Барська конфедерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Казимеж Пуласький під Ченстоховою», картина Юзефа Хелмоньського (1875)
Bar Confederation 1768-1772.PNG

Барська конфедерація (17681772)  — військово-політичне об'єднання польської шляхти, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського та Російської імперії.

Створена конфедерація 29 лютого 1768 року у місті Бар на Поділлі (тепер Вінницька область) за ініціативою магнатів братів Красінських, Ю. Пуласького та інших. Учасники Барської конфедерації виступали проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої та реформ внутрішнього устрою Польщі, домагалися збереження прав і привілеїв шляхти.

Безпосереднім приводом до виступу конфедератів стало підписання С. Понятовським 17 лютого 1768 року під тиском російського уряду трактату про зрівняння в політичних правах католиків з некатоликами (лідери противників зрівняння були заарештовані російським послом М. Рєпніним та вивезені до Калуги). 24 лютого 1768 р. Росія та Польща уклали у Варшаві угоду з так званого дисидентського питання.

Під час воєнних дій з російськими військами конфедерати чинили масові розправи над українським населенням, що викликало піднесення гайдамацького руху і стало причиною національно-визвольного повстання на Правобережній Україні — Коліївщини. Боротьба конфедератів проти царських військ продовжувалася з 1768 до 1772 року. 27 липня 1768 р. росіяни почали облогу Кракова, де боронилися 2,000 барських конфедератів, зайняли 17 серпня.

В жовтні 1768 р. на стороні Барської конфедерації виступила Туреччина, яка оголосила війну Росії: 6 жовтня (25 вересня) султан Мустафа ІІІ оголосив війну Росії, вимагаючи, щоб російські війська покинули терени Речі Посполитої. Французький уряд для керівництва збройними силами конфедератів вислав гененерала Дюмур'є. Один з французьких найманців на службі Барської конфедерації — Тесбі де Белькур — був взятий у полон козаками, про що згадував у своїх мемуарах.

13 вересня 1769 р. російські війська А. Суворова отримали перемогу над загоном Барських конфедератів на чолі з Казимиром та Францом Пуласькими біля села Горіхове під Малоритою; битва під Влодавою. 14 вересня: відбувся бій конфедератів під Радоміном і під Тарпнем. 15 вересня — бій конфедератів під Ломазами при Влодаві та поразка. 11 серпня 1770 р. російські війська почали облогу замку Любомирських в Жешуві, здобули замок 12 серпня. 16 серпня — перемога барських конфедератів в бою під Косцянем. 10 вересня почалася оборона Ясної Гори польськими конфедератами барськими Казимира Пуласького. 3 жовтня — бій під Лясковою (Низькі Бескиди). 13 жовтня конфедерація Барська ухвалила акт детронізації Станіслава Августа Понятовського. 6 вересня 1771 р.: перемога конфедератів над російськими військами в бою під Антополем на Поліссі. 23 вересня російські війська Суворова побороли конфедератів Міхала Огіньського у битві при Столовичах. 3 листопада 1771 р. відбулася невдала спроба викрасти польського короля та великого князя литовського Станіслава Августа Понятовського. Проте, незважаючи на значну міжнародну підтримку, 1772 року головні сили конфедератів були розбиті російськими військами під командуванням А. Суворова.

Поразка Барської конфедерації стала однією з передумов першого поділу Польщі 1772 року. Капітуляцією Кракова 23 квітня 1772 р. перед австрійськими військами, що виступали на боці Росії, закінчилось повстання «Барської Конфедерації».

Література[ред.ред. код]