Бартоломео Амманаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бартоломео Амманаті
Bartolomeo Ammanati
Ім'я при народженні Бартоломео Амманаті
Дата народження 18 липня 1511(1511-07-18)
Місце народження Сеттіньяно біля Флоренції
Дата смерті 13 квітня 1592(1592-04-13) (80 років)
Місце смерті Рим
Національність італієць
Громадянство Італія
Напрямок маньєризм

Амманаті Бартоломео (італ. Bartolomeo Ammanati) (18 липня 151113 квітня 1592) — італійський скульптор і архітектор доби маньєризму. Автор планування садів Боболі біля палацу Пітті(ландшафтний архітектор).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в містечку Сеттіньяно поблизу Флоренції.

Навчався у скульптора Баччо Бандінеллі і скульптора, що став пізніше архітектором, Якопо Сансовіно. Не дивно, що і Амманаті працював в обох цих галузях. Хоча більше відомі його архітектурні споруди — оригінальні і ті, які він виконував за проектами інших архітекторів. В творчому доробку митця — праця на побудові Бібліотеки Марчіана у Венеції, на будівництві палаців в містах Лукка та Флоренція. За проектом Мікеланджело Бартоломео амманаті вибудовав найбільш чудернацькі і незвичні сходи в приміщенні Бібліотеки Лауренціана у Флоренції.

Був злученний папою римським до побудови Вілли Джулія в Римі, де реалізував проект архітектора Віньоли разом із Джорджо Вазарі. Серед значущих споруд Бартоломео Амманаті — монументальні паркові корпуси палаццо Пітті. Виступив як ландшафтний архітектор при розплануванні садів Боболі.

Працював у Флоренції, Римі, Внеції, Падуї, де виступав як майстер меморіальної пластики, створивши низку надгробків з портретними і алегоричними скульптурами. По смерті скульптора Баччо Бандінеллі виграв конкурс на продовження побудови фонтану Нептуна у Флоренції на площі Синьорії. Надав обличчю Нептуна портретні риси володаря Флоренції з роду Медічі. Працював над декоративними фігурами для фонтана десять років. його помічником і учнем цього періоду був скульптор Джованні да Болонья. Роботу над фонтаном завершив флорентійський скульптор П'єтро Такка.

Узяв шлюб з Лаурою Баттіферрі, відомою як тогочасна поетеса.

Занадто релігійний, впав у фанатизм і засудив свої ранішні скульптурні твори з оголеністю як гріховні. За заповітом передав все власне майно ордену єзуїтів.

Помер у Флоренції. Похований разом із дружиною в церкві Сан Джованіно дельї Сколопі у Флоренції.

Галерея споруд[ред.ред. код]

Участь в побудові[ред.ред. код]

Палаццо Будіні Гаттаі, головний фасад.
  • міст через річку Арно Санта-Трініта (Флоренція)
  • бібліотека Сан Марко (Венеція) за проектом архітектора Якопо Сансовіно, його помічник
  • церква Еремітані (Падуя)
  • вілла Джулія (Рим) за проектом архітектора Віньоли, його помічник і соавтор
  • добудова величних садових корпусів палаццо Пітті у Флоренції.
  • палаццо Будіні Гаттаі
  • палаццо Фйораванті
  • палаццо Джиньі
  • палаццо Векьяреллі (Рим)
  • Вілла Медічі, добудови (Рим)
  • фонтан Нептуна на П'яцца делла Сіньйорія у Флоренції.
  • добудови парадних сходинок в бібліотеці Лауреціана (за проектом Мікеланджело, (Флоренція).
  • Колегіум єзуїтів (Рим).

Скульптури[ред.ред. код]

Бартоломео Амманаті. Алегорична композиція з Юноною, Музей Барджелло, Флоренція

Джерела[ред.ред. код]

  • Giovanni Baglione, Premier jour — Grégoire XIII p. 26 in Le Vite de’ Pittori, Scultori, Architetti, ed Intagliatori dal Pontificato di Gregorio XII del 1572. Fino a’ tempi de Papa Urbano VIII. Nel 1642.

Див. також[ред.ред. код]