Басет-хаунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Басет-хаунд right-center
Basset Hound 600.jpg
Походження Франція
Характеристики
Висота 33-38 см
Вага 18-33 кг
Класифікація МКФ:
FCI 163
Стандарти породи
FCI [VI (гончаки) стандарт]
Пес свійський (Canis familiaris)

Басет-хаунд (англ. Basset Hound) — порода псів (Canis familiaris), коротконогий гончак з видовженим тулубом і масивною статурою.

Опис породи[ред.ред. код]

Шкіра «сира», висить достатньо вільно, є помітний підвіс під горлом та під животом. На голові також висить вільно; коли собака нахиляє голову, має бути помітно зморшкуватою. Видно кон‘юктиву нижньої повіки ока, що створює враження «сумного погляду». Вуха довгі – заходять за кінець морди; посаджені низько, нижче за лінію очей; тонкі й еластичні – скочуються в трубочку. Губи брилясті.

Хвіст шаблеподібний, достатньо довгий, не купирується. Передні ноги короткі, масивні, зморшкувата шкіра на нижній частині.

Шерсть коротка, гладка, жорстка.

Забарвлення: зазвичай трикольорове (чорно-біле з рум‘янами) або двокольорове – (чорно-біле; біло-руде), проте, як зазначається у стандарті, припустимо будь-яке властиве гончакам забарвлення.

Висота у холці: 33-38 см

Історія породи[ред.ред. код]

Оскільки басет-хаунди мають видовжений тулуб та короткі ноги, як і такси, достеменно прослідкувати їхнє походження складно, — наприклад, досліджуючи старовинні зображення приземкуватих гончаків, завідники такс стверджують, що йдеться саме про прототип їхньої породи, а не про басет-хаундів. Сер Еверетт Міллейс казав: «Як у Німеччині все, що має криві ноги, називається таксою, так у Франції всіх низьких собак називають басетами»[1].

Басетоподібні гончаки походять із Франції. Французькою bas означає «низький». Проте власне порода басет-хаундів сучасного вигляду розвивалася у Великій Британії. Історія британських басетів починається з пари собак на ім‘я Бассет і Белль, яких у 1866 році подарував лорду Голвею його друг, француз граф де Турнон. Оскільки спершу в Англії бракувало басетів для розведення, цих собак схрещували з біглями і бладхаундами. 1880 року порода басет-хаунд була офіційно визнана англійським клубом кінологів, а в 1884 році було сформовано британський клуб басет-хаундів.

Басет-хаунд на полюванні[ред.ред. код]

Басет-хаундів було виведено для полювання на дрібну дичину. Існує непідтверджена теорія, або радше казка, про те, що з високоногими мисливськими гончаками полювали знатні люди, в той час як селянам дозволялося мати лише, так би мовити, «деформованих» собак (з викривленими лапами, низькорослих) для полювання на дрібних тварин.

В першу чергу, басет-хаундів використовували для полювання на зайців та кролів, а також на тетеруків і фазана, крім того вони допомагали вполювати вивірку, опосума та ракуна. Призначення басета — йти за кров’яним слідом.

Басет-хаунд вдома[ред.ред. код]

Загалом для цієї породи характерна врівноважена вдача, проте басет-хаундам також властива деяка неслухняність. Вони дуже залежать від людини і тяжко переносять самотність, їх не варто надовго лишати на самоті.

Серед проблем, з якими може зіштовхнутися надто прискіпливий господар, — багато слини і специфічний запах собаки, властивий більшості мисливських порід.

Ризики, які супроводжують басет-хаунда — вразливість хребта, захворювання щитоподібної залози, глаукома та ожиріння.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сайт питомника "Буффобасс"


Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.