Барі (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барі
Richard Buchta - Group of Bari musicians.jpg
Група музик барі, фото Ріхарда Бухти (Richard Buchta), 1877—80
Загальна кількість понад 700 тис. осіб
Найбільші розселення Flag of South Sudan.svg Південний Судан
Уганда Уганда
ДР Конго ДР Конго
Близькі етнічні групи нілотські народи
Мова барі
Релігія традиційні вірування
частково християни

Ба́рі — нілотський народ у Східній Африці.

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Представники народу барі проживають переважно на півдні Південного Судану (новоутворена в 2011 році держава, колишня частина Судану), по берегах Нілу, зокрема і в околицях міста Джуби (а також в Уганді і ДР Конго).

Загальна чисельність — понад 700 тис. осіб.

Мова і релігія[ред.ред. код]

Барі розмовляють мовою барі, яка належить до нілотського відгалуження кір-аббайської мовної родини східно-суданської надродини ніло-сахарської макросім'ї мов.

Мова барі — тональна, у фонетиці характеризується гармонією голосних, у морфології — аглютинативним строєм.

За віросповіданням більшість барі лишаються прибічниками традиційних культів, втім значний вплив має також і принесене колоністами християнство.

Історія і суспільство[ред.ред. код]

Згідно з усною традицією барі, вони жили на сучасних землях ще до великих міграційних хвиль у Африці.

На час прибуття до етнічних земель барі войовничих луо (бл. 1650-х рр.), скотарі барі жили в мирі і ззагоді з сусідніми племенами, ведучи міжплемінну торгівлю.

У барі зберігається родо-племінний поділ. Родина — велика, патріархальна.

Шлюб — вірилокальний. Поширена полігінія.

Господарство[ред.ред. код]

Основне традиційне заняття — скотарство, набули розвитку також мотикове (раніше більшою мірою ручне) землеробство (просо, маніок, арахіс), мисливство і рибальство.

Традиційні ремесла — плетіння, різьбярство на дереві (фігурки предків).

Культура[ред.ред. код]

Барі традиційно жили (подеколи і дотепер живуть) у невекликих селищах, що складаються з круглих у плані, з жердин, обмазаних глиною, хатин. Кожна хатина огорожена невисоким глиняним тином.

Чоловіки барі майже зовсім не носили одягу, лише деякі прикраси, що правили переважно за ті чи інші відзнаки, наносили на тіло також вохрові малюнки. Зараз костюм уніфікований — штани і сорочка. Одяг жінок — бавовняні сукні, за оздоби — залізні і/або мідяні каблучки, нашийні і кісточкові кільця і браслети.

У барі зберігаються традиційні вірування, в т.ч. і міфологічні, — культ предків, божеств неба і землі, культи дощу, гадюк і окремих птахів. Особливу шану в суспільстві мали заклинателі і «запрошувачі» опадів. Розвинутий фольклор.

Джерела і література[ред.ред. код]

  • Андрианов Б.В. Бари // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», стор. 88 (рос.)
  • Калиновская К.П. Бари // Народы и религии мира / під ред. Тішкова В.О., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор. 80-81 (рос.)
  • Huntingford G.W.B. The Nothern Nilo-Hamities., L., 1953 (англ.)