Батик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ба́тик  — це техніка розпису по тканині за допомогою воску та барвників, поширена особливо в Індонезії та на Філіппінах, а також у країнах Південно-Східної та Східної Азії, Західній Африці тощо; у Європі відома з XIX ст..

Історичні дані[ред.ред. код]

Найдревніші зразки батику знайшли ще в Єгипті, які датуються V століттям до н. е.

У Китаї це мистецтво застосовувалось за часів династії Суй (710794 рр).

Широко застосовувалась ця техніка і в Японії. Саме за допомогою батику позначали соціальний статус. На початку XIX століття Міязаки Юзен створив свій власний стиль, використовуючи трафарети і фарбування із захисним складом.

1835 року в голландському Лейдені була відкрита перша фабрика по виготовленню батика.

Після економічної кризи 1920-х років батик знов став ремеслом одиниць.

Існує три основних методи розпису тканини:

  • вузликовий батик;
  • «гарячий» батик;
  • «холодний» батик.

Технологічна послідовність виготовлення батику[ред.ред. код]

Створення малюнка, фото 1918 р.
Сучасна майстриня, фото 2006 р.

Послідовність виконання розпису:

  1. Підготовка ескізу — робимо ескіз майбутнього малюнку, бажаної величини на папері. Для того, щоб зручніше перенести малюнок на тканину, обводимо його темним маркером або олівцем.
  2. Натягування тканини — ту частину шовкової шалі, де буде виконано розпис, фіксуємо п'яльцями. Натягувати тканину для розпису можна різними способами. Якщо елемент декору невеликий, можна використати звичайні п'яльця. Взагалі, існують спеціальні рами, які регулюються на будь який розмір тканини під розпис. Тканину фіксують за допомогою гачків, які входять в комплект із рамою. Можна закріпити її кнопками до звичайної дерев'яної рами. Важливо, щоб тканина була добре натягнута.
  3. Перенесення ескізу на тканину — щоб перенести малюнок на тканину підкладаємо ескіз під неї та акуратно обводимо його контури прозорим контуром-резервом. Натискати тюбик з резервом, потрібно обережно. Слідкувати, щоб лінії були суцільними, а елементи малюнку замкнуті.
  4. Розфарбовування малюнку — визначившись з кольорами і дочекавшись висихання контуру-резерву (прискорити цей процес допоможе фен), починаємо розфарбовувати малюнок. Пам'ятайте, що набирати фарбу потрібно сухим пензлем, оскільки фарба на водній основі. Тримайте біля себе серветку для видалення з пензля зайвої вологи. Щоб отримати плавні переходи та переливи кольору, потрібно ту ділянку змочити водою. Тоді на вологу тканину нанести спочатку світлий колір фарби, а потім темніший. Не потрібно поспішати, щоб не пошкодити малюнок. Краще зайвий раз помилуватися власним творінням. Готовий малюнок залишаємо сохнути на шість годин.
  5. Оздоблення — при бажанні оздобити можна універсальними контурами, які нададуть вашому малюнку виразності, святковості та неповторності;
  6. Закріплення — коли малюнок висохне, знімаємо його з рами і з виворотної сторони починаємо фіксувати праскою в режимі «шовк» протягом трьох (3) хв. Після закріплення тканину полощемо у прохолодній воді, щоб видалити прозорий контур-резерв. Після цього Ви можна прати виріб при температурі не вище 40 °C.

Вироби з батику. Візитівка Індонезії[ред.ред. код]

Сільська крамничка з батиком ручного розпису.

Перш за все батик використовують для створення одягу, як повсякденного, так і новомодного чи святкового. Колись на створення одягу з батику в Індонезії впливали місцеві традиції чи релігійні настанови. Тобто, різні місцевості мали притаманні лише їм традиції створення малюнків, використання фарб чи домінуючих тем і мотивів.

На півночі узбережжя острова Ява використовували яскраві фарби з зображеннями рослин та тварин. Народи центральних районів того ж острова надавали перевагу геометричним візерункам та спокійним фарбам. Дослідники нарахували близько 3.000 зразків різних візерунків батику на Яві. Селенданг - це назва традиційного, жіночого одягу з батика. Це водночас і шаль, і кошик з текстилю. В спеку селенданг використовують для захисту очей та голови від сонячних променів. Їдучи з ринку, в селенданг загортали продукти чи навіть малих дітей.

Другий тип розповсюдженого тут одягу з батику - саронг (найближчий аналог до саронга в європейському одязі - спідниця). Саронг носять як жінки, так і чоловіки, бо він не заважає ходити і не перешкоджає вентиляції в тропіках.

Але батик - це не тільки одяг. Це і скатертини, і завіси, і драперія для інтер'єрів, і текстильні картини - візерункові, умовно портретні, сюжетні. Батик став своєрідною візитівкою Індонезії.

Батик давно перетнув кордони країн Азії і почав брати в полон митців різних країн, надихаючи на створення оригінальних і неповторних композицій. Батик - частий гість на різних мистецьких виставках.

ЮНЕСКО віднесло батик з Індонезії (як тип мистецтва) до «Шедеврів неписьмового та нематеріального культурного спадку».


Джерела[ред.ред. код]

Батик з Індонезії. Сучасна композиція.
  • Искусство батика. — М., ООО Изд-во АСТ. 2001
  • Синеглазова М. О. Распишем ткань сами. — «Профиздат», М., 2001
  • Дворкина И. А. Батик. Горячий. Холодный. Узелковый. — М.: «Радуга», 2002, 2-е изд. — 2008.
  • Синеглазова М. О. Батик. — «МСП», 2004
  • Гильман Р. А. Художественная роспись тканей. — «Владос», 2004
  • Давыдов C. Батик: техника, приемы, изделия. — «АСТ-Пресс», 2005
  • Перелёшина И. А. Батик. От основ к импровизации. — СПб, «Паритет», 2007

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]