Генріх-Георг Баркгаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх-Георг Баркгаузен
Stamps of Germany (DDR) 1981, MiNr 2603.jpg
Поштова марка НДР присвячена Г. Баркгаузену, 1981 (Michel 2603, Scott 2179)
Народився 2 грудня 1881(1881-12-02)
Бремен
Помер 20 лютого 1956(1956-02-20) (74 роки)
Громадянство Німеччина
Національність німець
Галузь наукових інтересів фізика
Alma mater Мюнхенський технічний інститут
Відомий завдяки: ефект Баркгаузена


Ге́нріх-Ґе́орґ Баркга́узен (нім. Heinrich Georg Barkhausen; 2 грудня 1881—†20 лютого 1956) — німецький учений в галузі електроніки й електротехніки.

Член Німецької і Саксонської АН, професор Вищої технічної школи в Дрездені. У 1917—1918 роках Баркгаузен, незалежно від Г. Меллера, створив теорію лампового генератора. 1919-го відкрив явище виникнення шумів у феромагнетику при плавній зміні зовнішньго магнітного поля, яке зветься ефектом Баркгаузена; разом з К. Курцем створив генератор електромагнітних хвиль дециметрового діапазону.

Медаль Г. Герца (1928), національна премія НДР (1949).

Література[ред.ред. код]