Бджолиний віск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кругляк з бджолиного воску

Бджолиний ві́ск — речовина, що виробляється особливими восковими залозами, розташованими на нижній стороні черевця робочої бджоли. На останніх чотирьох нижніх півкільцях помітні оголені частини тіла з блискучою поверхнею. Вони називаються восковими дзеркальцями і служать місцем накопичення тонкого шару воску у вигляді пластинок під час функціонування залоз[1]. Виділяють віск тільки молоді бджоли.

На більшості пасік отримують до 1 кг воску на сім'ю за сезон.[1]

Бджоли будують з воску гніздо у вигляді двосторонніх сотів. Сот складається з шестигранних комірок, повернених дном одне до одного. Комірки перебувають майже в горозонтальному положенні, їх краї дещо припідняті доверху.[1]

Віск у вигляді свіжовідбудованої соти має білий колір, а отриманий після переробки воскової сировини - від світло- до темно-жовтого. На холоді він твердий, крихкий, при нагріванні стає мягким і плавиться. Температура плавлення 62-63°C. Віск легший за воду. Густина його при 15°C 0,956-0,959. Він розчинний в скипидарі, хлороформі, бензині і інших органічних речовинах.[1]

Бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.

Див. також[ред.ред. код]