Бару Мирон Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бару Мирон Йосипович
Народився 16 березня 1907(1907-03-16)
Житомир, Російська імперія
Помер 23 квітня 1998(1998-04-23) (91 рік)
Харків, Україна
Національність євреї[1]
Діяльність доцент
Alma mater Харківський юридичний інститут (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)
Галузь правознавство
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Аспіранти, докторанти Жигалкин Павло Івановичd
Гончарова Галина Степанівна
Нагороди
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Бару Мирон Йосипович (нар. 16 березня 1907, Житомир — пом. 23 квітня 1998, Харків) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР (1984), заслужений працівник вищої школи України, завідувач кафедри трудового права (1954–1964).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 березня 1907 року у місті Житомирі. У 1929 році закінчив правовий факультет Харківського інституту народного господарства. Трудовий шлях починав на посаді секретаря губернського суду міста Житомира (19211925). З 1929 по 1931 роки — консультант Наркомторгу УРСР. Обіймав посаду доцента кафедри Харківського юридичного інституту (1931–1941, 1944–1954).

Учасник Радянсько-німецької війни. У 19411943 роках — військовий слідчий, військовий прокурор на Волховському та Ленінградському фронтах.

З 1954 по 1964 рр. — завідувач кафедри трудового права Харківського юридичного інституту, з 1964 року — професор цієї кафедри. У 1958 році захистив докторську дисертацію «Відплатність та безоплатність у радянському цивільному праві».

Помер Мирон Йосипович Бару 23 квітня 1998 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукова школа під керівництвом професора М. Й. Бару розробляла проблеми, пов'язані з охороною немайнових інтересів у трудовому праві, а також з підвищенням юридичних гарантій працівників у трудових правовідносинах. Підготував 20 кандидатів юридичних наук.

Автор понад 200 наукових праць. Основними з них є:

  • «Регресні обов'язки в трудовому праві»
  • «Охорона трудової честі за радянським законодавством»
  • «Основи радянського трудового законодавства»
  • підручник «Радянське трудове право»

Був членом вченої ради з присудження наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Брав участь у підготовці і проведенні багатьох всесоюзних, республіканських і регіональних науково-практичних конференцій та семінарів.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]