Баришівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баришівський район
Baryshivskiy rayon gerb.png Baryshivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Київська область
Код КОАТУУ: 3220200000
Утворений: 1965
Населення: 36 537 (на 1.10.2013)
Площа: 957.6 км²
Густота: 38.6 осіб/км²
Тел. код: +380-4476
Поштові індекси: 07500—07571
Населені пункти та ради
Районний центр: Баришівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 25
Смт: 1
Села: 38
Селища: 0
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, пл. Леніна, 1, 5-15-53
Веб-сторінка: Офіційний сайт
Голова РДА: Тимченко Володимир Григорович
Голова ради: Акулінін Сергій Вікторович

Координати: 44°30′00″ пн. ш. 33°36′00″ сх. д. / 44.5000417° пн. ш. 33.6000333° сх. д. / 44.5000417; 33.6000333

Ба́ришівський райо́н — район України на сході Київської області України. Населення становить 36 537 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району — 957,6 км², або 3,4% території Київщини. Районний центр — Баришівка.

Історія[ред.ред. код]

Історія Баришівщини тісно пов'язана із драматичною історією України. Пращури краю захищали свою незалежність у битвах із Золотою ордою, литовськими феодалами та польською шляхтою. Гучною хвилею прокотились по баришівський землі на­родні повстання під проводом Северина Наливайка, Павлюка й Острянина.

Ось кілька версій походження назви селища. Відомий історик А. В. Стороженко пов'язував її з літописним Баручем, що вперше згаданий у 1125–1126 рр. Інші дослідники подають відо­мості про існування на місці сучасної Баришівки володіння київсько­го князя Бориса (XI ст.) — Борисівки, в народній вимові Ба­ришівки (сусідній Бориспіль місцеве населення називає Баришпіль).

У XII ст. Баришівка зазнала спустошливого нападу монголо-татар. Відбудували її у другій половині XVI ст. козаки, втікачі-се­ляни й ремісники з Ходорова, Ржищева, Дивини та інших міст і сіл Правобережжя. У літописах XVII ст. Баришівка згадується як важливий укріплений пункт. Місцеві жителі брали участь у се­лянських повстаннях під проводом Тараса Трясила.

У 1843 р. селище відвідав Тарас Шевченко. Поет оглянув роз­копаний курган, який, до речі, зберігся до наших часів і знахо­диться біля міста Березань.

Типовий краєвид для Баришівського району: родючі поля, худоба на випасі, захопливий пташиний спів. Недарма споконвіку славилися ці землі: тут збирали мед, здобували торф, навіть зай­малися виробництвом шовку!

Церкви Баришівського району вишукані. Архітектурі церков сіл Гостролуччя та Селище можуть позаздрити навіть храми великих міст! Багато віків тому (II тис. до н. є. — II ст. н. є) на місці сучасного Селища жили люди, про що свідчать археологічні знахідки, і такий факт також дає право цій місцевості пишатися своїм минулим.

Переселенцями з Правобережної України, які тікали сюди від гніту феодалів, на початку XVII ст. було засновано місто Березань. Уперше воно згадується в ділових паперах Київського воєводства за 1616 р.

Березань розташована в східній частині Київської області на р. Недрі, лівій притоці Трубежа. Назву поселенню дали, мабуть, березові гаї, що були тоді в цій місцевості. І нині в місті багато берези, що прикрашає та ро­бить неповторними його краєвиди.

Перебуваючи в Березані у 1843 р. Тарас Шевченко, написав вірша «Розрита могила». Поштовх для створення цього вірша дали враження від відвідання розкопок кургану, що проводилися на той час. Залишки кургану можна по­бачити і тепер.

Місцеві краєзнавці демонстру­ють місце, де Кобзар писав вірш, обґрунтовуючи своє твер­дження відповідними знахідками (під час зливи в центрі Березані, на місці колишньої садиби, господар якої саме й запрошував у 1843 р. Шевченка до себе, відкрилося провалля, де знайшли де­рев'яні залишки будівлі), зробленими останніми роками.

Протягом 37 років Березань була районним центром, а з 30 червня 1994 р. їй надано статусу міста обласного підпоряд­кування. Територія населеного пункту Березань — 0,33 км², що становить 0,12% загальної площі Київської області.

У місті працює краєзнавчий музей, в якому є зал з незви­чайною експозицією, яка відтворює різноманіття флори та фауни цього куточка Київської області. Тут можна не тільки побачити рідкісних на наш час тварин, але й почути голоси природи, які записані на магнітофоні і супроводжують екскурсії.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селишну раду та 25 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів і підпорядковані Баришівській районній раді. Адміністративний центр — смт Баришівка[1].

Населення[ред.ред. код]

Міське населення становить 11,3 тис. чоловік, сільське — 29,7 тис. чоловік. Кількість пенсіонерів: 12800 чоловік, що становить 31,1% від загальної кількості населення району. Щільність проживання становить 42,9 чол./км², народжуваність — 4 чол. на 1000 жителів, смертність — 15 чол. на 1000 жителів, природне скорочення населення (на 1000 жителів) — 11 чоловік.

Основна національність — українці. Національний склад населення:

Населені пункти[ред.ред. код]

Назва Входження
Бзів Бзівська сільська рада
Більшовик Яблунівська сільська рада
Борщів Волошинівська сільська рада
Веселинівка Веселинівська сільська рада
Власівка Сезенківська сільська рада
Волошинівка Волошинівська сільська рада
Гостролуччя Гостролуцька сільська рада
Григорівка Яблунівська сільська рада
Дернівка Дернівська сільська рада
Коржі Коржівська сільська рада
Корніївка Корніївська сільська рада
Леляки Семенівська сільська рада
Лехнівка Лехнівська сільська рада
Лукаші Лукашівська сільська рада
Лук'янівка Лук'янівська сільська рада
Мала Тарасівка Подільська сільська рада
Масківці Масківецька сільська рада
Морозівка Морозівська сільська рада
Недра Недрянська сільська рада
Паришків Паришківська сільська рада
Пасічна Баришівська селищна рада
Перемога Перемогівська сільська рада
Пилипча Пилипчанська сільська рада
Поділля Подільська сільська рада
Рудницьке Рудницька сільська рада
Сезенків Сезенківська сільська рада
Селичівка Селичівська сільська рада
Селище Селищенська сільська рада
Семенівка Семенівська сільська рада
Устинкова Гребля Волошинівська сільська рада
Хлопків Дернівська сільська рада
Хмельовик Яблунівська сільська рада
Червоноармійське Паришківська сільська рада
Швачиха Баришівська селищна рада
Шовкове Волошинівська сільська рада
Яблуневе Яблунівська сільська рада
Ярешки Ярешківська сільська рада

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]