Бахмані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бахмані - перша мусульманська держава на півдні Індії. Заснована в 1347 р. на заході Деккану раджами, повсталими проти Делійського султанату. Після розпаду держави Бахманідов в 1518-25 рр.. на його місці утворилися султанати Біджапур, Берар, Ахмаднагар, Бідар і Голконда.

На чолі держави стояли султани з династії Бахманідов, що правили з міста Гулбарга. У 1429 р. столиця була перенесена в Бідар. На південь від річки Крішна стелилася Віджаянагар ська імперія, з якою протягом всієї своєї історії султанат вів запеклу боротьбу.

На початку 1470-х рр.. Бахманідську державу та її головні центри (Бідар і Голконди) з торговими цілями об'їхав тверський купець Афанасій Нікітін. Про його подорожі розповідається в « Хожении за три моря».

Династія Бахмані [ред.]