають 117 тисяч га, з них ріллі — 78,4 тисяч га. До складу агропромислового комплексу району входять 12 колгоспів, 8 радгоспів, 4 птахофабрики, 5 кооперативів, 1 агрофірма, одна експериментальна база, 25 фермерських господарств. Для виробництва сільгосппродукції фермерським господарствам передано 825 га сільгоспугідь, з яких 588 га ріллі. Найбільшим виробником яловичини в районі є «Радгосп-комбінат» Україна». Основне поголів'я свиней (37307 голів) зосереджено на РУСП «Східний». Лідером по виробництву м'яса бройлерів в Республіці Білорусь є РУСП «Птахофабрика» Дружба», з виробництва яєць — Барановицька птахофабрика. Переробку вирощуваної продукції район здійснює на ВАТ «Барановицький молочний комбінат», ВАТ «Барановицький м'ясоконсервний комбінат», а також на виробничому підприємстві «Коопзаготпром». Частина продукції переробляється самими сільськогосподарськими підприємствам.
Об'єкти туризму [ред.]
Пам'ятники природи [ред.]
Пам'ятники природи республіканського значення:
- ботанічні — дуби черешчатий біля села Карчево та міста Барановичі; насадження модрини європейської в Молчадському лісництві;
- геологічний — Камінь філаретів біля села Карчево.
На березі водосховища Гать туриристичний санаторно-оздоровчий комплекс «Лісове озеро»; дитячий оздоровчий центр «Дружба», оздоровчий табір «Журавушка». На Кобрінському шосе готель «Нептун мотель». В селі Гречихи сільська садиба «Гречихи» .
Зони відпочинку: республіканського значення — Лісова, місцевого значення — Полонка і Сервеч.
Музеї [ред.]
- Заосська садиба-музей А. Міцкевича;
- Музей народного мистецтва і ремесел в селі Крошин;
- Етнографічний музей в селі Русино;
- Історико-краєзнавчі музеї в селах:
- Арабовщина;
- Вольно;
- Великі Луки;
- Городище;
- Задвея;
- Міловиди;
- Молчадь;
- Стайки;
- Музеї бойової і трудової слави в селах:
- Гирмонтовці;
- Підгірна.
Пам'ятки архітектури [ред.]
Збереглися пам'ятки архітектури:
- Вольновська Свято-Троїцька церква;
- Костел Пресвятої Діви Марії (1640);
- Свято-Хрестовоздвиженська церква (1764);
- Ішкольдський костел Пресвятої Трійці;
- Міловідська меморіальна каплиця;
- Молчадська Свято-Петро-Павлівська церква;
- Новомишський костел Преображення Господнього;
- Полонечковський палацово-парковий ансамбль;
- Полонечковський костел святого Юрія;
- Полонковська Свято-Параскево-П'ятницька церква;
- Свято-Покровська церква в селі Почапово (1867);
- Столовицька Свято-Успенська церква;
- Столовицький костел Пресвятого Серця Ісуса;
- залишки королівського укріплення близько села Стара Миша;
- Тугановицька садиба;
- Ястрембельська садиба та інші.
Персоналії [ред.]
В районі народились:
- Андрій Римша — білоруський поет (село Пенчин);
- Адам Міцкевич — білоруський і польський поет (село Заоссє);
- Павлюк Багрім — білоруський поет (село Крошин);
- В. Голубко — білоруський драматург, актор, театральний діяч (село Лісова).
Література [ред.]
- Туристична енциклопедія Білорусі. Мінськ. Беларуская Энцыклапедыя, 2007. стор. — 648.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Барановицький район |
- Барановицький район на dorogiby.info(рос.)
- Барановицький район на brestobl.com(рос.)
- Барановицький район на www.belarus.by(рос.)
|
||||||||||||||||
