Барбара Мак-Клінток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барбара Мак-Клінток
англ. Barbara McClintock
Барбара Мак-Клінток в лабораторії Колд Спрінг Харбор, 26 березня 1947
Народився 16 червня 1902(1902-06-16)
Хартфорд, Коннектикут
Помер 2 вересня 1992(1992-09-02) (90 років)
Хантінгтон, Нью-Йорк
Національність США
Галузь наукових інтересів Біологія
Відомий завдяки: відкриття МГЕ
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1983)

Барбара Мак-Клінток (англ. Barbara McClintock; *16 червня 1902, Хартфорд, Коннектикут — †2 вересня 1992, Хантінгтон, Нью-Йорк) — американський вчений-цитогенетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицині. [1] Протягом своєї кар'єри Мак-Клінток займалася головним чином дослідженням цитогенетики кукурудзи.

Барбара Мак-Клінток розробила метод візуалізації хромосом клітин кукурудзи [2] і, застосувавши мікроскопічний аналіз, зробила безліч фундаментальних відкриттів у цитогенетці, [3] у їх числі рекомбінація спадкової інформації в результаті Кросинговеру («перехрещення» та обміну ділянками хромосом) під час мейозу [4]. Вона склала перший генетичну карту кукурудзи, описавши фізичні властивості ділянок хромосом, [5] показала роль теломер та центромер (ділянок хромосом, задіяних у збереженні генетичної інформації), [6] провела численні дослідження з цитогенетики і етноботаніки південноамериканських видів кукурудзи, [7] розробила теорію, що пояснює репресію і експресію генетичної інформації при передачі від одного покоління до іншого на прикладі кукурудзи. У 1951 у Мак-Клінток відкрила транспозони. [8] Її роботи отримали визнання в 1960-70ті роки, коли був вивчений механізм регуляції генів, відкритої Мак-Клінток в 1940-ті роки. [5] У 1983 році Мак-Клінток була удостоєна Нобелівської премії з фізіології і медицині з формулюванням «За відкриття мобільних генетичних елементів».

Джерела[ред.ред. код]

  1. «The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1983» (англійською). The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 2009-08-16. 
  2. Fedoroff N., Brown, N. M. «Mendel in the Kitchen: A Scientist's View of Genetically Modified Foods». — Joseph Henry Press, 2001. — 384 p. — ISBN 0-309-09205-1.
  3. Fedoroff N., Botstein D. «The Dynamic Genome: Barbara McClintock's Ideas in the Century of Genetics». — Cold Spring Harbor Laboratory Pr, 1992. — 422 p. — ISBN 0-879-69422-X.
  4. Clancy S. (2008). «Genetic Recombination» (англійською). Nature Education. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 2009-08-16. 
  5. а б Kass L. B., Bonneuil C. «Mapping and seeing: Barbara McClintock and the linking of genetics and cytology in maize genetics, 1928-1935». — Classical Genetic Research and its Legacy: The Mapping Cultures of 20th Century Genetics. — Hans-Jörg Rheinberger and Jean-Paul Gaudilliere (eds.), 2004. — P. 91-118.
  6. O'Connor C. (2008). «Telomeres of Human Chromosomes» (англійською). Nature Education. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 2009-08-16. 
  7. «The Barbara McClintock Papers: Searching for the Origins of Maize in South America, 1957-1981» (англійською). Profiles in Science. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2009-08-16. 
  8. «The origin and behavior of mutable loci in maize» // Proceedings of the National Academy of Sciences, (1950) (36) С. 344-355.