Бахчисарайський мирний договір 1681

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бахчисарайський мирний договір 1681 — угода про перемир'я 13(23 січня) 1681 року у Бахчисараї між Туреччиною, Кримським ханством і Московською державою, зумовлена перемогами російського війська та українського козацтва над турецько-татарськими ордами, які нападали на Україну, а також несприятливою для Туреччини міжнародною обстановкою. При укладанні договору від української сторони був присутнім генеральний писар Семен Ракович.

Договір був укладений терміном на 20 років і завершив війни 70-х років 17 століття між цими державами за володіння землями Правобережної України.

За цим договором:

• кордон між Туреччиною і Московською державою встановлювався по Дніпру, султан і хан зобов'язались не допомагати ворогам Росії;
• Туреччина приєднувала південну Київщину, Брацлавщину і Поділля, а Московська держава — Лівобережну Україну, Запорожжя і Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль, Дідівщина. Росія погодилась на щорічне надання ханові «казни»;
• напротязі 20-ти років територія між Дністром і Бугом залишалася нейтральною і незаселеною, на якій обидві сторони не мали права будувати і відновляти укріплення;
• козаки отримали право на рибну ловлю, добування солі та вільного плавання по Дніпру та його притоках до Чорного моря;
• татари отримали право на кочування і полювання в степу по обидві сторони Дніпра.

Бахчисарайський мирний договір в черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині, що призвело до поступового наростання національного та соціального гніту українського народу у Лівобережній Україні. Також договір мав велике міжнародне значення і зумовив підписання «Вічного миру» в 1686 році між Росією і Польщею.

[ред.] Література

• Українська радянська енциклопедія
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.