Барбус вогняний
| Барбус вогненний | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
| Puntius conchonius (Hamilton-Buchanan, 1822) |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| Barbus conchonius (Bleeker, 1855) |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
Барбус вогненний, або пунтіус конхоніус[1] (лат. Puntius conchonius) — субтропічна прісноводна риба роду пунтіус родини коропових. Вперше описана дослідниками Гамільтоном и Бучананом в 1822 році.
До Європи була завезена в 1903 році[1].
Припускають, що незабаром рибка з'явилась і у Росії. Припущення ґрунтується на повідомленні у 1906 році в Журналі (рос.) «Любитель природы» про одержання гібриду вогненного барбуса (вусача) і вуалехвоста[1].
Зміст |
Ареал поширення [ред.]
Поширена в Бенгалії, стоячих водоймах Індії та інших частинах Південно-Східної Азії.
Опис риби [ред.]
Тіло завдовжки 6-8 см, має сріблясто-золотистий блиск. Форма тіла нагадує форму тіла карася. Забарвлення самців: спина зеленувато-сіра або оливково-зелена, нижня частина тіла червона. Біля основи стебла хвостового плавця чорна пляма, боки світяться червоною міддю. Забарвлення самки тьмяніше, основний фон тіла - золотисто-жовтий. Плавці жовтувато-рожеві, кінчик спинного плавця чорний.
Селекція [ред.]
Протягом багатьох років любителі барбусів відбирали особин з оригінальним забарвленням та формою тіла. Особлива увага приділялась формі плавців. Зараз багато любителів утримують вуалеві форми, які за своїм вмглядом нагадують маленьких вуалехвостів.
Утримування і розмноження [ред.]
Утримувати і розмножувати вогненних барбусів неважко. До температури води риби не вибагливі. Оптимальна температура води 20-28°C, але і значне зниження до 12°C шкоди рибам не завдає. Хімічний склад води великого значення не має, рН 7-8, твердість 4-12о.
Найкраще себе почувають в яскраво освітленому видовженому акваріумі, де є вільне місце для плавання в середніх і верхніх шарах води. Для барбусів краще підходять акваріуми місткістю від 40-50 л.
Примітки [ред.]
- ↑ а б в Рудь М.П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5
Джерела [ред.]
- Рудь М.П. Акваріум школяра. — К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5
- Шереметьєв І.І. Акваріумні риби. — К.: Рад. шк., 1989,—221 с. ISBN 5-330-00394-6