Батальйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стандартне позначення батальйону в НАТО

Батальйо́н (італ. Battaglione від італ. Battaglia — загін; та фр. Bataillon від фр. Bataille — битва, бій) або курінь[a] — основний тактичний підрозділ в сухопутних військах та частинах морської піхоти, що входить до складу полку, бригади.

Окремий батальйон є самостійною адміністративною одиницею (частини).

Історія[ред.ред. код]

Спочатку термін батальйон означав певний порядок побудови військ (сил) для бою (битви).

В 14-15 ст. назва батальйон стосувалася великої групи піхоти або кінноти, побудованої для бою зімкнутим квадратом.

У 17 столітті цей бойовий порядок розчленувався на складові частини різного розміру (катерви, терції), які стали називатися батальйонами. Їхній склад був непостійний (від 1 до 10 тис. бійців).

Наприкінці 17 століття батальйон отримав більш постійний склад (від 800 до 1000 бійців).

На початку 20-го століття стрілецький (піхотний) батальйон складався з 3—4 стрілецьких, кулеметної і мінометної рот, легкої артилерійської батареї і чот: зв'язку, постачання та санітарного.

Розвиток воєнної техніки протягом 20 століття привів до організації батальйонів в інших родах війська та спеціальних військах.

Приклади структури батальйону[ред.ред. код]

Мотострілецький (механізований) батальйон[ред.ред. код]

Структура мотострілецького батальйону мотострілецького (танкового) полку мотострілецької (танкової) дивізії Радянської армії:

  • штаб батальйону
  • чота управління
  • три мотострілецькі роти
  • мінометна батарея
  • гранатометна чота
  • чота матеріального постачання
  • чота технічного забезпечення
  • батальйонний медичний пункт.

Ця структура мала варіанти, що значно відрізнялися від базового. Найперше це залежало від бойової техніки на озброєнні батальйону. У кінці 1980-их років це могли бути бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2, або бронетранспортери БТР-60ПБ, БТР-70, БТР-80.

До батальйону також входила протитанкова чота на БТР, озброєна станковими протитанковими гранатометами СПГ-9М «Спис» або, пізніше, ПУ ПТКР «Метис».

В батальйонах, що вели бойові дії в Афганістані входила також розвідувальна чота, а медичний пункт розгортався на базі медично-санітарної чоти.

Значно могло відрізнятися озброєння мінометної батареї. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети 2Б9 «Волошка». Але кращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».

Механізований батальйон[ред.ред. код]

Структура механізованого батальйону механізованої (танкової) бригади окремого армійського корпусу:

  • штаб батальйону
  • чота управління і зв'язку
  • три мотострілецьких роти
  • танкова рота
  • (гаубична) самохідна артилерійська батарея
  • зенітно-ракетна чота
  • розвідувальна чота
  • чота матеріально-технічного забезпечення
  • медично-санітарна чота.

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. З розповіді запорізького козака Микити Леонтієвича Коржа, записаної Олексою Стороженком: « Наші курені не такі були, як ті, що скотарі робили собі по степах. Наші були збудовані з квадрових брусів... Курінь був, неначе той будинок, шістсот козаків і більш містилось в ньому»

Див. також[ред.ред. код]