Басутоленд

Територія Басутоленд 1884 – 1966 Прапор Гімн God Save the Queen Столиця Масеру Мови англійська Форма правління Конституційна монархія монарх  - 1884-1901 Вікторія  - 1952-1966 Єлизавета II Коміссар  - 1884-1894 Marshal James Clarke  - 1961-1965 Alexander Falconer Giles Історія  - Засновано 1884  - Ліквідовано 4 жовтня 1966

Басутоле́нд (Basutoland — країна Басуто) — протекторат Великобританії в Південній Африці. З усіх боків оточений територією Південно-Африканського Союзу.

Площа 30,3 тис. км².

Населення 658 тис. чол. (1958), складається з народів басуто та зулу. Європейців близько 0,3% загальної кількості населення.

Адміністративний центр — Масеру (бл. 3 тис. ж.).

Вища влада зосереджена в руках британського резидента. Дорадчий орган — Рада Басутоленду, яка складається з резидента, верховного вождя і призначуваних резидентом членів з тубільців, являє собою жалюгідну пародію на самоврядування. Природа. Майже вся територія Б. зайнята нагір'ям Басуто (до 3300 м), що на Пд. і Сх. переходить у Драконові гори. Клімат субтропічний. Пересічні т-ри січня (літо) від +25 до +27°, липня від +13 до +15°, опадів 750—1000 мм. Найбільші ріки — Оранжова та її права притока Каледон. Переважає суха степова рослинність, в горах — ксерофітні чагарники.

Історія

У 1-й пол. 19 ст. на території Б. існувала негритянська держава, створена об'єднанням племен басуто під керівництвом вождя Мошеша. З кін. 30-х рр. 19 ст. ця д-ва зазнавала нападів англійців та бурів. Скориставшись з ослаблення Б. в боротьбі з бурами, Англія 1868 встановила над більшою частиною Б. протекторат. Повстання басуто проти колонізаторів 1878—81 було жорстоко придушене. 1884 Англія повністю оволоділа Б.

Господарство

Басутоленд— відстала аграрна країна. Пром-сть нерозвинута. Значна частина населення (бл. 80% чоловіків) завербована підприємцями і фермерами Пд.-Африканського Союзу для роботи на рудниках та плантаціях поза Басутолендом.

Головні галузі господарства — примітивне землеробство і тваринництво. Обробляється бл. 12% площі.

Вирощуються: пшениця (сх. райони), кукурудза (зх. райони), сорго, боби.

Поголів'я (в тис. гол., 1957) овець — 1221, кіз —535, великої рогатої худоби — 382. Єдина залізниця сполучає Масеру з золотопромисловим районом Пд.-Африканського Союзу —Вітватерсрандом. З автошляхи сполучають країну з різними пунктами Пд.-Африканського Союзу. Всередині країни міжрайонні зв'язки підтримуються в'ючним транспортом. Осн. статті експорту: вовна та козячий пух; імпорту — тканини, найпростіший с.-г. інвентар.

Література

Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть, додавши до неї інформацію, що була недоступна раніше. (квітень 2007)