Барська конфедерація
Барська конфедерація (1768–1772) — військово-політичне об'єднання польської шляхти, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського та Російської імперії.
Створена конфедерація 29 лютого 1768 року у місті Бар на Поділлі (тепер Вінницька область) за ініціативою магнатів братів Красинських, Ю. Пуласького та інших. Учасники Барської конфедерації виступали проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої та реформ внутрішнього устрою Польщі, домагалися збереження прав і привілеїв шляхти.
Безпосереднім приводом до виступу конфедератів стало підписання С. Понятовським 17 лютого 1768 року під тиском російського уряду трактату про зрівняння в політичних правах католиків з некатоликами (лідери противників зрівняння були заарештовані російським послом М. Репніним та вивезені у Калугу). 24 лютого 1768 Росія та Польща уклали у Варшаві угоду з так званого дисидентського питання.
Під час воєнних дій з російськими військами конфедерати чинили масові розправи над українським населенням, що викликало піднесення гайдамацького руху і стало причиною національно-визвольного повстання на Правобережній Україні — Коліївщини. Боротьба конфедератів проти царських військ продовжувалася з 1768 до 1772 року. 27 липня 1768 росіяни почали облогу Кракова, де боронилися 2,000 барських конфедератів, зайняли 17 серпня.
В жовтні 1768 на стороні Барської конфедерації виступила Туреччина, яка оголосила війну Росії-6 жовтня (25 вересня) султан Мустафа ІІІ оголосив війну Росії, вимагаючи, щоб російські війська покинули терени Речі Посполитої. Французький уряд для керівництва збройними силами конфедератів вислав гененерала Дюмур'є.
13 вересня 1769 Російські війська О. Суворова отримали перемогу над загоном Барських конфедератів на чолі з Казимиром та Францом Пуласькими біля села Горіхове під Малоритою; битва під Влодавою. 14 вересня-відбувся бій конфедератів під Радоміном і під Тарпнем. 15 вересня — бій конфедератів під Ломазами при Влодаві та поразка. 11 серпня 1770 російські війська почали облогу замку Любомирських в Жешуві, здобули замок 12 серпня. 16 серпня — перемога барських конфедератів в бою під Косцянем. 10 вересня почалася оборона Ясної Гори польськими конфедератами барськими Казимира Пуласького. 3 жовтня — бій під Лясковою (Низькі Бескиди). 13 жовтня конфедерація барська ухвалила акт детронізації Станіслава Августа Понятовського. 6 вересня 1771-перемога конфедератів над російськими військами в бою під Антополем на Поліссі. 23 вересня російські війська Суворова побороли конфедератів Михайла Огінського у битві при Столовичах. 3 листопада 1771 відбулася невдала спроба викрасти польського короля та великого князя литовського Станіслава Августа Понятовського. Проте, незважаючи на значну міжнародну підтримку, 1772 року головні сили конфедератів були розбиті російськими військами під командуванням О. Суворова.
Поразка Барської конфедерації стала однією з передумов першого поділу Польщі 1772 року. Капітуляцією Кракова 23 квітня 1772 перед австрійськими військами, що виступали на боці Росії, скінчилось повстання «Барської Конфедерації».
Література[ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
|
||||||||||||||||
