Барбікан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 51°31′09″ пн. ш. 0°05′38″ зх. д. / 51.51917° пн. ш. 0.09389° зх. д. / 51.51917; -0.09389

Житловий мікрорайон Лондона, Барбікан. 2005.

Барбікан — житловий мікрорайон в Лондоні, Великій Британії. Раніше на його місці був форпост, звідки і йде назва «Барбікан», сторожова вежа. (Для позначення сторожової вежі в українській мові частіше використовується злегка модифікована версія слова — Барбакан.) Досі в Барбікані збереглися руїни міської стіни часів давньоримської окупації.

До Другої світової війни в цьому районі розташовувалися невеликі майстерні та склади. 1940 року Барбікан був повністю зруйнований внаслідок німецьких бомбардувань з повітря.

Після війни було вирішено побудувати тут сучасний житловий район з освітніми установами, культурним центром, внутрішніми садами та необхідною господарською інфраструктурою. У післявоєнні роки столиця Великої Британії відчувала серйозну нестачу житла, а на місці Барбікан можна було створити ціле сучасне місто, з якого пізніше вирослисоціалістичні міста-сади, а також сучасні містобудівні структури, в цілому засновані на ідеї соціалістичного утопізму.

Внаслідок розчищення зруйнованої під час війни території виникла можливість створити в центрі Лондона мікрорайон на 6500 осіб, в якому були б втілені останні досягнення сучасної архітектури та техніки.

Паралельно, крім декількох кілометрів залізничних шляхів, сховали під землю лінію метрополітену, поклавши рейки на гумові прокладки, які знизили рівень шуму.

В Барбікані вперше з'явилися малогабаритні квартири, невеликі кухні та легкі меблі.

Фінські дизайнери та троє британських архітекторів, Чемберлен, Пауелл і Бон, стали малювати образ цього житлового масиву в популярному стилі бруталізму.

По периметру кварталу були побудовані стометрові житлові будинки, на верхніх поверхах яких — озеленені дворики.

Архітектура цих будинків ввібрала в себе ідеї Ле Корбюзьє, який одночасно будував аналогічний житловий квартал в Марселі, а також Франка Ллойда Райта, який спроектував хмарочос, побудований не на прямокутному, а на трикутному фундаменті.

У центрі кварталу будувалися низькі будинки для сімей, а в центрі було влаштовано простір з каналами та водоспадами.

Посилання[ред.ред. код]