Бедуїни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бедуї́ни (араб. бадаві — житель пустелі) — кочові та напівкочові араби Аравійського п-ова і північної Африки.

У вузькому розумінні бедуїни — кочовики-верблюдоводи, на відміну від бедуїнів напівкочових вівцеводів і козоводів. Суспільні відносини бедуїнів характеризуються складним переплетенням феодалізму з пережитками родового ладу. Соціально-економічна відсталість бедуїнів часто використовується для боротьби проти національно-визвольного руху народів північної Африки і Близького Сходу. Бедуїни брали участь у заколоті проти Іракської республіки 8—9 березня 1959.

Бедуїн,арабське бадаві-араб-кочовик,від слова ба́дія/баду"пустеля". Бедуїни-це тільки араби,нпр. туареґи-не бедуїни.В борейському аспекті бадія споріднене,мабуть,з словами біда,бити,анґ.bad<данґ.bouddel,тоді бадія"бідна,погана земля".Того кореня,ймовірно,і абд"бідний", а через ґерм.*bad"купальня" пов'язано з слов.*voda і поняттям риба, пор.лат.squalus"акула"<протофін.*kala"риба" і sclavus"раб"(букв."скутий")>анґ.slave;РАБ-РИБа.В етимолоґічному плані бедуїн є синонімом слова араб і,ймовірно,арамей.Всі ці слова означають пустельник.В плані енантосемії бадія це ще й "безводна земля".<використані дані К.Тищенка>.