Баччо Бандінеллі
| Баччо Бандінеллі | |
| Baccio Bandinelli | |
 Автопортрет |
|
| Ім'я при народженні | Бартоломео Бандіні |
|---|---|
| Дата народження | 17 жовтня 1493 |
| Місце народження | Флоренція |
| Дата смерті | 7 лютого 1560 |
| Місце смерті | Флоренція |
| Національність | італієць |
| Громадянство | італія |
| Навчання | у Джан Франческо Рустічі |
| Напрямок | маньєризм |
| Покровитель | родина Медичі |
Баччо Бандінеллі (італ. Baccio Bandinelli, справжнє ім'я Бартоломео Бандіні, *17 жовтня 1493, Флоренція — поховання †7 лютого 1560, Флоренція) — відомий скульптор і художник доби маньєризму в Італії. Займався графікою.
Біографія [ред.]
Син ювеліра Мікеле Аньоло ді Вівіано з Флоренції. Навчався в майстерні скульптора Джан Франческо Рустічі. Уславився з 1514 р.після створення статуї Апостола Петра для кафедрального собору Флоренції — Санта Марія дель Фіоре. У 1515 р отримав запрошення на працю в Рим від папи римського Лева 10-го, флорентійця за походженням. Як усі тодішні майстри захоплювався вивченням античних зразків скульптури, що випадково збереглися після варварського середньовіччя. В Римі того часу почали активно розкопувати руїни. Серед знахідок була і скульптурна група «Лаокоон», реставрацію якої доручили саме Баччо. Зробив він і мармурову копію скульптури.
Серед творів Баччо — надгробки римських пап Лева 10-го, Клімента 7-го з роду Медичі (в римській церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва, якою опікувались саме флорентійці).
У 1530-х рр. повернувся з Риму до Флоренції, де отримав посаду придворного скульптора герцога Медичі Козімо 1-го. Знаходивсяпід впливом скульптурної манери геніального Мікеланджело, до якого ставився ревно, якому заздрив.
Серед робіт і Флоренції — скульптурна група «Геркулес вбиває Какуса» 1534 року, яку встановили навпроти скульптури Мікеланджело " Давид «.
Мав у Флоренції скульптурну майстерню, де навчались Бартоломео Амманаті, Джорджо Бандіні, Франческо Сальвіаті, Вінченцо де Россі і сам Джорджо Вазарі. Конфліктний Баччо не припиняв суперництва з Бенвенуто Челліні, до якого ставився просто ворожо.
Жадоба до слави і успіху попри совість привела Баччо до фальсіфікації свого родоводу, аби отримати орден Св. Якова від імператора Карла 5-го. Баччо відрікся від родинного прізвища Бандіні заради виведення свого роду від шляхетних Бандінеллі з міста Сієна.
Родина Бандінеллі і Україна [ред.]
Якщо Роберто Бандінеллі онук Баччо, то авантюрна жила характеру діда не померла. Авантюри Роберто призвели до втечі Роберто з Флоренції і той мешкав у Львові. Щоб жити заможно, започаткував у місті пошту. Ззбудував собі палац, що отримав назву Бандінеллі. Аварійний стан палацу Бандінеллі спонукав до ремонту і реставрації будівлі, що закінчилися лише у 2005 році. Палац належить Львівському історичному музею і знаходиться на Ринковій площі, б. 2.
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Баччо Бандінеллі |
- Джорджо Вазари, «Жизнеописания», т 4, 1971 (рос)
- Сообщения Гос. Эрмитажа, 37,"Аврора",Л, 1973 (рос)
