Басараб Матей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матей Басараб
Matei Basarab
Матей БасарабMatei Basarab

господар Волощини
Час на посаді:
1632 — 1654

Народився 1588
Бранковени
Помер 9 квітня 1654(1654-04-09)
Бухарест
Дружина Елена

Матей Басараб (Матейу; 1588, Бранковени — 9 квітня 1654, Бухарест) — один з найзначніших господарів Волощини (16321654), носив титул " Іо Матей Басараб Господар і Воєвода Землі Унгровлахійської та всього Подунав'я "

Біографія[ред.ред. код]

Походив з впливового боярського роду. Довший час очолював боярську опозицію проти політики господарів надання урядів іноземцям, зокрема грекам. Очолив змову проти господаря Раду ХІ Ільяша, якого змістив з престолу 1632 та отримав затвердження у Високій Порті.

Сприяв економічному розвитку Волощини, зміцнював владу господаря. Утримував близькі стосунки з володарем Семигороддя Юрієм II Ракоці, з яким 1636 уклав союзний договір. Також уклав мирні договори з Османською імперією (1636), Річчю Посполитою (1637), Венецією (1639). З битви під Фокшанами у листопаді 1637 розпочався конфлікт з молдавським господарем Василем Лупулом, який почув загрозу внаслід укладення волосько-семигородського договору. Василь Лупу змушений був відступити з наказу султана. Лупул повторив напад у грудні 1639, але зрештою змушений був відступити з Валахії. Замирення наступило у 1644 році за участі митрополита Варлаама. Пробував звільнитись від турецького впливу, створивши з зацікавленими державами антитурецьку лігу, об'єднати Валахію з Молдавією.

У квітні 1653 Басараб організував змову проти молдавського господаря, підтримуючи претендента на молдавський престол С. Георгіцу, разом з семигородськии (трансільванським) князем Юрієм II Ракоці вів боротьбу проти військ господаря Василя Лупула, який втік до України, де у травні отримав допомогу Богдана Хмельницького. Разом з козацьким військом на чолі з Тимошем Хмельницьким Василю Лупулу вдалось відбити Молдавське князівство, а згодом напасти на Валахію. Матей Бесараб був поранений в битві під Фінтою, але зрештою йому вдалось перемогти Василя Лупула. Наступного року у Волощині розпочалось повстання загонів семенів, яким вдалось захопити столицю Тирговіште. В час перемовин з повстанцями Матей Бесараб помер.

Матей Бесараб дбав про господарчий і культурний розвиток Валахії. За допомогою київського митрополита Петра Могили відкрив друкарні у Кимпулунгу і Говорі.[1] у 1652 надрукував перший збірник писаних законів Волощини, що по суті були румунським перекладом візантійського права (Pravila de la Govora (1640), Pravila lui Matei Basarab (1652)). Відкрив перші гуманістичні студії у Тирговіште. Був фундатором біля 45 церков, монастирів на теренах Волощини і Молдавії. Був похоронений у фундованому ним монастирі Арнота.

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.