Бауман Микола Ернестович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мико́ла Ерне́стович Ба́уман (29 травня 1873 — †31 жовтня 1905) — діяч більшовицької партії, революціонер-професіонал, соратник В. І. Леніна.

Народився поблизу Казані н с Парапському Заводі.

Революційну діяльність почав у Казані.

З 1896 — член петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». 1897 був заарештований і після 22-місячного ув'язнення висланий у Вятську губернію.

1899 втік із заслання за кордон (у Швейцарію), де став одним з найближчих помічників В. І. Леніна у створенні газети «Искра». З 1901, за дорученням В. І. Леніна, працював у Москві по зміцненню іскрівської організації. Виконуючи завдання «Искры», в лютому 1902 Бауман приїхав до Києва, але незабаром був заарештований і кинутий в Лук'янівську в'язницю; був учасником славнозвісної втечі 11 соціал-демократів.

На II з'їзді РСДРП (1903) відстоював позиції твердих іскрівців. Після повернення в Росію очолив Московську більшовицьку організацію, взяв участь у створенні Північного бюро ЦК партії.

У червні 1904 знову зазнав арешту.

На поч. жовтня 1905 вийшов з тюрми і керував підготовкою збройного повстання в Москві. Під час однієї з революційних демонстрацій робітників Москви був убитий агентом охранки. В. І. Ленін високо оцінював заслуги Б. перед партією і присвятив його пам'яті статтю-некролог.

[ред.] Література

• Українська радянська енциклопедія
• Ленін В. І. Твори. Вид. 4:
  • т. 9. Микола Ернестович Бауман;
  • т. 34. [Лист М. Е. Бауману 24. У1901 р.; Лист М. Е. Бауману 26. VI 1901 р.];
• Стрельський В. М. Е. Бауман та його революційна діяльність на Україні. К., 1948;
• Новоселов М. Николай Эрнестовнч Бауман. М., 1955.