Бахмані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бахманідський султанат
Делійський султанат Flag
1347 – 1527
Розташування Бахманідський султанат
Держава Бахмані
Столиця Гульбарга
(13471425)

Бідар
(14251527)
Мови Перська
Релігії Іслам
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 1347
 - Розпад 1527
Попередник
Наступник
Blank.png Делійський султанат
Аділ-шахи Blank.png
Берарський султанат Blank.png
Ахмеднагарський султанат Blank.png
Султанат Голконда Blank.png
Бідарський султанат Blank.png

Бахмані — перша мусульманська держава на півдні Індії. Заснована 1347 року на заході Декану раджами, повсталими проти Делійського султанату. Після розпаду держави Бахманідів у 1518-25 роках на її місці утворилися султанати Біджапур (династія Аділ-шахів), Берар (династія Імад-шахів), Ахмеднагар (династія нізам-шахів), Бідар (династія Барід-шахів) і Голконда (династія Кутб-шахів)).

На чолі держави стояли султани з династії Бахманідів, що правили з міста Гулбарга. 1429 року столицю перенесли до Бідара. На південь від річки Крішна стелилася Віджаянагарська імперія, з якою протягом всієї своєї історії султанат вів запеклу боротьбу.

На початку 1470-х років Бахманідську державу та її головні центри (Бідар і Голконди) з торговими цілями об'їхав тверський купець Афанасій Нікітін. Про його подорожі розповідається в «Ходінні за три моря».

Династія Бахмані[ред.ред. код]