Баєр 04

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баєр Леверкузен
Логотип клубу «Баєр»
Повна назва Turn- und Sportverein
Bayer 04 Leverkusen e. V.
Рік заснування 1 липня 1904
Місто Леверкузен, Німеччина
Стадіон БайАрена
Вміщує 30 210
Президент Німеччина Вольфганг Гольцгойзер
Головний тренер Фінляндія Самі Гююпя
Ліга Бундесліга
2012/13 3-тє
Домашня
Виїзна
Запасна

«Баєр 04 Леверкузен» (нім. TSV Bayer 04 Leverkusen) — німецький професіональний футбольний клуб з міста Леверкузена, Північний Рейн-Вестфалія. Команда була заснована в 1904 році як спортивний клуб фармацевтичної компанії Bayer AG.

Історія[ред.ред. код]

Історія Команди з Леверкузена тісно пов'язана з хімічним концерном-гігантом (колись фабрикою) Німеччини. Від своїх зародків, клуб та хіміки йдуть нога в ногу[1], зрештою, сам спортивний клуб задумувався, як спортивне товариство заради гуртування робітників заводу з метою задоволення їх фізичних та культурних потреб поза виробництвом[2]. А вже з роками, коли навички спортовців перейшли до рівня професійного, клуб набув форм осередку фізичного виховання та дозвілля всіх мешканців міста та округи, що культивував різні спортивні та культурні програми. Головним спортивним клубом осередку стала футбольна команда «Баєр-04» в якій зараз грають футболісти-професіонали зі всієї Німеччини та багатьох країн світу.

Передісторія[ред.ред. код]

В 1903 році власники одного леверкузенського заводу отримали листа з проханням допомогти зорганізувати спортивне товариство. Саме в лютому (за іншими даними в листопаді) 1903 року, колишній секретар (тогочасний керівник) Вуппертальської гімнастичної асоціації, Вільгельм Гауссхілд зібрав підписи 170 робітників й звернувся з проханням до управлінців фабрики «Малярська фабрика Фрідріха Баєра і Ко.» (нім. Farbenfabriken vormals Friedrich Bayer & Co.) щодо створення гімнастично-ігрового клубу (нім. Turn-Spielvereins). І лише через рік, в липні 1904 року було засновано найдавніший німецький робітничий спортивно-ігровий клуб, що носив назву «Turn— und Spielverein der Farbenfabriken vorm. Friedr Bayer & Co», який отримав свою скорочену назву — «ТуС 04» (нім. TuS 04).

На самих початках головним-профілюючим видом стала гімнастика, яка в ті часи була найпопулярнішим спортивним та відпочинковим видом змагань чи дозвілля, як в Німеччині[3] так і в усій Європі. Водночас, частина робітників приходили до клубу поганяти мяча — це були, в основній масі, молоді робітники чи мешканці міста. Проте, з кожним роком все більше захоплення та заохочення до футболу отримували городяни-фабриканти, тому й в клубі їх чисельність неухильно зростала, що дуже суттєво не сприймалося гімнастичним осередком клубу. Та 15 червня 1904 року «навічно залишиться в скрижалях спортивної історії Леверкузена», про що говорив доктор Альберт Мандел (нім. D. Albert Mandel), перший голова спортивної асоціації Леверкузена та управляючий малярської фабрики[4].

З кожним роком росла прихильність леверкузенців до цієї спортивної асоціації й все більше їх відпочивало та займалося в клубі. На той час світова популярність футболу добралася й до Леверкузена і в його спортивній команді неухильно зростала кількість учасників футбольного гуртка. Через це учинялися конфліктні ситуації, так як йшла мова про фінансування видів спорту, і як наслідок — компромісу так і невдалося досягти. Тому в 1907 році суперечки ще більше посилилися, коли футболісти в травні зорганізувалися в окрему команду й перестали брати участь в гімнастичних акціях-показах. Через це в липні-серпні цього ж року було зібрано загальні збори й остаточно проведено розподіл на Гімнастичний (176 спортовців) та Футбольно-ігровий клуби (27 спортовців).

З того часу фабричні футболісти почали проводити суттєві (як на той час) виставкові ігри, а в знак солідарності з своїми засновниками — вони взяли собі за кольори і герб клубу, саме відзнаки «малярської фабрики Баєрів». Зрештою, саме до цієї ігрової асоціації приставали спортовці інших видів спорту: боксу, легкої атлетики і попередників гандболу та волейболу. А в серпні 1907 року «червоно-чорні» провели свій перший офіційний товариський поєдинок, вийшовши на поле, в футболках з «баєровським левом» на грудях, проти футболістів з Манфорта (нім. Manfort Ball Games Club).

Початки футбольного клубу[ред.ред. код]

Розподіл на окремі, гімнастичну та ігрову, спортивні гілки пішов на користь гравцям, незважаючи на складні для них фінансові та інфраструктурні умови. Незначна кількість футболістів не могла давати великих фінансових дивідентів (членських внесків), тому лише підтримка малярської фабрики та ентузіазм спортовців рухав цим колективом. Ще однією проблемою стала відсутність свого власного приміщення, оскільки при розподілі довелося залишити гімнастам надану фабрикою будівлю, а прилеглу обладнану територію доводилося спільно ділити з іншими спортовцями (і знову, в першу чергу, гімнастами)[5].

Але такі умови не завадили заявити команду 4 лютого 1907 року в регіональній лізі «Кельн Безірксліга» (нім. Kolner Bezirksliga). Та перші кроки колективу були доволі кволими й, інколи, доводилося пропускати певні ігри, а то й цілі сезони. Хоча, слід відмітити, що суттєвим чинником в такій ситуації стала Перша світова війна, яка суттєво вплинула на людський ресурс та відчувалися певні обмеження для проведення масових акцій.

Лише після війни справи в футбольній команді пішли на краще — повернулася частина футболістів, до спорту навернулося багато мешканців міста та керівництво фабрики стимулювало залучення робітників до спорту. Після війни доволі суттєво своїми позиціями поступилася гімнастика, багато нових видів спорту пізнали леверкузенці. До того ж, ігровикам вдалося нарешті віднайти й добитися від муніципалітету дозволу на експлуатацію та облаштування великої території в міському парку поблизу Дуннау в Леверкузен-Весдорфі (нім. Dhunnaue in Leverkusen-Wiesdorf)[6].

Та в 1923 році сталися чергові суперечності між гімнастами та ігровиками, що призвело до остаточного розриву їх стосунків в межах пректу «TuS 04», бо гімнасти заявили про ліквідацію футбольної гілки в клубі. Оскільки ті суперечності стали визначально-концептуальними, гімнасти наполягали на культивуванні фізкультурного оздоровчого руху, тоді як ігровики дотримувалися спортивної доктрини. Як історичні правоприємниками «ТуС 04», гімнасти залишили за собою цю назву та початкове приміщення і змінили свої кольори на синьо-жовті.

Натомість, ігровикам довелося започатковувати іншу спортивну структуру, яка отримала наймення «Спортивна асоціація Баєр 04 Леверкузен» (нім. Sportvereinigung Bayer 04 Leverkusen). Основними її членами стали любителі поганяти м'яча (близько 150 робітників «фабрики Баєра»), які й сформували футбольну команду «Футбольний клуб 04 Леверкузен» (нім. Fussballverein 04 Leverkusen). Окрім футболістів, від початків формації асоціації були ще боксери та волейболісти. Впродовж послідуючих 5-ти років в цій спортивній асоціації почали культивувати ще кілька спортивних видів, які згодом сформували в окремі відділи: боксу, гандболу, волейболу, регбі, боротьби та легкої атлетики.

1930-ті роки[ред.ред. код]

Наприкінці 1920-их і початку 1930-их років «Футбольний клуб 04 Леверкузен» грав у регіональних лігах — третій і четвертій лізі Німеччини, поки вони не досягли успіху в 1936 році, пробившись до 2-ї Ліги, що носила назву «Ліга Захід» (нім. Liga West).

А загалом, з 1931 року почалося успішне сходження леверкузенських футболістів по футбольним щабелям країни. Так фінальна перемога над командою з Ланґенфельда (нім. Langenfeld) з рахунком 3:1 дозволила їм піднятися класом вище — до 1-ї Ліги «Кельн Безірксліги» (нім. Kolner Bezirksliga). А вже наступний сезон команда окрім підвищення в класі, ще й покинула стару свою ігрову площадку в Дуннау з Леверкузен-Весдорфа і перебралася на новооблаштований стадіон «Ам Стадпарк» (нім. Am Stadtpark), який залишився рідним для команди аж до середини 1950-х років.

Та найвизначальнішим для команди став 1936 рік, коли вона здобула перемогу в своїй регіональній лізі та в перехідних іграх добилася підвищення в класі — до 2-ї ліги країни. Слід відмітити, що цей успіх був примітний ще й тим, що він стався на фоні значного футбольного підйому в країні й тим цінніший цей успіх здобутий в значній та жорсткій конкуренції. Тому ці успіхи були підтримані громадою Леверкузена і не пройшли повз увагу власників «малярської фабрики» (яка вже носила назву «хімічний комбінат»), які вирішили, в своєму спонсорстві, остаточно стати на сторону футбольного клубу та самої асоціації ігровиків. Отримавши таку значну підтримку команда була на підйомі, а в знак приємственності та відзнаки своїх засновників в травні цього ж року, на футболках футболістів та спортовців асоціації були вишиті Баєр Хрести (нім. Bayer-Kreuz) — символи хімічного комбінату Friedrich Bayer & Co. та його власників, що вважається однією з перших реклам-логотипів в історії німецького футболу[7].

Хоча команда отримала суттєву фінансову підтримку та надихалася чисельністю своїх прихильників в Леверкузені і на спортивних площадках — успішних результатів довелося ще зачекати. Новачку ліги довелося сутужно через суттєві й тривалі роз'їзди та суттєвий амоторський рівень робітників-футболістів. Команда кілька сезонів балансувала в середині чи внизу турнірних таблиць, саме з такими невтішними результатами футболісти ввійшли в часи Другої світової війни.

1940-ві роки[ред.ред. код]

Військова кампанія Німеччини в Другій світовій війні суттєво відобразилася на спортивному житті країни: поряділи лави футболістів, зменшилась кількість команд, ігри в регулярних першостях різних ліг відбувалися не завжди. Внаслідок тих факторів системну оцінку результатів «команди фарбників» було важко визначити. На фоні значної уваги більшості громадян до змагань, так як футбольні матчі ставали святом та віддушиною для громади міста, спортивного прогресу не відбувалося. А от інфраструктура клубу продовжувала розширюватися — в цей час на погано обладнаному спортивному майданчику було вперше побудовано першу трибуну в Леверкузені й від тих часів та галявина отримала повноцінну назву — Стадіон.

Чим ближче ставав кінець війни — тим складніше ставало проводити повноцінні футбольні турніри в Німеччині і, як наслідок, вони були припинені в усіх лігах. Зрештою, не так багато футболістів залишилося в Леверкузені — більшість дорослого чоловічого населення було мобілізовано до лав військовиків 3-го Рейху. Лише кінець війні та відновлення упрравління в країні поновили більшість сфер життя, а футбол знову став головним святом для Леверкузенців.

Післявоєнний період для команди розпочався знову з регіональної першості — 1-ї Ліги «Кельн Безірксліги». Тепер вони вже були там домінуючою командою-лідером, але кілька років поспіль їм не вдавалося в фінальній серії добитися підвищення в класі. Лише наприкінці 40-х років команді вдалося здобути свій перший рофей.

В 1949 році леверкузенці вибороли перше місце в регіональній першості й здобули таким чином свій перший післявоєнний трофей-приз. А для підвищення в класі їм довелося знову здолати своїх тогочасних одвічних опонентів — «1 ФК Кельн» (нім. 1 FC Koln). В першій виїзній грі на «Кельнському треку» (нім. Kolner Radrennbahn) перед очима 25 000 вболівальників міста Кельн гравці з Леверкузена добилися сенсаційної перемоги з рахунком 2:0. Матч відповідь в Леверкузені зібрав ще більшу кількість глядачів, які заполонили «Ам Стадпарк» в передчутті перемоги своєї команди. Але їх спочатку чекало велике розчарування: уже на початок другого тайму гості перемагали з рахунком 2:0, проте підтримувані своїми вболівальниками чорно-червоні «леви» відіграли один м'яч, та невдовзі гості забили третього гола й ще більше загострили атмосферу в матчі. Кінець гри леверкузенці проводили в атаках на ворота гостей, а ті з останніх зусиль відбивалися й таки дотрималися — остаточний рахунок гри залишився 1:3, і цього не вистачило «левам» для сумарної перемоги.

Проте цього разу доля посміхнулася червоно-чорним — наприкінці 1949 року було озвучено реорганізацію футбольних ліг в Німеччині. «СВ Баєр 04 Леверкузен» (в 1948 році змінивши назву та статус — на професійний) подав заявку, яку було підтримено і їх кваліфіковано до «2-го Дивізіону Обер-Ліги Захід» (нім. 2 Division der Oberliga West), яка за статусом була другою по значимості лігою країни. Останній в 40-х роках сезон 1949/1950 команда, новачок таких змагань, провела дуже успішно — посівши 5 місце в турнірній таблиці, показавши змістовну гру. Особливо відмічали надійну гру воротаря та захисну ланку. Такий успішний старт та досвід сприяли подальшим успішним виступам команди в 2-у Дивізіоні Обер-Ліги та самій Обер-Лізі «Захід».

1950-ті роки[ред.ред. код]

Період 1950-х років сформував перші футбольні легенди леверкузенського футболу, саме цей час памятний для вболівальників успіхами їх команди в 2 Дивізіоні та самій Обер-Лізі, а також неочікуваним пониженням в класі.

Уже 1951 рік приніс для Леверкузена неочікуване свято — їх команда перемогла в другомуу Дивізіоні Оберліги. Запорукою їх успіху ззнову стала уміла гра в захисті — команда пропустила найменше голів і здобула 47 очок. До цього успіху команду привели два тренери: спочатку був Лорі Польстен, якого посеред сезону замінив Раймонд Шваб. Такий результат приніс команді очікуване підвищення в класі.

Сезон 1951/1952 років команда починала новачком Обер-Ліги «Захід», а також отримала нового тренера — Франца Штрегле, який привів з собою кількох футболістів, що мали досвід виступів у найвищих професійних лігах країни. Завдяки успішним напрацюванням попередників, особливо в захисних діях, та якісною грою новосформованого колективу, «червоно-чорним левам» вдалося, в своєму першому та другому сезонах, закріпитися в середині турнірної таблиці посівши 6 та 10 місця.

На сезон 1953/1954 років команду прийняв відомий в 20—30 роках футболіст та успішний тренер Ганс-Йозеф Кречманн. Цьому відомому тренеру вдалося привнести в гру команди нові тактичні схеми та розкрити талант її гравців. Уже в першому ж сезоні команді вдалося піднятися на сьому сходинку, поступившись 4-у місцю всього 2-а очками. А ось послідуючий сезон приніс вболівальникам море позитивних емоцій — команда йшла впродовж сезону в лідерах першості і лише наприкінці турніру їм не вистачило досвіду. Леверкузенці не добрали 3-очки аби посісти 2-е місце й спробувати себе в фінальному двобої. Попри це місто «Баєр-хіміків» памятає і досі першу свою футбольну плеяду: Тео Кірхберґ (нім. Theo Kirchberg), Гейнц Папенгофф (нім. Heinz Papenhoff), Фреді Муц (нім. Fredy Mutz) та Еміль Бекс (нім. Emil Becks).

Окрилені таким успіхом вболівальники покладали великі надії на наступний сезон, проте їх чекало фіаско. Отримавши значну порцію слави частина гравців знизила до себе вимоги, а ще кілька перед початком сезону подалися в інші клуби і як наслідок, команда безславно опустилася на дно турнірної таблиці. Свій 5-й сезон в вищій лізі німецького футболу команда провалила, посівши передостаннє місце в турнірній таблиці. Як підсумував Йозеф Кречманн — йому так і невдалося привити команді гостоатакуючий футбол, і саме брак якісних гравців в атакуючій ланці призвів до такого плачевного результату.

Повернення до 2 Дивізіону Обер-Ліги «Захід» було доволі болючим, та керівництво мало намір в найкоротші терміни повернутися до вищого класу. Саме тому в 1958 році почато будову клубного стадіону — Ульріх-Хаберланд-Стедіон (нім. Ulrich-Haberland-Stadion), який мав стати окрасою міста та символом повернення команди до Обер-Ліги. Але наче якийсь злий рок переслідував команду, яка впродовж трьох послідуючих сезонів посідала 4 місце, а в 1959/1960 році залишилася 5-ю в загальному заліку. Команду тренували і відомі тренери Еміль Мельхер, колишні гравці Тео Кірхберґ і навіть тренер збірної Німеччини та виходець з Леверкузена Едмунд Конен, але її особливість — мала результативність, зводила нанівець всі їх намагання.

1960-ті—2000-ні[ред.ред. код]

2010-ті роки[ред.ред. код]

Розпочався період 2010-их в Леверкузені приходом влітку 2009 року до команди відомого у світі футбольного тренера та доволі досвідченого й успішного фахівця — Юппа Гейнкеса. Оскільки попередній фахівець не справився з поставленими завданнями на сезон, а команда не спромоглася кваліфікуватися до жодного європейського турніру, необхідні були зміни. В першому ж своєму сезоні Юппу вдалося добитися неочікуваного результату — посісти 4 місце. Клубу не вистачило 2 очок щоб пробитися в число учасників Ліги чемпіонів. Головним чинником такого результату став тренерський хист та уміння футболістів, адже Юпп змінив перед сезоном пів складу команди, та ще й суттєво омолодив її. Гейнкес змінив тактичну схему гри в команді та зумів відлагодити захисну ланку колективу, через яку були найбільші проблеми в минулих сезонах, а вміла ротація сприяла фізичному відновленню колективу.

Сезон 2010/2011 команда проводить уже на два фронти — граючи в першості країни та виступаючи в Лізі Європи, причому в обох турнірах доволі успішно. Тепер уже необстріляна молодь стала спражнім рушієм колективу й відома та затребувана багатьма футбольними фахівцями. До того, аж 8 гравців є кандидатами до збірної країни. Збалансований в усіх ланках та зіграний колектив був одним з претендентів на «Срібну салатницю», а керівництво клубу після вдалого старту на євроарені вимагало в команди фіналу Ліги Європи. Всю турнірну дистанцію команда йшла другою, але їй так і не вдалося наздогнати дортмунську «Борусію», яка впевнено здобула першість, а леверкузенцям залишилося утримати другу сходинку й вдало представитися в Лізі Європи (але й тут їх спіткалв брак фізичних кондицій й на стадії 1/8 фіналу вони вибули з турніру). На додачу до чергової прикрої історичної віхи — знову "вічно другі" дізналися про перехід їх головного тренера та натхненника до Мюнхена - на цьому й закривається сторінка Юппа Гейнкеса та його молодої команди в Леверкузені.

Сезон 2011/2012 розпочинатиме з командою Робін Дутт, який успішно пропрацював з Фрайбургом (символічно, що остання гра в сезоні відбулася між «Баєром» та «Фрайбургом» - на якій обидва тренери прощалися зі своїми колективами)

Стадіон[ред.ред. код]

Докладніше у статті БайАрена

За всю свою 100 річну історію команда мала 4 домашніх арени. Якщо, ще врахувати спортивний майданчик, який доводилося ділити з гімнастами та іншими спортовцями «на зорі» футболу Леверкузена — то таких арен буде 5. З цих п'яти спортивних майданчиків лише три можна вважати повноцінними стадіонами. Оскільки перші два більше походили на відведені майданчики для спортивних ігор, які не мали відповідних меж, відповідного газону та трибун. І лише з середини 20-х років почали влаштовувати тимчасові лави та «гірки» для можливості спостерігати за футбольними чи спортивними подіями. Так, перші глядацькі місця були облаштовані на одному з природніх підвищень майданчика в Дуннау. Зрештою, незважаючи на необлаштованість, значна частина ігор проходила при великому скупченні народу (інколи доходило й до 20 тисяч осіб).

Спортивні арени футбольної команди Баєр 04 Леверкузен[ред.ред. код]

  • 19031919 роки — спортивний майданчик в робітничому кварталі у парковій зоні (необлаштований).
  • 19191936 роки — майданчик Дуннау в Леверкузен-Весдорфі (Dhunnaue in Leverkusen-Wiesdorf) в парковій зоні. З 1920-х років частково облаштований тимчасовими лавами й трибунами.
  • 19321956 роки — «Ам Стадпарк» (нім. Am Stadtpark) — стадіон з відповідною на той час інфраструктурою.
  • 19581998 роки — «Ульріх-Хаберланд-Стадіон» (нім. Ulrich-Haberland-Stadion) — стадіон з повноцінною інфраструктурою. Вмістимість до 20 000 чоловік.
  • З 1998 року — «БайАрена» (нім. BayArena) — рекунстуйований стадіон «Ульріх-Хаберланд-Стадіон» з повною інфраструктурою. Вмістимість 30 200 місць.

Окрім стадіону, клуб має в своєму розпорядження добре облаштовану тренувально-відновлювальну базу. А також, завдяки своєму спонору, хімічному концерну, вдалося вибудувати цілий спортивно-тренувальний комплекс для різних видів спорту та додаткових служб при клубі.

Атрибути[ред.ред. код]

Атрибути клубу тісно повязані з кольорами та ознаками хімічного Концерну — основного спонсора та засновника клубу, які лише з роками частково видозмінювалися.

Назва[ред.ред. код]

За всю свою історію футбольний клуб носив такі офіційні назви:

  • 1 липня 1904 року — засновано як «ТуС Фрідріх Баєр & Co 1904 Леверкузен» (нім. TuS Friedrich Bayer & Co 1904 Leverkusen)
  • 31 травня 1907 року — однойменна Футбольна команда «ТуС Фрідріх Баєр & Co 1904 Леверкузен» (нім. TuS Friedrich Bayer & Co 1904 Leverkusen)
  • 1923 — перейменовано в «ФВ 04 Леверкузен» (нім. FV 1904 Leverkusen)
  • 1928 — об'єднання з «Товариство боксу Вейсдорфа» (нім. Box-Verein Wiesdorf) в «СВ 4 Леверкузен» (нім. SV 04 Leverkusen)
  • 1935 — перейменовано в «СВ Баєр 04 Леверкузен» (нім. SV Bayer 04 Leverkusen)
  • 1938 — об'єднання «ТуС Фрідріх Баєр & Co 1904 Леверкузен» (нім. TuS Friedrich Bayer & Co 1904 Leverkusen) в «БСВ 04 Леверкузен» (нім. BSG 04 Leverkusen)
  • 1943 — перейменовано в «СВ Баєр 04 Леверкузен» (нім. SV Bayer 04 Leverkusen)
  • 1945 — перейменовано в «СВ 04 Леверкузен» (нім. SV 04 Leverkusen)
  • 1948 — перейменовано в «СВ Баєр 04 Леверкузен» (нім. SV Bayer 04 Leverkusen)
  • 1974 — об'єднання з «ТуС 04 Леверкузен» (нім. TuS 04 Leverkusen) в «ТСВ Баєр 04 Леверкузен» (нім. TSV Bayer 04 Leverkusen)
  • від 1974 — «ТСВ Баєр 04 Леверкузен» (скорочено «Баєр 04»)

Гімн[ред.ред. код]

Офіційним гімном вважається пісня «Bayer 04, Wir Stehen Zu Dir», а з 2000-х років він отримав нову інтерпретацію.

Наразі, багато виконавців не дотримуються детального відтворення тексту гімну, а вставляють інші текстівки, тим самим усучаснюючи його, залишаючи мелодію незмінною. Нарівні гімну клубу є популярною і пісня стадіону/вболівальників, яку співають фани команди нарівні з гімном — «Ab ins Stadion». Окрім того у фанатському середовищі та в ЗМІ послуговуються й іншими музичними творами написаними в підтримку команди.

Кольори та герб[ред.ред. код]

Досягнення[ред.ред. код]

В національних футбольних турнірах за командою закріпилося звання «вічно другі»

  • Срібний призер (4): 1996—97, 1998—99, 1999—2000, 2001—02, 2010-11
  • Володар (1): 1992—93
  • Фіналіст (2): 2001—02, 2008—09

На Євроарені команда здобула один трофей і навіть пробилася в фінал Ліги Чемпіонів. Починаючи з 1990 року, леверкузенці доволі часто беруть участь в різних футбольних євротурнірах, доволі часто проходячи до завершальних стадій (чвертьфінали, півфінали):

  • Володар (1): 1987—88
  • Фіналіст (1): 2001—02

Склад[ред.ред. код]

Поточний склад[ред.ред. код]

На 1 лютого 2011 року згідно з офіційним сайтом[8]

Позиція Гравець
1 Німеччина ВР Рене Адлер
2 Німеччина ЗХ Даніель Швааб
3 Німеччина ЗХ Штефан Райнарц
4 Німеччина ЗХ Бастіан Очіпка
5 Німеччина ЗХ Мануель Фрідріх
6 Німеччина ПЗ Сімон Рольфес Капітан
7 Швейцарія ПЗ Транквілло Барнетта
8 Німеччина ПЗ Ларс Бендер
10 Бразилія ПЗ Ренато Аугусто
11 Німеччина НП Штефан Кіслінґ
13 Німеччина ПЗ Міхаель Баллак
Позиція Гравець
14 Німеччина ПЗ Ханно Баліч
17 Колумбія ПЗ Мікаель Ортега
18 Німеччина ПЗ Сідней Сам
19 Швейцарія НП Ерен Дердійок
21 Туреччина ЗХ Омер Топрак
22 США ВР Девід Йеллделл
23 Німеччина ВР Бернд Лено
24 Чехія ЗХ Міхал Кадлец
27 Німеччина ЗХ Ґонсало Кастро
31 Данія НП Ніклас Йорґенсен
36 Німеччина ВР Фабіан Ґіфер
38 Німеччина НП Карім Белларабі

Команда Баєр (Леверкузен) відома своїми вихованцями й за нею закріпилося звання «завжди перспективної та молодої» команди, а маючи доволі впливових спонсорів, керівництво клубу має всі фінансові та інфраструктурні чинники для залучення перпективних гравців зі всієї країни та разом з місцевими вихованцями вводити їх до основного складу команди. До того ж, власники клубу ведуть політику помірного використання легіонерського корпусу в складі команди (легіонерів не бувало більше 40 відсотків), а також до складу беруться не зіркові легіонери («футболки»), а перспективні молоді виконавці, які потім зростають в клубі.

Сезон 2010/2011[ред.ред. код]

Сензон 2010/2011 Бундесліги команда проводить в такому складі:

Воротарі Захисники Півзахисники Нападники
1 Рене Адлер (de:Rene Adler) Німеччина
36 Фабіан Ґіфер (de:Fabian Giefer) Німеччина
33 Бернд Лено (de:Bernd Leno) Німеччина
22 Давід Єллделл (de:David Yelldell) Німеччина США
2 Даніель Швааб (de:Daniel Schwaab) Німеччина
3 Штефан Райнарц (de:Stefan Reinartz) Німеччина
4 Бастіан Очіпка (de:Bastian Oczipka) Фінляндія
5 Мануель Фрідріх (de:Manuel Friedrich) Німеччина
20 Дані да Коста (de:Danny da Costa) Німеччина
21 Омер Топрак (de:Ömer Toprak) Німеччина Туреччина
24 Міхал Кадлец (de:Michal Kadlec) Чехія
27 Ґонсало Кастро (de:Gonzalo Castro Randon) Німеччина
6 Сімон Рольфес (de:Simon Rolfes) Німеччина
7 Транквілло Барнетта (de:Tranquillo Barnetta) Швейцарія
8 Ларс Бендер (de:Lars Bender) Німеччина
10 Ренато Аугусто (de:Renato Augusto) Бразилія
13 Міхаель Баллак (de:Michael Ballack) Німеччина
14 Ханно Баліч (de:Hanno Balitsch) Німеччина
18 Сідней Сам (de:Sidney Sam) Німеччина
9 Андре Шюррле (de:André Schürrle) Німеччина
11 Штефан Кіслінґ (de:Stefan Kie?ling) Німеччина
19 Ерен Дердійок (de:Eren Derdiyok) Швейцарія
31 Ніклас Йорґенсен (de:Niclas Jorgensen) Данія
31 Карім Белларабі (de:Karim Bellarabi) Німеччина Албанія

Сезон 2009/2010[ред.ред. код]

Склад команди:

Команда посіла 4-е місце, здобувши 59 очок. Забито 65 голів, а пропущено 38, кращим бомбардиром став Штефан Кіслінґ з 21 забитим м'ячем. Команда здобула право виступати в Лізі Європи. В Кубку Німеччини команда вибула вже в другому раунді фінальної стадії.

Сезон 2010/2011[ред.ред. код]

Склад команди:

Команда посіла 2-е місце, здобувши 68 очок. Забито 64 гола, а пропущено 44, кращим бомбардиром став Артуро Відаль з 10-а забитим м'ячами. Команда здобула право виступати в Лізі Чемпіонів. В Кубку Німеччини команда вибула вже в другому раунді фінальної стадії.

Сезон 2011/2012[ред.ред. код]

Склад команди:

Команда посіла 2-е місце, здобувши 68 очок. Забито 64 гола, а пропущено 44, кращим бомбардиром став Артуро Відаль з 10-а забитим м'ячами. Команда здобула право виступати в Лізі Чемпіонів. В Кубку Німеччини команда вибула вже в другому раунді фінальної стадії.

Статистика[ред.ред. код]

За свою столітню історію команда брала участь в багатьох футбольних турнірах. Найтриваліше вона виступалє в найпрестижнішому турнірі Німеччини — Першості країни (''Бундесліга'') та Кубку Німеччини. На європейській арені команда грала в Лізі Чемпіонів, Лізі Європи — Кубку UEFA, Кубку Володарів Кубків UEFA та Кубку Інтертото.

Слід відмітити, що команда провила певний (тривалий) період своєї історії (на початках) в нижчих лігах німецького футболу. Будучи відомим колективом, команда з середини 20 століття доволі часто запрошувалася на числені товариські турніри та зустрічі, як в Німеччині, так й на міжнародній арені.

Статистика команди в Національній першості[ред.ред. код]

Сезон Місце забито-пропущ очки (+/-) відвід. вдома відвід. виїзд Бомбардир/голи Тренери на Євро-арені
1979/80 12 45:61 32−36 13.941 невідомо Петер Шех (9) Вілліберт Кремер не кваліфікувалися
1980/81 11 52:53 30−38 11.705 невідомо Арне Ларсен Окланд (16) Вілліберт Кремер не кваліфікувалися
1981/82 16 45:72 25−43 9.594 невідомо Арне Ларсен Окланд (14) Вілліберт Кремер (bis 11/81) Ґерд Кентцке (Int.) не кваліфікувалися
1982/83 11 43:66 29−39 9.205 невідомо Арне Ларсен Окланд (13) Деттмар Крамер не кваліфікувалися
1983/84 7 50:50 34−34 11.652 невідомо Герберт Ваас (15) Деттмар Крамер не кваліфікувалися
1984/85 13 52:54 31−37 9.658 невідомо Герберт Ваас (11) Деттмар Крамер не кваліфікувалися
1985/86 6 63:51 40−28 10.129 невідомо Бун-Кун Ча (17) Еріх Ріббек не кваліфікувалися
1986/87 6 56:38 39−29 12.753 невідомо Герберт Ваас (15) Еріх Ріббек Кубок UEFA (2 раунд)
1987/88 8 53:60 32−36 9.511 невідомо Крістіан Шреєр (11) Еріх Ріббек Кубок UEFA (Володар)
1988/89 8 45:44 34−34 12.329 невідомо Крістіан Шреєр (8) Рінус Міхелс (bis 4/89) Юрґен Ґельсдорф Кубок UEFA (1 раунд)
1989/90 5 40:32 39−29 14.423 невідомо Марек Лесняк (8) Юрґен Ґельсдорф не кваліфікувалися
1990/91 8 47:46 35−33 13.617 невідомо Ульф Кірстен (11) Юрґен Ґельсдорф (bis 5/91) Петер Германн(Int.) Кубок UEFA (півфінал раунд)
1991/92 6 53:39 43−33 15.152 невідомо Ульф Кірстен (12) Рейнгард Сафтіґ не кваліфікувалися
1992/93 5 64:45 40−28 17.008 4.700 Ульф Кірстен (20) Рейнгард Сафтіґ (bis 5/93) Драґослав Степановіч не кваліфікувалися
1993/94 3 60:47 39−29 19.111 5.300 Пауло Серджіо (17) Драґослав Степановіч Кубок Володарів Кубків UEFA (чвертьфінал)
1994/95 7 62:51 36−32 22.829 6.000 Руді Фьоллер (16) Драґослав Степановіч (bis 4/95) Еріх Ріббек Кубок UEFA (півфінал)
1995/96 14 37:38 38 22.041 8.300 Руді Фьоллер (10) Еріх Ріббек (bis 4/96) Петер Германн (Int.) не кваліфікувалися
1996/97 2 69:41 69 20.670 12.000 Ульф Кірстен (22) Крістоф Даум не кваліфікувалися
1997/98 3 66:39 55 22.252 14.500 Ульф Кірстен (22) Крістоф Даум Ліга чемпіонів UEFA (1/8 фіналу)
1998/99 2 61:30 63 22.435 невідомо Ульф Кірстен (19) Крістоф Даум Кубок UEFA (2 раунд)
1999/2000 2 74:38 73 22.470 невідомо Ульф Кірстен (17) Крістоф Даум Ліга чемпіонів UEFA (кваліф.)
Кубок UEFA (3 раунд)
2000/01 4 54:40 57 22.382 невідомо Олівер Нойвілл (15) Крістоф Даум (bis 10/00) Руді Фьоллер (Int., bis 11/00) Берті Фоґс Ліга чемпіонів UEFA (групи)
Кубок UEFA (3 раунд)
2001/02 2 77:38 69 22.382 невідомо Міхаель Баллак (17) Клаус Топпмюллер Ліга чемпіонів UEFA (фінал)
2002/03 15 47:56 40 22.410 невідомо Даніель Бєрофка (7) Клаус Топпмюллер (bis 2/03) Томас Хорстер (Int., bis 5/03) Клаус Ауґенталер Ліга чемпіонів UEFA (некваліф.)
2003/04 3 73:39 65 22.500 невідомо Дімітар Бербатов (16) Клаус Ауґенталер не кваліфікувалися
2004/05 6 65:44 57 22.500 14.732 Дімітар Бербатов (20) Клаус Ауґенталер Ліга чемпіонів UEFA (1/8 фіналу)
2005/06 5 64:49 52 22.264 14.910 Дімітар Бербатов (21) Клаус Ауґенталер (bis 9/05) Руді Фьоллер (Int., bis 10/05) Міхаель Скібе Кубок UEFA (1 раунд)
2006/07 5 54:49 51 22.410 14.520 Андрій Воронін (10) Міхаель Скібе Кубок UEFA (чвертьфінал)
2007/08 7 57:40 51 22.471 14.926 Теофаніс Гекас (11) Міхаель Скібе Кубок UEFA (чвертьфінал)
2008/09 9 59:46 49 26.532 15.183 Патрік Хельмес (21) Бруно Лаббадія не кваліфікувалися
2009/10 4 65:38 59 29.309 17.642 Штефан Кіслінґ (21) Юпп Гейнкес не кваліфікувалися
2010/11 2 64:44 68 28.633 ... Артуро Відаль (10) Юпп Гейнкес Кубок UEFA (1/8 фіналу)
2011/12 ...  : ... ... ... .... (.) Робін Дутт Ліга чемпіонів UEFA

Статистика виступів на Євроарені[ред.ред. код]

Турнір/сезон Раунд Країна Команда Результати
Кубок УЄФА 1986/87 1 раунд Швеція «Кальмар» 4-1, 3-0
2 раунд Чехія «Дукла» (Прага) 0-0, 1-1
Кубок УЄФА 1987/88 1 раунд Австрія «Аустрія» (Відень) 0-0, 5-1
2 раунд Франція «Тулуза» 1-1, 1-0
1/8 Нідерланди «Феєнорд» 2-2, 1-0
1/4 Іспанія «Барселона» 0-0, 1-0
1/2 Німеччина «Вердер» 1-0, 0-0
Фінал Іспанія «Еспаньйол» 0-3, 3-0 (3-2 пен.)
Кубок УЄФА 1988/89 1 раунд Португалія «Белененсеш» 0-1, 0-1
Кубок УЄФА 1990/91 1 раунд Нідерланди «Твенте» 1-0, 1-1
2 раунд Польща ГКС (Катовіце) 2-1, 4-0
1/8 Данія «Брондбю» 0-3, 0-0
Кубок Кубків 1993/94 1 раунд Чехія «Бобі» (Брно) 2-0, 3-0
1/8 Греція «Панатінаїкос» 4-1, 1-2
1/4 Португалія «Бенфіка» 1-1, 4-4
Кубок УЄФА 1994/95 1 раунд Нідерланди ПСВ 5-4, 0-0
2 раунд Угорщина «Гонвед» 2-0, 5-0
1/8 Польща ГКС (Катовіце) 4-1, 4-0
1/4 Франція «Нант» 5-1, 0-0
1/2 Італія «Парма» 1-2, 0-3
Кубок Інтертото 1995 Група Греція ОФІ 1-0
Група Кіпр «Неа Саламіна» 2-0
Група Югославія «Будучност» 3-0
Група Естонія «Тервіс» 6-1
1/8 Данія «Оденсе» 5-2
1/4 Австрія «Тіроль» 2-2 (3-5 n.p.)
Ліга чемпіонів 1997/98 3 кв. раунд Грузія «Динамо» (Тбілісі) 6-1, 0-1
Група Бельгія «Льєрс» 1-0, 2-0
Група Франція «Монако» 0-4, 2-2
Група Португалія «Спортінг» (Лісабон) 2-0, 4-1
1/4 Іспанія «Реал» (Мадрид) 1-1, 0-3
Кубок УЄФА 1998/99 1 раунд Італія «Удінезе» 1-1, 1-0
2 раунд Шотландія «Рейнджерс» 1-2, 1-1
Ліга чемпіонів 1999/00 Група 1 Італія «Лаціо» 1-1, 1-1
Група 1 Словенія «Марибор» 2-0, 0-0
Група 1 Україна «Динамо» (Київ) 1-1, 2-4
Кубок УЄФА 1999/00 3 раунд Італія «Удінезе» 1-0, 1-2
Ліга чемпіонів 2000/01 Група 1 Росія «Спартак» (Москва) 0-2, 1-0
Група 1 Португалія «Спортінг» (Лісабон) 3-2, 0-0
Група 1 Іспанія «Реал» (Мадрид) 2-3, 3-5
Кубок УЄФА 2000/01 3 раунд Греція АЕК (Афіни) 4-4, 0-2
Ліга чемпіонів 2001/02 3 кв. раунд Сербія «Црвена Звезда» 0-0, 3-0
Група 1 Франція «Ліон» 1-0, 2-4
Група 1 Іспанія «Барселона» 2-1, 1-2
Група 1 Туреччина «Фенербахче» 2-1, 2-1
Група 2 Італія «Ювентус» 0-4, 3-1
Група 2 Іспанія «Депортіво» (Ла-Корунья) 3-0, 3-1
Група 2 Англія «Арсенал» (Лондон) 1-1, 1-4
1/4 Англія «Ліверпуль» 0-1, 4-2
1/2 Англія Манчестер Юнайтед 2-2, 1-1
Фінал Іспанія «Реал» (Мадрид) 1-2
Турнір/сезон Раунд Країна Команда Результати
Ліга чемпіонів 2002/03 Група 1 Греція «Олімпіакос» (Пірей) 2-6, 2-0
Група 1 Англія Манчестер Юнайтед 1-2, 0-2
Група 1 Італія «Маккабі» (Хайфа) 2-0, 2-1
Група 2 Іспанія «Барселона» 1-2, 0-2
Група 2 Італія «Інтер» 2-3, 0-2
Група 2 Англія Ньюкасл Юнайтед 1-3, 1-3
Ліга чемпіонів 2004/05 3 кв. раунд Чехія «Банік» (Острава) 5-0, 1-2
Група Іспанія «Реал» (Мадрид) 3-0, 1-1
Група Україна «Динамо» (Київ) 2-4, 3-0
Група Італія «Рома» 3-1, 1-1
1/8 Англія «Ліверпуль» 1-3, 1-3
Кубок УЄФА 2005/06 1 раунд Болгарія ЦСКА (Софія) 0-1, 0-1
Кубок УЄФА 2006/07 1 раунд Швейцарія «Сьон» 0-0, 3-1
Група Бельгія «Брюгге» 1-1
Група Англія «Тоттенхем Хотспур» 0-1
Група Румунія «Динамо» (Бухарест) 1-2
Група Туреччина «Бешикташ» 2-1
3 раунд Англія «Блекберн Роверз» 3-2, 0-0
1/8 Франція «Ланс» 1-2, 3-0
1/4 Іспанія «Осасуна» 0-3, 0-1
Кубок УЄФА 2007/08 1 раунд Португалія «Лейрія» 3-1, 2-3
Група Франція «Тулуза» 1-0
Група Росія «Спартак» (Москва) 1-2
Група Чехія «Спарта» (Прага) 1-0
Група Швейцарія «Цюрих» 5-0
3 раунд Туреччина «Галатасарай» 0-0, 5-1
1/8 Німеччина «Гамбург» 1-0, 2-3
1/4 Росія «Зеніт» (Санкт-Петербург) 1-4, 1-0
Ліга Європи 2010/11 4 кв. раунд Україна «Таврія» (Сімферополь) 3-0, 3-1
Група Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 1-1, 1-1
Група Норвегія «Русенборг» 4-0, 1-0
Група Греція «Аріс» (Салоніки) 0-0, 1-0
2 раунд Україна «Металіст» (Харків) 4-0, 2-0
2 раунд Іспанія «Вільярреал» 2-3, 1-2

Тренери[ред.ред. код]

В часі існування команди її тренували тренери, здебільшого, німецькі, та було кілька іноземців. Маючи суттєві фінансові можливості (спонсори команди) — керівництво могло залучати відомих та успішних тренерів.

Тренер Прийшов до команди Залишив команду Примітки
Німеччина Лорі Польстер (Lori Polster) 1950 1950
Німеччина Раймонд Шваб (Raimond Schwab) 1950 1951
Німеччина Франц Штрегле (Franz Strehle) 1951 1953
Німеччина Ганс-Йозеф Кречманн (Hans-Josef Kretschmann) 1953 1956
Німеччина Еміль Мельхер (Emil Melcher) 1956 1957
Німеччина Едмунд Конен (Edmund Conen) 1957 1959
Німеччина Тео Кірхберґ (Theo Kirchberg) 1959 1960
Німеччина Еріх Ґарске (Erich Garske) 1960 1962
Німеччина Фріц Пліска (Fritz Pliska) 1962 1965
Німеччина Тео Кірхберґ (Theo Kirchberg) 1965 1971
Німеччина Ґеро Брізанц (Gero Brisanz) 1971 1973
Німеччина Фрідгельм Ренно (Friedhelm Renno) 1973 1974
Німеччина Манфред Рюммель (Manfred Rummel) 1974 10.02.1976
Югославія Радослав Момирськи (Radoslav Momirski) 11.02.1976 29.03.1976 Interimstrainer
Німеччина Вілліберт Кремер (Willibert Kremer) 1.04.1976 22.11.1981 entlassen
Німеччина Ґерд Кенчке (Gerd Kentschke) 23.11.1981 30.06.1982 Vertrag beendet
Німеччина Деттмар Крамер (Dettmar Cramer) 1.07.1982 30.06.1985 Vertrag beendet
Німеччина Еріх Ріббек (Erich Ribbeck) 1.07.1985 30.06.1988 Vertrag beendet
Нідерланди Рінус Міхелс (Rinus Michels) 1.07.1988 13.04.1989 entlassen
Німеччина Юрґен Ґельсдорф (Jürgen Gelsdorf) 13.04.1989 31.05.1991 entlassen
Німеччина Петер Германн (Peter Hermann) 31.05.1991 30.06.1991 Interimstrainer
Німеччина Рейнгард Зафтіґ (Reinhard Saftig) 1.07.1991 4.05.1993 entlassen
Сербія Драґослав Степанович (Dragoslav Stepanović) 4.05.1993 7.04.1995 entlassen
Німеччина Еріх Ріббек (Erich Ribbeck) 10.03.1995 27.03.1996 entlassen
Німеччина Петер Германн (Peter Hermann) 28.03.1996 30.06.996 Interimstrainer
Німеччина Крістоф Даум (Christoph Daum) 1.07.1996 21.10.2000 entlassen
Німеччина Руді Феллер (Rudi Völler) 21.10.2000 11.11.2000 Interimstrainer
Німеччина Берті Фоґтс (Berti Vogts) 12.11.2000 20.05.2001 entlassen
Німеччина Клаус Топпмеллер (Klaus Toppmöller) 1.07.2001 15.02.2003 entlassen
Німеччина Томас Герстер (Thomas Hörster) 16.02.2003 10.05.2003 Interimstrainer
Німеччина Клаус Ауґенталер (Klaus Augenthaler) 13.05.2003 16.09.2005 entlassen
Німеччина Руді Феллер (Rudi Völler) 16.09.2005 9.10.2005 Interimstrainer
Німеччина Міхаель Скіббе (Michael Skibbe) 9.10.2005 21.05.2008 entlassen
Німеччина Бруно Лаббадія (Bruno Labbadia) 1.07.2008 5.06.2009 розірвали контракт
Німеччина Юпп Гейнкес (Jupp Heynckes) 5.06.2009 30.07.2011 припинили контракт
Німеччина Робін Дутт (Robin Dutt) 1.07.2011

Відомі гравці[ред.ред. код]

У Леверкузені грало багато відомих у Європі та світі футболістів. Більшість з них виступали за свої національні команди.

Так, починаючи з з 80-х років 20 століття за збірну Німеччини виступали:

Серед гравців-легіонерів «Баєра», що виступали за свої збірні:

Клубна інфраструктура[ред.ред. код]

Від своїх зачатків команда перебуває під опікою відомого в Німеччині хімічного концерну Bayer (в до- і післявоєнний періоди хімфабрика) — тому саме його власники були власниками команди (під різними юридичними реєструваннями). Наразі, з початку 21 століття футбольний клуб є Акціонерне товариство Баєр 04 Леверкузен (Bayer 04 Leverkusen GmbH) в сферу інтересів якого входить не тільки футбольна команда, але й інші спортивгні підрозділи чи навколоспортивні і, обслуговуючі їх, структури. Одначе, власники концерну й надалі виступають головними акціонерами клубу.

Окрім головного спонсора, який є й головним акціонером клубу, в команди були й є інші спонсори та комерційні чи рекламні партнери, найбільші з яких мали змогу виступати в якості генерального спонсора:

Розташування/адреса[ред.ред. код]

Клуб:

  • Юридична назва: Bayer 04 Leverkusen GmbH
  • Місто/Індекс: 51373 Leverkusen
  • Адреса: Bismarckstr. 122 — 124
  • Телефон: 01805/04 04 04 (€ 0,14/min., mobil max. € 0,42/min.)
  • Факс: 0214 / 8660 512
  • електронна пошта: info@bayer04.de
  • Інтернет сторінка: www.bayer04.de

Стадіон:

  • Назва: BayArena (Piazza Westseite)
  • Місто/Індекс: 51373 Leverkusen
  • Адреса: Bismarckstr. 122 — 124

Маркетинг «Leverkusen-City»

  • Назва: Leverkusen-City
  • Місто/Індекс: 51373 Leverkusen
  • Адреса: Breidenbachstraße 6-8

Керівництво[ред.ред. код]

Управління клубу веде центральний офіс з численними відділами та структурами. Керівний склад офісу:

1 березня 2007 року було утворено Комітет акціонерів клубу з числа його головних акціонерів — Геріберт Фасбендер (Heribert Faßbender'), Міхаель Шаде (Michael Schade), Йоганнес Дітч (Johannes Dietsch), Клаус Бек (Klaus Beck) і Райнер Маєр (Rainer Meyer). Очолює їх (з грудня 2010 року) колишній генеральний директор Концерну Вернер Веннінґ (Werner Wenning).

Спортивна інфраструктура[ред.ред. код]

Окрім головного виду спорту (футболу) в спортивному клубі культивуються ще й інші види спорту, в яких спортовці «Баєра» добивалися значних спортивних успіхів в різних турнірах-змаганнях:

Загалом в клубі культивують, на професійному рівні, більше 14 видів спорту.

«Баєр 04» і Україна[ред.ред. код]

Команда «Баєр» (Леверкузен) 8 разів зустрічалася з українськими командами в офіційних матчах на євроарені.

Турнір/сезон Раунд Країна Команда Результати
Ліга чемпіонів 1999/00 Groep 1 Україна Динамо (Київ) 1-1, 2-4
Ліга чемпіонів 2004/05 Groep Україна Динамо (Київ) 2-4, 3-0
Ліга Європи 2010/11 4Q Україна Таврія (Сімферополь) 3-0, 3-1
2R Україна Металіст (Харків) 4-0, 2-0
Ліга Європи 2012/13 Груповий етап Україна Металіст (Харків) 0-0, 0-2

У клубі грав вихованець українського футболу Андрій Воронін. З 2004 року нападник провів 3 плідних сезони в цій команді (2004/05; 2005/06 та 2006/07), зігравши за команду понад 100 офіційних матчів — а в Бундеслізі в 92 іграх забив 32 голи.

В 2014 році до "Байєру" перейшов вихованець "Шахтаря" Владлен Юрченко

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]