Бармакиди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Балх (Бактри) - месцепоходження родини Бармакидів

Бармакиди (البرامكة‎ - ал-Бармак або Бармекид) - перський рід, з якого вийшли верховні жерці храму Навбехар поблизу Балха (сучасний північний Афганістан), міністри, великі везирі Багдадського халіфату часів Аббасідів у 749-803 роках. Вони суттєво впливали на політику каліфів особливо за часів Гаруна ар-Рашида.

Бармак - це арабізоване слово від санскриту "Прамух" - спадкового верховного жерця. Жерці цієї родни володіли землями навколо храму Навбехар розміром 1560 км². Вплив представників роду у північному Ірані був значним. Отримання доступу представників перського жрецького роду в ісламській арабській державі було своєрідним компромісом між арабським загарбниками та місцевою іранською аристократією.


Представники роду[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  • Cyril Glassé (ed.), The New Encyclopedia of Islam, Lanham, MD: Rowman & Littlefield Publishers, revised ed., 2003, ISBN 0759101906, Excerpt from: pg 6: "The 'Abbasid dynasty ruled with the help of the Barmakids, a prominent Persian family from Balkh who, before their conversion, had been priests in the Bhuddist monestary of Nawbahar".
  • Le Strange G., Baghdad during the Abbasid caliphate, L., 1900. (англ.)