Бачевський Юзеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колишня фабрика J.A. Baczewski у Львові (Жовківське передмістя)
Будинок на площі Ринок, 31 у Львові належав родині Бачевських. На першому поверсі містилася фірмова крамниця компанії. Реновація Броніслава Віктора (1923), скульптурне оздоблення Зигмунда Курчинського

Юзеф Адам Бачевський (пол. Józef Adam Baczewski; * 1829 — травень 1911, Львів) — львівський підприємець, власник відомої лікеро-горілчаної фірми, громадський діяч, філантроп.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Львівську політехніку.

Від 1856 — власник родинного бізнесу — лікеро-горілчаної фабрики у Львові, заснованої його предками 1782 року. Фахівець з технології виробництва алкоголю, Юзеф Адам закупив нові технологічні лінії у Франції та Нідерландах і побудував нову фабрику. Він почав експорт львівського алкоголю до Франції, Британії, Італії та Німеччини.

Оригінальний виньяк Бачевського, 1939

Був одним із перших підприємців Центральної Європи, який провадив масштабну маркетингову політику. Щоби його горілки та лікери відрізнялися від інших марок, доступних європейцям, він наказав весь експортний алкоголь продавати в кришталевих карафах замість пляшок. З часом всі пляшки фірми були замінені на карафи.

1894 року, під час Галицького Крайового Ярмарку у Львові збудований у вигляді карафи павільйон компанії J. A. Baczewski був визначений як найцікавіша експозиція і виявився найчастіше відвідуваним.

Попільничка з рекламою фірми Бачевських (міжвоєнний період)

Маркетингова стратегія Я. А. Бачевського також обіймала рекламу в пресі, у вигляді листівок та афіш.

Продукція фірми отримала золоту медаль на крайовій виставці промислової та сільськогосподарської продукції в Бучачі 3—17 вересня 1905 року.[1]

Частину свого прибутку витрачав на філантропію.

Член міської ради Львова від 1871 року.

Був фундатором одного з найбільших мавзолеїв на Личаківському цвинтарі у Львові, збудованого архітектором Яном Шульцем (1883) і призначеного для останнього притулку родини Бачевських.

Фірма Бачевських[ред.ред. код]

1782 — родина Бачевських заснувала власну гуральню в с. Вибранівка біля Львова. У Польщі її вважають найдавнішою лікеро-горілчаною фабрикою[2].

1810 — гуральню успадкував син її засновника — Леопольд Максиміліан Бачевський, який перемістив виробництво на передмістя Львова — Знесіння. Невдовзі передмістя було поглинуте містом, і фабрика на Жовківській вулиці почала швидко зростати.

Фірма Бачевських ввела на своїй фабриці подвійний процес ректифікації спирту лише через два роки після відкриття ірландцем Енеасом Коффі його відомої ректифікаційної колони. Лікери та горілки, виготовлені за цією технологією були набагато ніжніші та прозоріші, ніж більшість інших марок, що дало велику популярність компанії не лише у Львові, але і в інших частинах Австрійської імперії. Як наслідок, компанія отримала від цісарського двору право на престижну марку «Імперський Орел». Згодом Двір також надав компанії право титулуватися як K.u.K. Hoflieferant, тобто «Постачальник Цісарського та Королівського Двору».

У кінці 19 століття фірму успадкував онук засновника Юзеф Адам Бачевський.

Після смерть Юзефа Адама (1911) фірму успадкували два його сини — Леопольд і Генрик. Один був випускником хімічного факультету Віденського університету і взяв на себе виробництво, а другий — адвокатом, продовжував батькову активну маркетингову стратегію.

Мавзолей Бачевських на полі 3 Личаківського цвинтаря

На момент проголошення II Речі Посполитої компанія мала дуже добре реноме, і брати вирішили й надалі презентувати фірму батьковим ім'ям замість того, щоби замінити його на імена спадкоємців.

У період II Речі Посполитої алкоголь фірми Бачевських належав до двох найпопулярніших експортних товарів Польщі. Його популярність була такою, що у тогочасній польській літературі бренд «Baczewski» використовували як синонім до слова «горілка».

У період Інтербелуму компанією керував син Леопольда — Стефан Бачевський. Для збереження ціни та якості продукції він вирішив не збільшувати обсягів виробництва. А для просування її найдорожчих марок — підписав контракти з двома польськими трансатлантичними лайнерами — Piłsudski і Polonia. Він був також першим виробником алкоголю, чию продукцію споживачам щодня доставляли літаками (у 1930-х роках лікери Бачевського літаки доправляли до Парижу, Відня та Праги).

Цікавим прикладом маркетингу Бачевських була наліпка на пляшках зі 40% горілкою, де писалося, що «єдиною горілкою порівнянної якості є вироблена фірмою Pierre Smirnoff у Росії». Львівська фабрика Smirnoff пропонувала серії подібних лейблів.

Провідними продуктими фабрики Бачевських були Monopolowa і Perła[3] (до речі, у сучасному Львові великою популярністю користується місцева горілка «Перлова»).

Фірма Бачевських діяла у Львові до 1939, коли фабрика була піддана бомбардуванню німецькою авіацією, а решту обладнання та запасів розграбували більшовики.

Після 1945 нащадки Юзефа Адама Бачевського відновили діяльність фабрики у Відні, яка виробляє алкогольні напої під брендом J.A. Baczewski.

2011 — марка J.A. Baczewski повернулася на алкогольний ринок Польщі — зі спеціально для цієї оказії розробленими оригінальними (відмінними від тих, що йдуть на інші європейські ринки) пляшками у формі карафок та етикетками.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Микола Драк. Фірма Бачевських у Львові і розвиток лікеро-горілчаної промисловості в Галичині (1782–1939).— Львів, 2004.— 38 с., іл.— С. 15
  2. Nicholas Ermochkine, Peter Iglikowski, 40 Degrees East: An Anatomy of Vodka, Nova Publishers, 2004, p. 58
  3. Nicholas Ermochkine, Peter Iglikowski, 40 Degrees East: An Anatomy of Vodka, Nova Publishers, 2004, p. 63

Література[ред.ред. код]

  • Микола Драк. Фірма Бачевських у Львові і розвиток лікеро-горілчаної промисловості в Галичині (1782–1939).— Львів, 2004.— 38 с., іл.
  • Stanisław Nicieja. «Cmentarz Łyczakowski».— Wyd. Ossolineum, 1989.
  • Zofja Krzemicka, Józef Adam Baczewski // Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1935.— T. 1.— S. 202–203.
  • Irina Kotłobułatowa, Baczewski, Baczewski…, 2005, Instytut Lwowa

Посилання[ред.ред. код]