Бегунє-на-Горенськем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бегунє-на-Горенськем
Begunje na Gorenjskem
Бегунє-на-Горенськем
Бегунє-на-Горенськем
Основні дані
46°22′34″ пн. ш. 14°12′04″ сх. д. / 46.37637200002777860° пн. ш. 14.201206000027777776° сх. д. / 46.37637200002777860; 14.201206000027777776Координати: 46°22′34″ пн. ш. 14°12′04″ сх. д. / 46.37637200002777860° пн. ш. 14.201206000027777776° сх. д. / 46.37637200002777860; 14.201206000027777776
Країна Словенія
Регіон Горенський регіон
Площа 18,6 км²
Населення 988 (2011)
Висота НРМ 675 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів KR
GeoNames 3204363
OSM 1675662 ·R (Радовлиця)
Міська влада
Мапа
Мапа
Бегунє-на-Горенськем. Карта розташування: Словенія
Бегунє-на-Горенськем
Бегунє-на-Горенськем
Бегунє-на-Горенськем (Словенія)


CMNS: Бегунє-на-Горенськем у Вікісховищі

Бегунє-на-Горенськем (словен. Begunje na Gorenjskem) — поселення в общині Радовліца, Горенський регіон, Словенія.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 2011 року Бегунє-на-Горенськем мала 988 жителів.

Населення за роками
1991 2002 2011
930 975 988

Сучасність[ред. | ред. код]

У поселенні розташованна штаб-квартира компанії Elan Line.

У Бегунє-на-Горенськем є ресторан Pri Yozovtsu, де подають місцеві словенські страви. Рестораном керують брати Авсеники.

Географія[ред. | ред. код]

Висота над рівнем моря: 577 м.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат бореальний. Найтепліший місяць серпень температура +26°C, а найхолодніший грудень 0°C.

Історія[ред. | ред. код]

До територіальної реорганізаці поселення входило до старого муніципалітету Радовліца.

Замки[ред. | ред. код]

Замок Камен. Автор Янез Вайкард Вальвазор. Дата 1689.

Пляма (XII століття)[ред. | ред. код]

Пляма (Англ.м. Kamen, Нім.м. Stein, Stain)

Замок знаходиться біля поселення, в долинні Драга. Зараз від замку залишилися тільки руїни.

Перша згадка про замок була у 1185 році. У 1263 році замок згадали під назвою — CASTRUM Lapis (Англ.м.). У 1350 році, замок перейшов у володіння графства Ортенбург, під назвою Stain (Нім.м.). Замок відігравав життєво важливу роль у захисті земель у долині Бохінь та Верхньої Сави.

У 1418 році замок перейшов до графа Германа II, і у 1456 році у спадщину Австрійському дому Габсбургів.

Каченштайн (XV століття)[ред. | ред. код]

Каченштайн (Нім.м. Kacenštajn)

Замок розташованний у центрі поселення.

У Королівстві Югославія замок використовувався як жіноча в'язниця. Під час Другої світової війни замок був захопленний німецьким гестапо, замок використовували як верхньо-карнійський штаб. Після війни в поселенні діяв югославський трудовий табір для політв'язнів.

Братські могили[ред. | ред. код]

У поселенні є кілька масових заховань часів Другої світової війни. Під час війни в замку Камен німці тримали 12,134 заручників; 1 282 ув'язнених було вбито, а інших депортовано до нацистських концентраційних таборів, таких як Маутгаузен.

Масові могили замучених і розстріляних словенців розташовані в меморіальному парку[1] та в долині Драги за 1,6 кілометра на схід від центра поселення[2].

Одразу після Другої світової війни в результаті розстрілів комуністами було створено шість відомих братських могил. На північ від поселення розташовані масові могили Крпінської ями 1 та 2 (Словен.м. Grobišče peskokop Krpin 1, 2 )[3][4].

Массова могила в долині Драга
Массова могила у меморіальному парку

На північ від поселення розташовані масові могили Кріпінського гірськолижного схилу 1–3 (Словен.м. Grobišče smučišče Krpin 1–3); перша та друга знаходяться в зоні для пікніка за навісом, а третя на рівній землі позаду гірськолижного схилу[5][6][7].

Братська могила Мазевець-Кревасс (Словен.м. Grobišče Mazevčev pruh) розташована на північ від замку Камен, на краю кар’єру під великим ялиною. Тут містяться останки німецьких військовополонених з Бегуньє, а також, ймовірно, і цивільних жертв, вбитих 29 травня 1945 року[8].

Церква[ред. | ред. код]

Парафіяльна церква присвячена святому Ульріху. Це барокова споруда, вперше згадана в 1403 році. Нинішня форма була створена між 1740 і 1743 роками. Інтер'єр був розписаний Матією Брадашкою (18521915) у 1894 та 1897. Бічний вівтар, присвячений Богородиці, винесено із замку Каченштайн.

Церква Святого Петра, побудована в кінці XV - на початку XVI століття, розташована на пагорбі. Фрески були зроблені між 1530 і 1540 роками.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

  • Роман Альбрехт (19212006), юрист, член Федеральних зборів СФРЮ та професор університету
  • Славко Авсеник (19292015), композитор і музикант
  • Антон Бонавентура Йегліч (18501936), єпископ Любляни
  • Іван Каціянар (14911539), генерал-губернатор і провінційний губернія
  • Стане Крашовець (19051991), економіст, університетський професор і член САЗУ
  • Якоб Прешерн (18881975), письменник

Галерея[ред. | ред. код]

Церква Святого Ульріха
Церква Святого Ульріха 
Церква Святого Ульріха
Церква Святого Ульріха 
Замок Каценштейн
Замок Каценштейн 
Замок Каценштейн
Замок Каценштейн 
Центр поселення
Центр поселення 
Долина Драга
Долина Драга 
Бегунє-на-Горенськем світанок
Бегунє-на-Горенськем світанок 
Логотип гірськолижної компанії "Elan"
Логотип гірськолижної компанії "Elan" 
ресторан "Pri Jožovcu", відомих братів Авсенік
ресторан "Pri Jožovcu", відомих братів Авсенік 
гора Превала
гора Превала 



Посилання[ред. | ред. код]

  1. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 3 липня 2020. 
  2. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 3 липня 2020. 
  3. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  4. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  5. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  6. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  7. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  8. Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020.