Барвінок (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барвінок
Барвінок великий (Vinca major)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Кутрові (Apocynaceae)
Рід: Барвінок (Vinca)
Види
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 60092
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vinca

Барвінок (Vinca, від «vincere» — «витися», у деяких українських діалектах Бирвінок, Тройзілля) — рід квіткових рослин, батьківщиною якого є Європа, північна Африка і південно-західна Азія.

Загальний опис[ред.ред. код]

Kodak kamera 029be.jpg

Напівкущі або трави з тонким витким стеблом 1-2 м завдовжки, піднімається над землею не більше ніж на 20-70 см. Стебло часто пускає корені в місцях, де воно торкається ґрунту, що допомагає рослинам займати велику територію. Листки супротивні, прості, широкі, ланцетовидні або овальні 1-9 см завдовжки, 0,5-6 см завширшки. Чотири види роду вічнозелені, листя зберігає свій зелений колір навіть узимку. Має подовгуватий трилисник.

Цвітіння відбувається більшу частину року. Навесні зацвітає синім цвітом, який нагадує вогник. Квітки прості 2,5-7 см завширшки, з 5 зазвичай фіолетовими (рідко білими) пелюстками, з'єднаними біля основи в трубку. Плід складається з кількох стручків.

Розведення і застосування[ред.ред. код]

Два види — барвінок малий (Vinca minor) та барвінок великий (V. major) — популярні декоративні садові рослини. У барвінка великого ширші листки з волосистими краями та більшими квітками; менш морозостійкий. В США та Австралії обидва види вважаються бур'янами, стійкі до звичайних гербіцидів.

Застосування в медицині[ред.ред. код]

Барвінок раніше застосовувався в гомеопатії для лікування кашлю та диспепсії, але через алкалоїди вінкамін, ізовінкамін та вінкамідін, використовується рідко. Також містить таннін. Всі частини барвінку можуть викликати розлад шлунку.

З барвінку виробляють лікарські засоби вінкрістин та вінбластин.

Барвінок в українському фольклорі[ред.ред. код]

Синій цвіт барвінку

За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев'януче кохання, нестаріюче життя, пам'ять, а тому з барвінком українці віками сплітали весільні вінки, робили косиці, плели вінки й на могили, що символізувало вічну пам'ять, садили й садять на могилах.

Збирання барвінку перед весіллям, коли з нього плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині — молодій, — було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в городець, де спеціально садили барвінок чи в сад, парк або до лісу, особливо грабово-букового, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні-ладканки й балади.

На Коломийщині записано легенди про те, що барвінок прополюють і доглядають красні діви (лісні), щоби він розкішно ріс і цвів. Ним обсаджували кринички-джерела, його садили в криницях поміж каміння, ним прикрашали посуд на Водохреща.

Поширеною є легенда про наречених, які брали шлюб у церкві, а в цей час налетіли татари і намагалися захопити молоду, аби продати її на невільничому базарі. За легендою, в сутичці гинуть гості, наречений, а дівчина у вінку втікає до лісу. Її наздоганяє татарин, ловить за стрічки, вінок падає, а разом з ним і дівоча голова, яка стає криничкою, а вінок довкола проростає барвінком. Такі кринички часто трапляються на Прикарпатті, хоч легенда майже не має нічого спільного з татарами. Татари-мусульмани сприймалися як «погана віра», так само як і дохристиянську віру українців називали «поганською». Тому й міф перенісся на новітні часи, а колись ці легенди пов'язувалися з виникненням священних джерел і тройзілля.

Пісні про барвінок на Коломийщині[ред.ред. код]

Різна у етнографічно-фольклорному відношенні Коломийщина має свої весільні пісні про барвінок, по-різному використовує його у весільних звичаях.

У селах Запруття, ближчих до Гуцульщини (Сопів, Вербіжі, Ключеви, Княждвір, Печеніжин, Марківка, Молодятин, Рунґури, Слобода, Воскресинці, Корнич, Пилипи, Кропивище та ін.) на весіллях співають так звані «барвінкові» чи «бервінковіє», в яких обов'язковим є початковий рядок «Лежьили берви бервінковії» або «Ба й лежі берви бервінковіє». Ці «бервінкові» бувають кількох мелодій і віршованих розмірів. Краєзнавець Савчук Микола записав у Великому Ключеві упродовж 19751996 рр. майже 50 «бервінкових».

Під час весільних обрядів Барвінок кладуть у склянку чи миску з свяченою водою перед тим, як вплітають його у вінок молодій (с. Воскресинці, Корнич та інші), у Семаківцях молода несе барвінок до молодого.

Про барвінок на весіллях співають багато пісень:

Ой із-за гори та високої
Ясне сонічко сходит,
А з-за другої та ше вищої
Три браччики віході.
Перший іде — бирвінок несе,
Бирвінок у вінок,
А другий іде — шовчечок несе,
Шовчечок на віночок.
А третий іде — чисничок несе,
Чисничок на віночок. (село Товмачик, 1990-ті)
Ой з-за гороньки, з-за високої
Три зірниченьки зійшли — 2 р.
А до (Марійки) молоденької
Три сестриченьки прийшли — 2 р.
Ой перша сестра барвінок несла,
Та й барвінок на вінок — 2 р.
А друга сестра медочок несла,
Помастити віночок — 2 р.
А трета сестра позлітку несла,
Золотити віночок. —2 р.

(с. Черемхів, 1990-ті)

Зарінком, свашечки, зарінком
Та й за хрещатим бирвінком.

…….

Коби наші Марієчка добре серце мала,
Вна би своєму молодому бирвіночку дала.

(с. Тростянка, 1990-ті)

На Коломийщині існує повір'я, що якщо хтось зірве барвінок до свічки на похорон, то барвінок може пропасти.

Джерела[ред.ред. код]