Батарея артилерійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Батаре́я артилері́йська — підрозділ в артилерійських частинах та на кораблях, що складається з 2—6 і більше гармат.

Батарея у артилерії структурно відповідає роті і складається з взводів. В Росії як штатна вогнева одиниця запроваджена у 1833 році замість роти.

За типом озброєння артилерійська батарея буває гарматна, гаубична, мінометна, реактивна, ракетна та батарея самохідних установок.

У сучасних арміях в батареї — 2—3 вогневих взвода, взвод (відділення) управління та 2—6 гармат (мінометів) або 4—6 установок. У бою батареї застосовується зазвичай у повному складі. Батареї полкової, протитанкової, зенітної артилерії малого калібру можуть використовуватися також повзводно і погарматно. Батареями іменуються також підрозділи топографічної, звукометричної, оптичної розвідки. Існують також батареї управління, паркова, учбова і інші.