Бардіїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бардіїв
словац. Bardejov
Герб
Герб Бардіїва
Ратушна площа
Ратушна площа
Бардіїв
Бардіїв на мапі Словаччини
Бардіїв на мапі Словаччини
Основні дані

49°18′13″ пн. ш. 21°16′48″ сх. д. / 49.30361° пн. ш. 21.28000° сх. д. / 49.30361; 21.28000Координати: 49°18′13″ пн. ш. 21°16′48″ сх. д. / 49.30361° пн. ш. 21.28000° сх. д. / 49.30361; 21.28000

Країна Словаччина Словаччина
Регіон Прешовський край
Округ Бардіїв
Засноване 1241
Населення 33 402 чоловік (2003)
Площа міста 72,80 км²
Густота населення 458,82 осіб/км²
Поштові індекси 085 01
Телефонний код +421 54
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Міста-побратими Могильов
Міська влада
Веб-сторінка http://www.bardejov.sk

Commons-logo.svg Бардіїв у Вікісховищі

Ба́рдіїв (словац. Bardejov) — місто на сході Словаччини, на південних схилах Низьких Бескидів, на березі річки Топля, поблизу кордону з Польщею. Занесене до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Населення 33 402 чоловік (2003).

Історія[ред.ред. код]

Перші письмові згадки про місто датовані 1241 роком. В «Літописі руському» розповідається про те, як Данило Галицький «йшов з Угрів до Ляхів» через «Бардейов». Довгий час місто входило до складу Галицько-Волинської держави. Лише 1321 року Бардіїв увійшов до складу Угорської держави. Проте і далі цією землею володіли переважно роди руського походження: Богати, Сударі, Старі. Протягом 1393—1414 рр. власником Бардіїва був Федір Коріятович , а з кінця XVI ст. і до 1601 року — Ілля Острозький.
Вершиною господарсько розвитку міста стало 15 століття, коли міщани розбагатіли, особливо завдяки виробництву полотна. У місті з прилеглими до нього лікувальними санаторіями знаходилися млини, пивзавод, цегельний завод, бойні та міські ваги. Він був центром торгівлі і ремесел.

З 16 століття на Бардіїв обрушилися епідемії, війни, пожежі і так місто увійшло в смугу тривалого занепаду.

Після Другої світової війни влада Чехословаччини стала знову розвивати місто. Була проведена індустріалізація, багато уваги було приділено відновленню історичних пам'яток. У 1986 році місто отримало Європейську премію за реставрацію історичних пам'яток і було внесене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Центр колишнього важливого торгового міста — це комплекс історичних будівель, які оточені майже безперервною системою міських фортифікацій. Серед них:

  • Монументальний храм Святого Егідія 13 століття являє собою найцінніший пам'ятник. Його винятковість підтверджується одинадцятьма стулковими вівтарями, а також тим, що він віднесений до національних пам'ятників культури;
  • Домінантою прямокутної площі є розташована в центрі ратуша в стилі готики і відродження 16 століття, в якій поєднані піздньоготична форма з ранньоренесансними компонентами. Вона прикрашена високими щитами, двосхилим дахом і прекрасним сходовим ліхтарем. В наш час[Коли?] тут розміщується музей;
  • Недалеко від площі знаходиться комплекс будівель колишніх єврейських лазень і синагог кінця 18 століття;
  • Недалеко від міста знаходиться відомий курорт — Бардеївське-Купеле (Bardejovské kúpele) і кілька дерев'яних церков.

Український слід[ред.ред. код]

Собор святого Егідія (1247 г.), ратуша (1505 г.)

Собор святого Егідія зводив видатний архітектор XV ст. Микола з Бардієва (1448—1458), а вже пізніше його справу продовжили Степан з Кошіце, Іван з Пряшева та майстер Олександр, який у 1508 р., разом з Олексієм, збудував приміщення міської ради (ратуші). До виготовлення 11 вівтарів залучено було тільки лемківських майстрів : Миколу з Бохні, Якова з Сача, Павла з Левочі та Миколу Криницького.

Найвидатнішим вченим руського походження з Бардіїва був Амброзій Бардіївський. Він закінчив Краківський університет, навчаючись на кафедрі астрономії й у 1486 році написав свою найбільшу працю «Tabulae», яка зберігається і сьогодні у відділі рукописів наукової бібліотеки університету.

У 1903 році в місті була збудована кам'яна греко-католицька церква, яка існує й сьогодні.
В Ратуші існує Шариський музей з колекцією місцевих українських ікон XVI ст. пензля Т. Жебрацького.

З с. Збій до скансену м. Бардіїва перенесено артефакти української церковної архітектури (бойківський стиль).

У Бардіїві проходить фестиваль художньої самодіяльності "Маковицька струна".

Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 58(рос.)
  • Святослав Семенюк. Український путівник по Словаччині., Львів, 2007.
  • Terra Пряшівщина // Український тиждень. № 16 (129), 23-29.04.2010. С. 60-63.