Батюшков Помпей Миколайович
| Батюшков Помпей Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 (26) квітня 1811 або 2 (14) червня 1811 Danilovskoye, Vologda Oblastd, Бежецький повітd, Російська імперія |
| Помер |
20 березня (1 квітня) 1892 (80 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Новодівичий монастир |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | історик, етнограф, державний службовець |
| Галузь | історія[1], етнографія[1] і державна служба[1] |
| Знання мов | російська[1] |
| Посада | Q112253882? |
| Рід | Батюшковиd |
| Батько | Батюшков Микола Львовичd[2] |
| Мати | Avdotya Nikitishna Teglevad |
| Брати, сестри | Батюшков Костянтин Миколайович[3] і Yulia Nikolaevna Batyushkovad |
| У шлюбі з | Sofia Nikolaevna Krivtsovad |
| Нагороди |
 |
Помпе́й Микола́йович Ба́тюшков (рос. Помпей Николаевич Батюшков; * 1811 — † 20 березня 1892) — російський історик. Молодший брат поета Костянтина Батюшкова.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився Помпей Батюшков 14 квітня 1811 року в Санкт-Петербурзі в знатній дворянській сім'ї, яку прославив його брат Костянтин Батюшков. Син Миколи Львовича Батюшкова (1755—1817) від другого шлюбу (поет Костянтин Батюшков був його сином від першого шлюбу, тобто Помпей і Костянтин були однокровними братами).
Помпей освіту здобував спочатку в приватному пансіоні для столичної аристократії, згодом у вищому артилерійському училищі. Проте до військової служби Помпей Батюшков не мав потягу. 1850 року його призначили віце-губернатора Ковенської губернії. Потім він тривалий час працював попечителем Віленського навчального округу. На цих посадах Батюшков віддано служив самодержавству, був знаряддям його русифікаторської політики, боровся з польським національно-визвольним рухом. Дійшло навіть до того, що з його наказу зі шкіл Прибалтики звільнили всіх учителів-поляків.
У 1870—1882 роках Помпей Батюшков працював у Москві. Тут він відзначився як віце-президент слов'янського комітету, що організовував солідарність громадськості з боротьбою балканських народів проти османського іга, збирав кошти на потреби російсько-турецької війни 1877—1878 років.
Від 1882 року Батюшков постійно проживав у Петербурзі і повністю присвятив себе науковій, літературній та видавничій діяльності.
Після важкої хвороби Батюшков 20 березня 1892 року пішов з життя. Його поховали на в Новодівочому монастирі в Москве.
Праці[ред. | ред. код]
Ще з 1860-х років Помпей Батюшков став відомий у наукових колах Росії низкою праць. Так, 1863 року в Санкт-Петербурзі було видано його «Атлас народонаселения Западно-Русского края по исповеданиям». У 1868—1885 роках у Санкт-Петербурзі побачили світ вісім випусків серійного видання «Памятники русской древности в западных губерниях», в якому вперше було зібрано ілюстрації, малюнки, гравюри унікальних пам'яток старовини Прибалтики, Білорусі, Волині та Поділля. Правда, як зазначають сучасні дослідники, в цих виданнях автор надавав перевагу пам'яткам російської культури й ігнорував місцеву історичну традицію [4].
З власної ініціативи, яку підтримали царський уряд і Російська академія наук, із середини 1880-х років Помпей Батюшков приступив до створення узагальненої історії західних губерній. Для цього він підібрав авторський колектив, до якого ввійшли талановиті вчені: професор Київської духовної академії Микола Петров — автор основного тексту книг, петербурзький історик Митрофан Городецький — редактор текстів, а також місцеві дослідники і краєзнавці. Сам Батюшков здійснював організаційне та науково-методичне керівництво, розробку окремих розділів, узяв на себе видавничі турботи.
Зусиллями цього творчого колективу в Санкт-Петербурзі побачили світ ілюстровані книги, які тоді заклали міцний ґрунт розвитку історичного краєзнавства:
- «Холмская Русь. Историческое описание» (1887),
- «Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края» (1888),
- «Белоруссия и Литва. Историческое описание» (1890),
- «Подолия. Историческое описание» (1891),
- «Бессарабия. Историческое описание» (1892).
Спочатку Помпей Батюшков планував об'єднати в одну книгу історичний опис Бессарабії та Поділля. Та з історії Поділля було зібрано такий багатющий і насичений матеріал, що вирішили його видати окремо.
Помпей Батюшков планував у лютому 1892 року прибути до Кам'янця-Подільського для презентації книги «Подолия» та з зв'язку з обранням його почесним членом Подільського єпархіального історико-статистичного комітету. Проте на заваді стала важка хвороба, а в березні смерть Помпея Миколайовича. Цій сумній події в Кам'янці-Подільському було приурочено заупокійну літургію в православному кафедральному соборі, під час якої преосвящений Подільської єпархії Димитрій високо оцінив подвижницьку діяльність на ґрунті історії Помпея Миколайовича Батюшкова.
Російська академія наук запровадила наукову премію і медаль імені Батюшкова, якими до 1917 року відзначали вчених, що досягли найбільших здобутків у дослідженні регіонів імперії.
Хоча сьогодні постать Помпея Батюшкова трактується в Україні неоднозначно, проте видані ним книги з минувшини Поділля та Волині стали класикою історико-краєзнавчої літератури 19 століття. І сьогодні вони викликають інтерес у дослідників і любителів старовини. Тож 2004 року книгу «Волинь: Історичні долі південно-західного краю» було перекладено українською мовою й перевидано в Дніпропетровську [5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Модзалевский Б. Л. Батюшков, Константин Николаевич // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 575–591.
- ↑ Батюшков, Помпей Николаевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 195.
- ↑ Баженов Л. В. Організатор дослідження історії Поділля Помпей Батюшков. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 5 серпня 2007.
- ↑ Батюшков Помпей Миколайович. Волинь: Історичні долі південно-західного краю. — Дніпропетровськ: Січ, 2004. — 424 с. — Перекладено за виданням: Батюшков П. М. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. — СПб., 1888.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — 639 с. — С. 466.
- Кузьмінська О. Л. Батюшков Помпей Миколайович [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 203.
- Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и учёных (от начала русской образованности до наших дней). — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1891.
- Венгеров С. А. Источники словаря русских писателей. — Т. 1. — Санкт-Петербург, 1990.
- Гаврилюк С. В. Дослідження з історії Холмщини і Підляшшя (за листами М. Петрова до П. Батюшкова) // Архіви України. — 2001. — № 1—2. [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
|
