Беатифікація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Беатифіка́ція (лат. beatus — блаженний і лат. facio — роблю) — у Католицькій Церкві — акт зарахування тієї або іншої особи до лику блаженних. Була визнана офіційною категорією канонічного права папою Урбаном VIII у 1653 році.
Беатифікація розглядається Церквою як «нижчий рівень», певний етап у процесі підготовки канонізації.
З VIII століття право беатифікації належить винятково Папі Римському.
Блаженні УГКЦ [ред.]
Обряд беатифікації Новомучеників УГКЦ відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Мати Тереза [ред.]
Одна з блаженних, що займалися доброчинністю
Джерела [ред.]
- Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)
