Бахаїзм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бахаїзм або Релі́гія Багаї́ (від араб. «بهاء» — «бага» — «світло», «слава») — всесвітня релігія, заснована Багауллою в Персії в 19-му столітті, яка на початку 21-го століття налічує близько шести мільйонів прихильників майже у всіх країнах світу (українські прихильники називають її Віра Багаї, але в літературі також існують терміни багаїзм, бехаїзм та релігія бахаї). Незважаючи на досить невелике число послідовників порівняно з традиційними релігіями, релігія багаї набула значного географічного розповсюдження, за цим параметром займаючи друге місце та майже наздоганяючи християнство.

Багаї вважають, що історія релігії — це просто процес освіти, запланований богом, і що засновники релігій — посланці бога і відкривачі його Плану. Багауллу розглядають як найостаннішого на цей час, центрального, але не останнього посланця бога. Він називав себе довгожданим вчителем і наставником усіх народів, що сповідують християнство, іслам, буддизм та інші релігії, і його місія — встановити міцні підвалини для єдності в усьому світі й урочисто відкрити епоху світла та справедливості, яка, як очікують багаї, неминуче прийде.

Принципи вчення релігії багаї — принципи єдності бога, єдності релігії та єдності людства.

Історія[ред.ред. код]

Багаї називають період від проголошення Баба 1844 р. в Ширазі до смерті Абдул-Бага в 1921 р. Героїчною добою Віри. Протягом цього періоду ранні послідовники релігії багаї зазнали багато утисків та гонінь, але зуміли закласти основи віри в деяких країнах світу. Період після 1921 р. описується як Доба становлення. Шогі Еффенді характеризував цю еру як вихід релігії багаї з пітьми, становлення і «дозрівання» його адміністративних настанов і всесвітнє поширення віри. Він стверджував, що Доба становлення врешті-решт перейде в майбутню Золоту добу, в якій релігія багаї «охопить більшість людей цілого ряду країн».

Баб[ред.ред. код]

Основні статті: Баб, Бабізм, Розкол бабізму

В ніч з 23 на 24 травня 1844 року Сійїд Алі-Мухаммад із Ширазу (Іран) проголосив себе «Бабом» (араб. — «Брамою»), за одним із релігійних понять шиїтів. Його послідовники були відомі як бабіти. Ісламське духівництво вороже зустріло проповідь Баба і використовувало свій вплив на уряд для організації гонінь на Баба та його прихильників. Баба заарештували, катували і, нарешті, 9 липня 1850 року розстріляли в Тебрізі. У 18441863 рр. було страчено близько 20 000 його послідовників у всій Персії.

Багаї розглядають Баба як передвісника релігії багаї. Він проголосив швидку появу посланника Бога, «очікуваного всіма народами світу». Хоча, за його словами, він сам був носієм божественного одкровення, його метою було підготувати людство до приходу нового Месії, в якому багаї вбачають Багауллу, засновника Віри.

Смерть Баба лише зміцнила віру в справедливість його пророцтва про те, що з часом з'явиться «Обіцяний», явитель єдино дійсного і живого Бога, який об'єднає всіх людей. Рештки Баба були таємно вивезені з Ірану до Святої Землі і поховані на місці, вказаному Багауллою. Сьогодні на цьому місці в Хайфі (Ізраїль) розташована велична будівля з позолоченим куполом, в ній поховані земні рештки Баба. Це один із основних центрів паломництва багаї.

Багаулла[ред.ред. код]

Основна Стаття: Багаулла

Мірза Хусейн Алі Нурі, відоміший під ім'ям Багаулла (Багаулла — «Божа Слава»), народився 1817 року в знатній і багатій перській сім'ї. Відмовившись від придворних посад, належних йому за походженням, Багаулла уславився своїми щедрістю та привітністю, які здобули йому любов серед земляків.

Проте становище Багаулли в суспільстві недовго залишалося таким після проголошення ним підтримки релігії Баба. Розділивши долю багатьох бабітів, Багаулла втратив все своє майно, був ув'язнений, катований і висланий із країни. 1852 року уряд Росії запропонував притулок Багауллі, ув'язненому в тегеранській тюрмі Сіях-Чаль, проте той відмовився, віддавши перевагу засланню до Іраку. У Багдаді 1863 року Багаулла оголосив, що він є «проявом божественного одкровення», яке обіцяв Баб. З Багдаду Багауллу вислали до Константинополя, потім до Адріанополя і, нарешті, до Акки, куди він прибув 1868 року.

Усипальня Багаулли в Бахджі, м. Акка, Ізраїль

В Адріанополі та Ацці Багаулла написав ряд послань тогочасним правителям. У них він оголосив майбутнє об'єднання людства і створення єдиної світової цивілізації. Королів, імператорів і президентів XIX століття він закликав узгодити свої розбіжності, скоротити запаси озброєнь і присвятити свої зусилля становленню миру в усьому світі.

Багаулла помер 29 травня 1892 року в містечку Бахджі (на північ від Акки) і був там похований. На той час його вчення вже поширилося за межі Близького Сходу.

Абдул-Бага[ред.ред. код]

Основна Стаття: Абдул-Бага
Абдул-Бага

Аббас Еффенді, старший син Багаулли, народився 1844 року і з дитинства розділив страждання і вигнання свого батька. Він узяв собі ім'я Абдул-БагаСлуга Бага»). Перед своєю смертю Багаулла призначив його єдиним повноважним тлумачем свого вчення. Багаї вбачають в Абдул-Бага модель досконалого способу життя.

Ще коли Абдул-Бага залишався турецьким в'язнем, в Акку прибули (1898) перші прочани — багаї з Заходу. Після звільнення 1908 року Абдул-Бага здійснив численні подорожі, які в 19111913 рр. привели його до Європи й Америки. Там він проголосив звістку Багаулли про єдність і соціальну справедливість в релігійних громадах, товариствах пацифістів, профспілках, університетах, перед журналістами та чиновниками.

Абдул-Бага помер 1921 року, зміцнивши основи релігії багаї і поширивши її по всьому світу.

Шогі Еффенді[ред.ред. код]

Основна Стаття: Шогі Еффенді
Шогі Еффенді

У своєму заповіті Абдул-Бага призначив свого онука Шоґі Еффенді Раббані (18971957) «Хранителем Віри Багаї» і тлумачем вчення релігії багаї. Шоґі Еффенді працював впродовж 36 років до самої своєї смерті в 1957 році. За цей час він переклав багато писань Багаулли й Абдул-Бага англійською мовою, роз'яснив їх зміст, прискорив становлення місцевих і національних інституцій релігії багаї й очолив безліч місій, метою яких було поширення ідеалів релігії багаї по світу.


Принципи релігії багаї[ред.ред. код]

Основні постулати[ред.ред. код]

Багаї вірять в єдиного бога, який надсилає свої повідомлення через численних посланців або вчителів, розглядаючи їх повідомлення як частину єдиної релігії, та звертається до всього людства, всіх, хто володіє розумом і чиї відмінності кольору шкіри і культури повинні бути заохочені, а не зневажені. Ці основні настанови релігії багаї часто описуються як єдність Бога, єдність релігії і єдність людства.

Ці центральні постулати основоположні не тільки для пояснення релігії багаї, але й для пояснення ставлення релігії багаї до інших релігій. Багаї розцінюють більшість інших релігій як створені і надіслані богом, хоча вони зараз замінені новим одкровенням. Багаулла в багатьох місцях заявляє, що заперечення будь-якого з попередніх релігійних пророків, яких Багаулла називає богоявленнями, рівнозначне запереченню їх усіх, як і самого Бога.

Уявлення про бога[ред.ред. код]

Багаї вважають, що існує єдина вища істота, бог (Бог), яка створила всі інші істоти і всі сили у Всесвіті. Бог описується як «особистий бог, незбагненний, недоступний, джерело всього Одкровення, вічний, всезнаючий, всюдисущий і всемогутній» («бог проходить поряд», ст. 139). Багаї також вірять, що, хоча люди мають різні поняття про бога і його природу, і називають його різними іменами, всі вони згадують про одну й ту ж істоту. Вони вчать, що бог — особистий бог, який знає про своє створення, який має розум, волю і мету. В той же час багаї стверджують, що бог занадто великий для людини, щоб повністю зрозуміти його або створити його повне і точне зображення. Багаулла відносить такі імена бога як всемогутній і вселюблячий до обмежених людських уявлень щодо влади та любові. Багаулла навчає, що людське знання про бога обмежене тими властивостями і якостями, які ми можемо відчути, і тому пряме знання суті бога неможливе.

До того ж Багаулла заявляє, що знання про властивості бога розкривається людству через посланців, яких він надсилає. Багаї вірять, що через щоденні молитви і роздуми вони можуть стати ближчими до Бога.

Уявлення про людство[ред.ред. код]

Священні тексти релігії багаї навчають, що є тільки одне людство і всі люди рівні в очах бога. Релігія багаї робить наголос на єдності людства, що переступає всі розділення на раси, нації, роди, касти і соціальні класи, при цьому підкреслюючи розмаїття людства. Релігія багаї заявляє, що об'єднання людства — найважливіше питання в релігійних і політичних умовах сьогоднішнього світу. Писання релігії багаї підтверджують біологічну, політичну і духовну єдність людства, але роблять наголос на важливості культурної, національної та особистої різноманітності.

Уявлення про душу[ред.ред. код]

Важливою складовою релігії багаї є вчення про душу. Душа не руйнується після смерті тіла людини. Протягом земного життя душа пов'язана з тілом таким самим чином, яким світло пов'язане з відбиваючим його дзеркалом. Дзеркало руйнується, але світло вічне. Душа, вільна від тіла, подібна до птаха, звільненого з клітки. Вона продовжує свій розвиток і просування до бога. Наш розвиток у наступному світі залежатиме від зусиль, яких ми докладаємо тут. Рай або пекло — це не місце перебування душі, а її стан: близькість до бога або віддаленість від нього. Смерті не слід страшитися, її потрібно вітати як народження в новому, повнішому житті.

Ставлення до інших релігій[ред.ред. код]

Багаї вірять в процес поступового одкровення, при якому такі релігійні постаті, як, наприклад Крішна, Авраам, Зороастр, Мойсей, Будда, Ісус та Мухаммед були посланцями бога. Багаї також вважають, що деякі біблійні постаті, як, наприклад Адам і Ной, фактично існували і також були посланцями бога. Релігійна історія вважається низкою «зволень», де кожен посланець бога приносив ширше і повніше одкровення для часу і місця, в якому з'являвся. Певні соціальні настанови, як, наприклад, напрям, до якого звертаються в молитві, або дозвіл фінансових прибутків можуть бути відмінені наступним посланцем, тоді як певні загальні принципи, як наприклад добросусідство або добродійність, універсальні і послідовні. Багаї не вважають цей процес поступового одкровення закінченим, але очікують пришестя нового посланця не раніше 1000 років від одкровення Багаулли.

Ставлення до науки[ред.ред. код]

Важливий принцип релігії багаї — гармонія релігії і науки. Релігія багаї стверджує, що наука і релігія, якщо до них правильно ставитися, ніколи не будуть суперечити одна одній, оскільки обидві вони — шляхи з'ясування істини, яка у кожному питанні обов'язково повинна бути єдиною. «Будь-яка релігія, що суперечить науці, не є істинною, — каже Абдул-Бага. — Релігія і наука — два крила, на яких злітає у висоту людський розум і людська душа. Не можна летіти на одному крилі».

Особливості релігії багаї[ред.ред. код]

Релігія багаї не є синкретичною релігією (поєднанням релігій), це чітка релігійна традиція, зі своїми власними священними писаннями, вченням, законами й історією, хоча у багатьох аспектах вона зобов'язана цим мусульманській шиїтській традиції, на основі якої була створена. Багаї описують свою віру як незалежну світову релігію, що відрізняється від інших великих релігійних традицій тільки новизною. Багаулла, як вважається, виконує месіанські обіцянки та інші духовні прагнення всіх попередніх релігій.

Спадкоємність релігій за уявленнями багаї
Релігія Пророк Священна книга
Індуїзм Крішна
між 3000-4000 до н. е.
Бхагават-Гіта
Іудаїзм Мойсей
1400 до н. е.
Тора
Зороастризм Зороастр
1000 до н. е.
Авеста
Буддизм Будда
566 до н. е.
Тіпітака
Християнство Ісус Христос
6 до н. е.
Євангеліє
Іслам Мухаммед
570 н. е.
Коран
Бабізм Баб
1819-1850
Баян
Релігія багаї Багаулла
1817-1892
Китаб-і-Агдас

Вчення багаї[ред.ред. код]

Дивись також Писання релігії багаї

Цілі послідовників релігії багаї[ред.ред. код]

Шогі Еффенді, призначений глава релігії багаї у 19211957 рр., написав короткий звіт, де роз'яснив принципи вчення Багаулли, що, як він каже, разом із законами і завітами Кітаб-і-Акдаса, складають основу релігії багаї:

Незалежний пошук істини, вільної від пут марновірства і традицій; єдність людства; центральна принципова і фундаментальна доктрина Віри; єдність усіх релігій; засудження всіх форм упередженості, заснованої на релігійних, расових, класових або національних ознаках; гармонія, яка повинна існувати між релігією і наукою; рівність чоловіків і жінок, двох крил, на яких птах людства може злетіти у повітря; введення обов'язкового навчання; ухвалення міжнародної допоміжної мови; відміна крайнощів багатства і бідності; запровадження світового трибуналу для винесення судової ухвали в суперечках між країнами; піднесення роботи, що виконується на благо суспільства, до розряду поклоніння; встановлення справедливості правлячим принципом в людському суспільстві; прославлення релігії як засобу захисту всіх народів і націй; боротьба за тривкий глобальний мир як найвищу мету людства — це найважливіші принципи, проголошені Багауллою.

(Бог проходить поряд, ст. 281)

Соціальні принципи[ред.ред. код]

Наступні 12 «принципів» часто називають суттю релігії багаї. Їх взято з копій промов, з якими виступав Абдул-Бага під час свого турне Європою та Північною Америкою в 1912 р. Список неавторитетний та існує в різних варіантах:

  • Єдність бога
  • Єдність релігії
  • Єдність людства
  • Рівність статей
  • Усунення всіх форм упередженості
  • Світовий мир
  • Гармонія релігії і науки
  • Незалежний пошук істини
  • Потреба в загальній обов'язковій освіті
  • Потреба у міжнародній допоміжній мові
  • Покора до уряду та невтручання в політику
  • Усунення крайнощів багатства і бідності

Перші три елементи цього списку звичайно називаються Трьома Єдностями й утворюють основоположні засади релігії багаї.

Містицизм релігії багаї[ред.ред. код]

Деякі з основоположних текстів релігії багаї, хоча й обговорюють соціальні та етичні проблеми, описані як містичні. Шогі Еффенді назвав книгу «Сім долин» Багаулли «найвидатнішим містичним твором». Її перекладено англійською мовою в 1906 р., вона однією з перших серед книг Багаулли стала доступною на Заході. В ній він слідує за подорожнім у його духовних мандрах, які проходять через різні стадії, називаючи їх Сімома Долинами або Сімома Містами. Мета подорожі — прямувати Істинним шляхом, покинути занепад життя і прибути до моря останнього притулку, де поглянути на Вселюблячого.

Мета життя в священних писаннях багаї — набути чеснот, пізнати бога, розвиватися духовно і допомогти розвитку цивілізації. Особистий розвиток розглядається як органічний процес, подібний до розвитку ембріона, якому допомагають посланці бога. Багаулла вчив про потойбічне життя, в якому душа може прогресувати нескінченно через все більш піднесені духовні стани. Рай і пекло сприймаються як міра близькості людини до бога, а не як окремі або фізичні місця.

Багаї вважають, що, поряд з тим, що суть бога непізнаванна, його можна пізнавати через «імена і властивості». Вони прирівняні до самоцвітів і включають такі божественні якості, як співчуття і мудрість. Бог, повідомляючи про себе людству, має на меті виявити потаємні самоцвіти з рудника людини.

Навчання і поклоніння[ред.ред. код]

Духовність багаї полягає у вивченні писань, промовлянні уривків з них і роздумах над ними, а також читанні молитв. Чернецтво заборонене, і багаї намагаються ґрунтувати свою духовність на звичайному щоденному житті. Виконання корисної роботи, наприклад, не тільки заохочується, але і розглядається як форма поклоніння.

Завіт[ред.ред. код]

Завіт в релігії багаї — єднаюча угода, укладена між богом і людиною, при чому від людини вимагається певна поведінка, за що бог гарантує їй деякі благословення. Багаї знаходять численні посилання на Завіт у Біблії.

У релігії багаї існує Великий Завіт, укладений між кожним посланцем бога і його послідовниками стосовно наступного одкровення, і Малий Завіт, який стосується повноважень в межах релігії після того, як посланець вмирає.

Через те, що єдність є найважливішим елементом віри, багаї підкоряються адміністрації, яка, як вони вважають, походить від бога, і тому бачать усі спроби розділення як такі, що суперечать вченню Багаулли. Послідовники різних відгалужень або сект релігії багаї, яких налічується кілька тисяч, оголошені порушниками Завіту і відлучені від громади.

Соціальне життя[ред.ред. код]

Закони[ред.ред. код]

Закони релігії багаї перш за все походять із Кітаб-і-Акдас (Пресвята Книга). Більшість з них є справами вільного вибору багаї. Деякі можуть бути підтримані певними адміністративними заходами, тоді як інші базуються на існуванні суспільства багаї, яке очікується ними в майбутньому. Закони повинні запроваджуватися поступово, по мірі розвитку людини і суспільства (Кітаб-і-Акдас, ст. 5). Багаулла не бачив ці закони як жорстку структуру, яка дбає про виконання і покарання. Він заявив, що закони — обов'язкова частина людського духовного прогресу і частина містичного шляху.

Нижче наведені кілька прикладів законів і основних релігійних настанов Кітаб-і-Акдасу в переказі Шогі Еффенді:

  • Читайте обов'язкову молитву кожен день по досягненню зрілості, що настає у віці 15 років. Є три такі молитви, з яких щодня можна обирати одну.
  • Моліться щодня.
  • Лихослів'я і марновірство заборонене.
  • Дорослі багаї в доброму здоров'ї повинні щороку з 2 до 20 березня дотримуватися посту.
  • Багаї заборонено пити алкоголь або вживати наркотики, за винятком прописаних лікарем.
  • Статеві взаємини дозволені тільки між подружжям, і тому гомосексуальні акти не дозволені.
  • Азартні ігри суворо заборонені.

Шлюб[ред.ред. код]

Багаулла навчав, що шлюб — зобов'язання двох людей одне до одного і їх взаємна прихильність розумом і серцем, щоб стати «люблячими супутниками, товаришами і друзями у згоді одне з одним протягом часу і вічності… Чоловік і дружина повинні бути поєднані як фізично, так і духовно, вони, можливо, коли-небудь покращать духовне життя одне одного…» Він надзвичайно схвалював настанову шлюбу, також не заохочуючи розлучення і вимагаючи цнотливості за межами шлюбу. Втім, розлучення не заборонені, хоча і не заохочуються.

Багаї повинні вивчити характери одне одного перед тим, як вони вирішать одружитися, і коли вони одружаться, це має бути з наміром установлення вічного зобов'язання. Хоча батьки не обирають партнерів для своїх дітей, як тільки двоє вирішують одружитись, вони повинні одержати згоду батьків, живих на той час, навіть якщо один партнер не багаї. Міжетнічний шлюб надзвичайно вітається багаї.

Місця поклоніння[ред.ред. код]

Основна Стаття: Місця поклоніння релігії багаї
Храм багаї в Чикаго, США

Більшість зустрічей багаї відбувається в приватних будинках, місцевих центрах релігії багаї або орендованих приміщеннях. В усьому світі зараз є сім Домів Поклоніння релігії багаї, в основному один на континент, а восьмий на стадії проектування. У Писаннях багаї є посилання на установу, названу Машрікул-Азкар (місце споминання бога), відповідно до якого потрібно утворити центр з комплексом установ, включаючи лікарню, університет тощо Тільки перший Машрікул-Азкар в Ашхабаді (Туркменістан) задовільняв усім цим вимогам.

Символи[ред.ред. код]

Основна Стаття: Символи релігії багаї
Стилізована дев'ятикутна зірка, з каліграфічним написанням Навеличнішого Імені в центрі

Офіційний символ релігії багаї — п'ятикутна зірка, але дев'ятикутна зірка використовується частіше. Також використовується каліграфічне написання Найвеличнішого Імені у центрі або символ, що складається з двох зірок зі стилізованим словом Бага (араб. بهاء «блиск» або «слава»). Остання форма символізує три єдності релігії багаї. Найвеличшніше Ім'я читається як Йа-Бага'ул-Абга (араб. بهاء الأبهىХай славиться Преславний!)

Календар[ред.ред. код]

Календар багаї заснований на календарі, який запровадив Баб. Рік складається з 19 місяців по 19 днів, з 4 або 5 встаними днями, щоб сформувати повний сонячний рік. Новий рік релігії багаї відповідає традиційному перському новому рокові, названому Нов-Роуз, і відзначається в час весняного рівнодення (21 березня) в кінці місяця посту. Спільноти багаї збираються на початку кожного місяця на зустріч, названу Святом 19-го дня.

Кожен із 19 місяців має ім'я, яке є властивістю бога, як наприклад, Бага (Пишнота), Ілм (Знання), і Джамал (Краса). Тиждень багаї також складається з 7 днів, і кожен день тижня також називають на честь властивості бога: Істіклал (Незалежність), Камал (Досконалість) та Ідал (Справедливість). Багаї відзначають 11 Святих днів за весь рік, з яких 9 є вихідними днями. У ці дні вони святкують важливі роковини знаменних подій з історії Віри.

Адміністрація[ред.ред. код]

У своїй книзі законів Кітаб-і-Акдас Багаулла наказав, що в кожному місті повинен бути створений Дім Справедливості — колегіальний виборний орган з дев'яти або більше осіб, що керує всіма справами громади. Такі ж «Доми Справедливості» повинні працювати на національному рівні, а на всесвітньому рівні має бути обраний Всесвітній Дім Справедливості, який вважається у багаї непогрішимим органом.

Разом з виборними органами повинен був також існувати одноосібний авторитет — людина, функцією якої буде тлумачення Священних Писань. Першою такою людиною Багаулла призначив свого старшого сина Аббаса Еффенді (Абдул-Бага). Абдул-Бага, у свою чергу, призначив свого старшого онука Шогі Еффенді «Хранителем Віри», наділивши його таким же правом одноосібного тлумачення Писань. Шогі Еффенді нікого не призначив своїм наступником, тому в наш час[Коли?] одноосібного авторитету у багаї не існує.

На 1963 рік община багаї стала достатньо великою, щоб, нарешті, можна було обрати Всесвітній Дім Справедливості. У перших виборах брали участь 56 Національних Духовних Зборів (прообразів національних Домів Справедливості). Всесвітній Дім Справедливості переобирається кожні п'ять років, Національні і Місцеві Духовні Збори — щороку. Таким чином, з 1963 року справами світової спільноти багаї керують виборні органи.

Поширення[ред.ред. код]

Розташування центрів[ред.ред. код]

Основна Стаття: Місця поклоніння багаї
Дім Поклоніння багаї в Ашхабаді, 1912 рік

Перший Дім поклоніння багаї був споруджений 1908 року в Ашхабаді. Зараз діє 7 Домів поклоніння багаї (в Індії, Австралії, США, Німеччині, Панамі, Уганді і Західному Самоа, будується храм у Чилі). Працюють 182 Національних Духовних Зборів (з 2001 року число незмінне). Національних Духовних Зборів немає в Ірані, де багаї, як і раніше, піддають жорстоким переслідуванням, і в Китаї, де держава в цілому не схвалює активної релігійної діяльності (хоча ніяких переслідувань стосовно багаї там не зафіксовано). Також існує 9631 Місцевих Духовних Зборів (органи самоврядування рівня окремого населеного пункта; дані 2003 року).

Кількість послідовників[ред.ред. код]

Основна Стаття: Статистика релігії багаї
Відомий в Індії як Храм Лотоса, цей Дім поклоніння багаї щорічно приймає близько 4 млн відвідувачів (тобто 13 000 щодня)

Джерела багаї звичайно оцінюють їх число у світі у понад 5 млн. Енциклопедії та довідники дають оцінки 2-8 млн багаї у світі на початку XXI сторіччя (за більшістю оцінок — близько 6 млн).

Зародившись у Перській і Османській імперіях, релігія багаї привабила багато нових прихильників на Заході протягом Першої світової війни. Через 50 років їхня кількість знову зросла, цього разу за рахунок країн Третього Світу як результат місіонерської діяльності. Більшість джерел погоджуються, що Індія, Африка, Південна Америка й Океанія наздогнали Близький Схід і країни Заходу за числом багаї.

Згідно зі Світовим альманахом і книгою фактів 2004:

Більшість багаї живуть в Азії (3,6 мільйонів), Африці (1,8 мільйонів), і Латинській Америці (900 000). Згідно з оцінками, найбільша громада багаї у світі знаходиться в Індії з 2,2 мільйонами, потім — Ірані з 350 000 і США з 150 000. В інших країнах їх кількість дуже змінюється. Зараз жодна країна не має більшості багаї. Гайана — країна з найбільшим відсотком багаї серед населення (7 %).

Книга Року енциклопедії Британіка дає таку інформацію:

  • Релігія багаї — друга найпоширеніша незалежна релігія за числом країн, де живуть її прихильники (після християнства)
  • Ця релігія поширена в 247 країнах і територіях у світі;
  • Її члени представляють понад 2100 етнічних, расових і родових груп;
  • Її сповідують 7000000 прихильників по всьому світу (2005)
  • Священні писання багаї перекладені понад 800 мовами.

Багаї загалом дуже пишаються етнічною строкатістю своєї громади і, подібно до багатьох релігій, прагнуть вважати, що їх Віра призначена рости за кількістю прихильників та впливом.

Українська громада багаї[ред.ред. код]

Основна стаття: Українська громада багаї

Перші послідовники релігії багаї на території України з'явилися на початку ХХ століття. За радянських часів діяльність більшості релігійних меншин в УРСР (в тому числі і послідовників релігії багаї) припинили.

Наприкінці 1980-х — початку 1990-х років нові багаї з'явилися в багатьох містах України. 1990 року було обрано перші Місцеві Духовні Збори багаї в Києві — адміністративний і духовний орган місцевого рівня.

Станом на літо 2006 р. послідовники релігія багаї є майже в усіх регіонах України, і їх нараховується понад 600 осіб. В 10 обласних центрах України діють Місцеві Духовні Збори.

Докладніше див. [1]

Посилання[ред.ред. код]