Бегонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бегонія
Begonia tuberhybrida pendula
Begonia tuberhybrida pendula
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Begoniaceae
Рід: Begonia
L.
Species
Selected species:
  • Begonia auriculata Hook.
  • Begonia fusicarpa Irmsch.
  • Begonia macrocarpa Warb.
  • Begonia mannii Hook.f.
  • Begonia oxyloba Welw. ex Hook.f.

Бего́нія (Begonia) — рід тропічних рослин родини бегонійових.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Багато- і однорічні трав'янисті рослини, півкущі і кущі з кососерцевидним, часто красиво забарвленим, часто асиметричним листям і одностатевими квітками.

B. macduffieana.jpg

Плідкоробочка, насіння дуже дрібне.

Розмноження. Види Б. добре пристосовані до вегетативного розмноження:

  • насінням
  • живцем
  • листом з брунькою
  • нова рослина може розвинутися навіть з частини листка.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Відомо бл. 800 видів.

Redflower9.jpg

Представники роду ростуть в тропічних вологих лісах,в горах на висоті 3.000 - 4.000 м над рівнем моря, рідше - в сухих тропічних та субтропічних районах ( крім Австралії). Найбільшу кількість бегоній нарахували в Латинській Америці, ареал яких на півночі сягає сучасної Мексики. В Азії бегонії знаходять на остові Шрі-Ланка, в Індії та східних Гімалаях, на Малайському архіпелазі. ВАфриці рослини розповсюджені більше в західній частині континенту, де більше вологи.

Серед Б. багато декоративних рослин з гарними листками або рясними яскравими квітками.

Вивчення[ред.ред. код]

Назва пішла від прізвища М. Бегона — колекціонера рослин, який жив у XVII столітті. Рід трав’янистих, чагарникових або напівчагарникових рослин, зустріти його можна майже по всьому світу. Виведено понад 1000 видів, які умовно можна класифікувати як квітучі, листяні, кущові і бульбові. Для європейської науки перші бегонії були віднайдені та описані ченцем та ботаніком з Франції на ім'я Шарль Плюм'є. Його патрон Мішель Бегон організував у 1687 р. експедицію на Антильські острови ( Східна Америка )і залучив до складу екіпажу Шарля Плюм'є, що збирав нові рослини. Плюм'є зустрів шість видів бегоній, невідомих європейським ботанікам. У 1690 р. Плюм'є дав назву роду «бегонія» на честь свого патрона Мішеля Бегона, а також надрукував книгу «Опис рослин Америки з їх малюнками».

Відкриття в 19 ст.[ред.ред. код]

У 1856 р. в Ассамі, Індія, була знайдена рослина , що отримала назву Begonia rex Putz, або бегонія королівська, що мала сріблясто-коричневе листя. У 1864 р. ботаніки знайшли нові види в горах Латинської Америки

  • бегонію болівійську( Begonia boliviensis DC. ) в Болівії
  • бегонію Вейча ( Begonia veitchii Hook. f.) у Перу в 1866 р.
  • бегонію Пірса ( Begonia pearcei Hook. f.) в тому ж районі і в тому ж році.

Використання в садівництві[ред.ред. код]

Boverio begonijos ziedas.jpg

Рослини активно вивозили в Західну Європу, де вони стали матеріалом для селекції та гібрідизації. Бегонії Америки дали можливість отримати гібриди великої кількості рослин з завеликими квітами. Серед гібридних форм уславилися зразки бегоній з Бельгії.

Вважають, що бегонії поглинають шкідливі речовини в інтер'єрі, тому вони бажані як в офісах, так і оселях, де щойно проведено ремонт. Бегонії використовують як у відкритому, так і закритому грунтах, в зимових садах. на балконах та лоджиях, на верандах та в двориках.

Умови зберігання[ред.ред. код]

Вони залежать від різновиду бегонії. Кущеві та трав'янисті перебувають в фазі спокою з жовтня до лютого. Поливи в цей час скорочують, видаляють посохле листя та неестетичні пагони.

Бегонії добре ростуть в напівтіні чи в тіні.Найбільш комфортна температура 13-22 градуси за Цельсієм, волога повітря не більше 60 %. При перебільшенні вологи та поливу бегонії загнивають.

Хвороби[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Танігамі Конан . Бегонія
Trichocereus & Begonia octopetala Pierre-Olivier Combelles.jpeg

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Сааков С.Г.«Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними », Л, «Наука», 1985
  • Авт.-сост. Г.В. Комарова, «Бегония», Донецк, АСТ — Сталкер, 2006
  • Хессайон Д.Г. «Всё о комнатных растениях»,М.: — Кладезь-Букс, 2005.
  • Воронцов В.В., «Комнатные растения. Новое руководство по уходу»- М.: ЗАО «Фитон+», 2007
  • Шахов В.В. «Бегонии» - М: Кладезь букс, 2006

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.