Баштанна попелиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баштанна попелиця
Дорослі і німфи на бавовні.
Дорослі і німфи на бавовні.
Біологічна класифікація
Царство: Animalia
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Ряд: Hemiptera
Родина: Aphididae
Рід: Aphis
Вид: A. gossypii
Біноміальна назва
Aphis gossypii
Glover, 1877
Синоніми
*A. bauhiniae Theobald, 1918
  • A. citri Ashmead, 1909
  • A. citrulli Ashmead, 1882
  • A. cucumeris Forbes, 1883
  • A. cucurbiti Buckton, 1879
  • A. minuta Wilson, 1911
  • A. monardae Oestlund, 1887
  • Cerosypha gossypii Glover, 1877
  • Doralis frangulae Kaltenbach
  • Toxoptera aurantii var. limonii del Guercio, 1917[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aphis gossypii
ITIS logo.jpg ITIS: 200577
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 80765
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aphis gossypii


Баштанна попелиця (Aphis gossypii) — комаха з родини попелиць ряду рівнокрилих. Шкідники гарбузових овочебаштанних. Трапляється повсюдно. Поліфаг. Крім баштанних пошкоджує перець, баклажани, бавовну та інші культурні рослини й бур'яни.

Описування[ред.ред. код]

Безкрила партеногенетична самка розміром 1,2–2 мм, яйцеподібна; має три кольорові форми — зелену, жовту і чорнозелену, сокові трубочки чорні; лоб прямий, вусики досягають ¾ довжини тіла; ноги жовті. Крилата партеногенетична самка розміром 1,2–1,9 мм, голова і груди чорні, вусики коротші за тіло, але довші, ніж у партеногенетичної самки; трубочки і хвостик коротші, ніж у безкрилої. Личинка забарвлена світліше, зачатки крил у німф з’являються в другому личинковому віці.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Розвиваються неповноциклічно, розмноження тільки партеногенетичне. Зимують безкрилі партеногенетичні самки і личинки на прикореневих частинах багаторічних рослин — подорожнику, грициків, молочаю тощо. Переносять морози до –10 °С. У теплицях, оранжереях і парниках може розмножуватись упродовж усієї зими. Заселення баштанних культур відбувається після вильоту крилатих розселювачок із місць зимівлі за температури повітря понад 12 °С. Безкрила самка відроджує 40–60, крилата — 30–40 личинок. Розвиток однієї генерації від личинок до імаго триває 9–12 діб. Найінтенсивніше він відбувається за помірної температури й вологості. За сезон може розвинутись 9–15 поколінь.

Гарбузові культурі можуть пошкоджувати персикова попелиця — Myzodes persicae Sulz., звичайна картопляна попелиця — Aulacorthum solani Kalt. та ін.

Хижаки[ред.ред. код]

Хижак нападає на попелицю.

Чисельність попелиць обмежують багато хижих комах. Імаго і личинками попелиць активно живляться сонечка, золотоочки, хижа галиця — Aphidoletes aphidimyza Rd., хижі клопи — Nabis ferus L., Orius niger Wolff., личинки мухсирфід — Paragus tibialis Fln., Sphaerophoria menthastri L., Isehiodon stutellaris Fabr., Scaeva albomaculata Mcg. Попелицю заражають ендопаразити з родини афідіїд — Aphidius matricariae Hal., Diaeretiella rapae M. lnt., з родини афілінідAphelinus asychis Wlk., A. varipes Först та ін.

Заходи захисту[ред.ред. код]

Заходи захисту — знищення бур’янів. У разі заселеності, яка перевищує у першій половині сезону 7 – 15 % рослин, та малої чисельності хижаків (менш як 20 : 1) — застосування інсектицидів.

Примітки[ред.ред. код]