Бджола (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бджола (Apis)
Робоча бджола Apis mellifera п’є воду
Робоча бджола Apis mellifera п’є воду
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Підряд: Стебельчасточеревні (Apocrita)
Надродина: Бджоли (Apoidea)
Родина: Бджолині (Apidae)
Підродина: Apinae
Триба: Apini
Рід: Бджола (Apis)
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Apis
ITIS logo.jpg ITIS: 154395
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7459
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Apis

Бджола (Apis) — рід з родини бджолині (Apidae).

Бджоли мають довжину тіла від 7-8 мм до 16-18 мм. Забарвлення різної інтенсивності — від рівномірно чорного і темно бронзового до жовтого і червоно-жовтого. З двох пар крил задні трохи менше передніх, крила вкриті мереживом жилок, на передній кромці заднього крила присутні декілька гачкоподібних зачіпок, що зчіплюються з відповідною складкою на задній кромці переднього крила. Бджоли бачать ультрафіолетове випромінювання.

Опис[ред.ред. код]

Усі види, що належать до родини Apis мешкають в добре організованих суспільствах. Будують вони з чистого воску вертикальні пласти, що мають комірки з обох сторін, в яких народжуються бджоли та зберігаються корми. Дорослі особини та личинки живляться нектаром, паддю та квітковим пилком. Створюють великі колонії (бджолині родини) і в залежності від виду налічують від кількох до 20-80 тисяч особин. Життя родин координується за допомогою феромонів, регулярних змін активності залоз, спілкування за допомогою танців та звуків. Тут діє поліморфізм та віковий поліетізм. Досконально розроблений спосіб регуляції температури в гнізді, що дозволяє бджолиним родинам бути незалежними у великій мірі від зовнішніх умов, завдяки чому в холодному кліматі можуть пережити довгі та сурові зими цілі колонії, а не тільки поодинокі особини в стані зимової сплячки, як наприклад джмелі.

Класифікація та поширення[ред.ред. код]

Рід бджола (Apis) об'єднує чотири види:

Apis cerana Fabr. — бджола східна
Apis dorsata Fabr. — бджола велика
Apis florea Fabr. — бджола карликова
Apis mellifera L., син. Apis mellifica L. — бджола медоносна

Живуть вони в дикій природі на теренах Азії, Африки та Північної Америки, а бджола медоносна була одомашнена. Усі види бджіл, що належать до родини Apini (і роду Apis) виробляють мед. Найпоширенішим видом є бджола медоносна, яка зустрічається в Європі, де була одомашнена, а також в Африці, Америці, Австралії і Новій Зеландії, куди її завезли. Останні три види бджіл медоносних є види азійські. Бджола жалить тільки один раз, потім гине.

Вороги[ред.ред. код]

Одними з найбільших ворогів бджоли є шершні (Vespa). Вони можуть нападати на житло бджіл, нищити гнізда і з'їдати личинок. Спочатку висилають розвідника, який має завдання визначити знаходження гнізда бджіл. Бджоли, однак, можуть захистити себе від цих хижаків. Оточуючи шершня, який потрапив до житла, бджоли створюють кулю, утворених з живих організмів. Нападник, який знаходиться в середині, гине за 10 хвилин, внаслідок перегріву, оскільки максимальна температура, яку може витримати є 46 °C , натомість бджоли витримують понад 47 °C. В 2009 року відкрито, що зв'язок з тим процесом має також двоокис вуглецю, що виробляється бджолами[1].

Вимирання бджіл[ред.ред. код]

В останній час відзначається збільшення вимирання бджіл, головним чином на теренах США та Західної Європи, цей процес отримав назву Синдром руйнування колоній. Правдоподібною причиною вимирання є використання пестицидів під час цвітіння рослин. Дослідження, проведені у великих масштабах в США вказують, що CCD може бути пов'язаний із такими явищами, як[2]:

Нова поява збудників (патогенів)
Комбінація різного роду стресів, що сприяє більшої сприйнятливості до збудників
Поява в оточуючому середовищі хімічних речовин (напр. неонікотіноїдів), що викликають зниження опору до дії збудників
Надмірне використання комах на промислових пасіках, внаслідок чого бджоли шукають інші помешкання[3]
Зміни в оточуючому середовищі, що викликали скорочення кількості рослин, що дають поживу для бджіл, що викликано також м. ін. інтенсифікацією рослинництва, напр. в країнах Європейського Союзу.

Посилання[ред.ред. код]

  1. [1], Honeybee mobs overpower hornets, Victoria Gill, BBC NEWS 5 липня 2009
  2. «Prepared Testimony of Diana Cox-Foster, Professor, Department of Entomology, The Pennsylvania State University, before the U.S. House of resentatives Committee on Agriculture Subcommittee on Horticulture and Organic Agriculture on Colony Collapse Disorder in Honey Bee Colonies in the United States March 29, 2007»
  3. «Słodki kataklizm przed nami! Wyobraź sobie świat bez pszczół…»