Барса-Кельмес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барса-Кельмес
«Намет експедиції на острові Барса-Кельмес». Малюнок Т. Г. Шевченка 1848 року.
«Намет експедиції на острові Барса-Кельмес». Малюнок Т. Г. Шевченка 1848 року.
Карта

Острів на карті Аральського моря 1853 року
Острів на карті Аральського моря 1853 року

Місце знаходження Аральське море
Координати 45°38′07″ пн. ш. 59°54′30″ сх. д. / 45.63528° пн. ш. 59.90833° сх. д. / 45.63528; 59.90833Координати: 45°38′07″ пн. ш. 59°54′30″ сх. д. / 45.63528° пн. ш. 59.90833° сх. д. / 45.63528; 59.90833
Площа 133 км²
Країна Казахстан Казахстан
Адм. одиниця Кизилординська область

Ба́рса-Кельме́с — колишній низинний острів на північному заході Аральського моря. Площа 133 км². Місцева назва перекладається як «дійде і не повернеться».

Був складений головним чином глинами, піщаниками і мергелями. Висота до 113 м (гора Чайка). Пустельна рослинність. Поверхня рівнинна.

У другій половині 1990-х Барса-Кельмес перетворився на півострів, на початку 2000-х його розміри становили 40 на 16 км. Влітку 2009 року в зв'язку з висиханням східної частини Великого Аралу півострів Барса-Кельмес зник.

На колишній території Барса-Кельмес — державний сайгачий заповідник.

Тарас Шевченко і острів Барса-Кельмес[ред.ред. код]

Тарас Шевченко побував тут під час Аральської експедиції 78 серпня 1848 року. Результатом відвідування острова стали малюнки «Намет експедиції на острові Барса-Кельмес» і «Барса-Кельмес» (Шевченко записав «кільмес»). У безпосередній близькості від нього екіпаж шхуни «Костянтин» пережив величезної сили бурю, яка тривала близько трьох діб[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 58(рос.)