Беатріс Поттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Беатріс Поттер
Беатріс та її улюблений пес Кеп
Беатріс та її улюблений пес Кеп
Дата народження: 28 липня 1866(1866-07-28)
Місце народження: Кенсінгтон, Лондон, Англія
Дата смерті: 22 грудня 1943(1943-12-22) (77 років)
Місце смерті: Нір-Сорей, Камбрія, Англія
Громадянство: Велика Британія Велика Британія
Рід діяльності: прозаїк, ілюстратор дитячих книжок
Жанр: дитяча література
Magnum opus: «Казка про Кролика Пітера», (1902)
peterrabbit.co.uk

Беатрі́с По́ттер (англ. Beatrix Potter; * 28 липня 1866, Кенсінгтон, Лондон — 22 грудня 1943, Нір-Сорей, Камбрія) — англійська дитяча письменниця, художник.

Народившись у привілейованій родині, Поттер отримала освіту від гувернанток і була ізольована від інших дітей. Беатріс мала багато домашніх тварин, і часто відпочивала у Шотландії, в Озерному краю, де вона закохалася у ландшафт, флору і фауну, уважно спостерігала за ними та перемальовувала. Батьки були занепокоєні захопленням доньки, але її дослідження та малюнки грибів зробили Поттер відомою та шанованою в області мікології. У тридцять років була опублікована її найуспішніша дитяча книга — «Казка про Кролика Пітера». Після цього Беатріс постійно займалася написанням дитячих книг, та їх ілюструванням.

Завдяки прибуткам від продажу книг, вона стала фінансово незалежною і змогла купити ферму «Хілл Топ» в Озерному краю. Згодом вона збільшила свою власність, купуючи землі навколо. У 47 років вона вийшла заміж за Вільяма Хіліса, місцевого адвоката, який став фермером та селекціонером овець, і продовжувала писати та ілюструвати дитячі книги. Всього було опубліковано її двадцять три книги. Поттер померла 22 грудня 1943 року, і залишила майже все своє майно Національному фонду.

Її книги продовжують продавати по всьому світу, різними мовами. За мотивами казок Беатріс були зняті фільми, зроблені анімації, і навіть поставлений балет.

Біографія[ред.ред. код]

Дитячі роки[ред.ред. код]

Батько, Вільям Поттер Руперт (1832—1914), син промисловця і члена парламенту Едмунда Поттера, здобув освіту в Манчестері, практикувався як адвокат в Лондоні. Одружився з Гелен Ліч (1839—1932), дочкою купця бавовни, 8 серпня 1863 року. Пара оселилася в Лондоні, жила на отриманому спадку. 28 липня 1866 року в будинку на Болтон Гарденс, Південний Кенсінгтон, у них народилася Беатріс Поттер.

Поттер та її мати Гелен (Ліч) Поттер, 1872

Беатріс отримала домашню освіту, інколи їй влаштовували екскурсії до скверів, ринків та в Музей Вікторії й Альберта. В 1871 році народився її брат Уолтер Бертрам.

Більшість дитинства вона проводила у Шотландії та на півночі Англії, де в неї було багато різних домашніх тварин (серед них були рептилії і амфібії). В її кімнаті мешкали жаби, миші, їжак, тритон Ісаак Ньютон і навіть кажан. Деякі з них довго не жили в домашніх умовах. Проте Беатріс детально вивчала їх зовнішність та побудову.

Наукова робота[ред.ред. код]

Батьки Беатріс віраджували її від вищої освіти, але Поттер хотіла жити незалежно і роздумувала зайнятися мікологією професійно. Зокрема, на це її надихнуло знайомство із Чарльзом Макінтошем, шотландським мікологістом.

Беатріс із своїм батьком та братом, 1894

Її дядько намагався рекомедувати Беатріс як студентку до Королівського Ботанічного Саду у Кью, але їй було відмовлено через те, що вона була жінкою. Пізніше Поттер була першою, хто припустив, що лишайники є результатом симбіозу між грибами та водоростями. На той час, єдиним шляхом запису мікроскопічних зображень було їх малювання. Беатріс зробила численні малюнки грибів та водоростей. Завдяки результатам її досліджень, вона стала широко шанованою по всій Англії як експерт з мікології. Також вона вивчала проростання спор та життєвий цикл грибів. Близько 270 детальних акварельних малюнків грибів з 1901 року знаходяться в Амблсайді, бібліотеці Армітт.

В 1897 році, робота Беатріс «On the Germination of Spores of Agaricineae» була представлена товариству Ліннея її дядьком Сером Генрі Енфілд Роско, так як жінок на засідання не пускали. (В 1997 році товариство опублікувало через це офіційне вибачення Поттер посмертно [1]). Лондонське королівське товариство теж відмовлялось публікувати її наукові роботи. Декілька разів вона читала лекції у Лондонській школі економіки.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Спочатку Беатріс малювала для власного задоволення ілюстрації для «Казок дядька Ремуса», Джоеля Чандлера Харріса. Її надихали європейські традиції байок про тварин, які походили ще від Езопа.

Коли їй було 27, під час канікул у Шотландії, вона відправила у листі, датованим 4 вересня 1893 року, малюнок та історію про кроликів Ноелю Муру, п'ятирічному сину її гувернантки. Згодом, Мур був першим, хто визнав літературний та комерційний успіх робіт Поттер, і закликав її опублікувати свої історії. У 1901 році вона використала цей лист, перетворивши його на книгу «Казку про Кролика Пітера».

Пам'ятник Кролику Пітеру у Бірнемі

Беатріс відправила свою казку шістьом видавцям, але їй відмовили повсюди через відсутність кольорових малюнків, які були дуже популярними на той час. У вересні 1901 року вона вирішила самостійно опублікувати та розповсюдити 250 копій «Казки про Кролика Пітера». Через рік вона привернула увагу видавців. У липні 1902 року був підписаний контракт, і до кінця року більш ніж 28,000 копій казки було надруковано.

Кролик Пітер з'явився і у наступній історії Беатріс «Казка про Білку Наткін», 1903, яка також базувалася на листі до одного із дітей гувернантки. Популярність цих та інших книжок була такою, що Беатріс стала фінансово незалежною.

В 1905 Поттер була таємно заручена із видавцем Норманом Уорном, але її батьки були проти цього шлюбу із торговцем. Це стало причиною розриву відносин між нею та її батьками. Незабаром, після заручин Уорн помер від лейкемії. Через його смерть, Беатріс написала у листі до сестри Нормана, Міллі: «Він не прожив довго, але це було насичене та щасливе життя. Я повинна спробувати почати спочатку з нового року» [2]

Загалом, Поттер написала 23 дитячі книжки. Частково вони були популярними через якість їх ілюстрацій: тварини-герої мали свій характер, особистість, і в той же час діяли природньо.

ферма «Хілл Топ»

Через поганий зір у 1920 році вона перестала писати. «Казка про Порося Робінзона» була опублікована у 1930 році; хоча її рукопис було створено задовго до цього.[3]

Останні роки життя[ред.ред. код]

В липні 1905 року, Поттер купила ферму «Хілл Топ» в Нір-Сореї, Ланкашир (тепер Камбрія). Вона обожнювала навколишні пейзажі, і приїзджала сюди якомога частіше. Тоді коли вона вирішила тут придбати більше земель, Беатріс познайомилася із нотаріусом Вільйямом Хілісом, за якого вона згодом вийшла заміж. Разом вони займалися селекціонуванням овець.

Беатріс Поттер стала однією із перших, хто зайнявся збереженням природи Англії. Вона поступово купувала ферми сусідів, які розорювалися, і дозволяла їм продовжувати вести господарство. Беатріс заповідала 4000 акрів землі та 15 ферм Національному парку.

Фільми та вистави[ред.ред. код]

У 1936 році Волт Дісней хотів зробити фільм про Кролика Пітера, проте Поттер відмовилася. Її роботи залишалися друкованими і після смерті Беатріс, до того часу, коли закінчився термін дії авторських прав.

В 1982 році Бі-Бі-Сі створила «Повість про Беатріс Поттер». Сценарій написав Джон Хоуксворс, режисером фільму був Білл Хейс.

В 1971 році у Лондоні Бірмінгемський Королівський Балет поставив «Казки Беатріс Поттер».

У 2006 році вийшов біографічний фільм «Міс Поттер», головну роль в якому зіграла Рене Зеллвегер.[4]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Dent, Jackie (1616 GMT (0016 HKT), December 5, 2006). «An insider's guide to Beatrix Potter». cnn.com. Процитовано 13 June 2010. 
  2. Peterrabbit.com, Frederick Warne & Co Limited 2002. Retrieved February 2007.
  3. Egoff, Sheila et al. (ed.) (1996). Only Connect: Readings on Children's Literature. Oxford University Press. 
  4. «Miss Potter». IMDB. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-06-13.