Бежтинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бежтинська мова
Бежкьалас миц
Поширена в: Росія
Регіон: Дагестан
Носії: 6,200 (2002) [1]
Класифікація: Північно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Аваро-андо-цезські мови
Цезькі мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 cau
ISO 639-3 kap

Бежтинська мова (самоназва бежкьалас миц) — мова бежтинців, належить до цезької (додойської) підгрупи Андо-Аваро-Цезькох групи нахсько-дагестанських мов.

Розповсюджена в Цунтинському районі Дагестану (Росія) та в Кварельському районі Грузії.

Загальне число мовців сягає 8 тис. осіб з них 6,5 тис. в РФ (перепис 2002) та в Грузії 700 (оцінка 2006).

Бежтинська мова разом з гунзибською мовою утворюють окрему гілку цезьких мов.

Мова має 3 діалекти: бежтинський, тлядальський та хошархотинський.

Для фонетики мови характерні умлаутировані голосні, сингармонізм та позиційний розподіл шиплячих/свистячих (в великій мірі виражено в тлядальському діалекті). Має 18 голосних звуків.

В морфології — багато словотвірних афіксів, близько 90 локативних форм, система аналітичних часів, причасні та дієприкметникові форми.

В лексиці велика кількість грузинських запозичень. На відміну від цезької мови, бежтинська має десятинну систему числівника.

Мова неписемна, однак 1990 року в місцевій аварськомовній газеті було опубліковано проектну бежтинську абетку на основі кирилиці: А а, Аь аь, АӀ аӀ, АьӀ аьӀ, Аа аа, Б б, В в, Г г, Гъ гъ, Гь гь, ГӀ гӀ, Е е, Д д, Ё ё, Ж ж, З з, И и, ИӀ иӀ, Ии ии, Й й, К к, Къ къ, Кь кь, КӀ кӀ, Л л, Лъ лъ, ЛӀ лӀ, М м, Н н, О о, Оь оь, ОӀ оӀ, ОьӀ оьӀ, Оо оо, П п, ПӀ пӀ, Р р, С с, Т т, ТӀ тӀ, У у, Уь уь, УӀ уӀ, УьӀ уьӀ, Уу уу, Х х, Хъ хъ, ХӀ хӀ, Ц ц, ЦӀ цӀ, Ч ч, ЧӀ чӀ, Ш ш, Ъ ъ, Э э, ЭӀ эӀ, Ээ ээ[2].

Бежтиці послуговуються аварською як літературною.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Ethnologue entry for Bezhta
  2. Халилов М. Ш. Кин цӀалилеб ва хъвалеб бежтӀадерил мацӀалда? // ЗахӀматалъе рецц, газ., за 29 серпня 1990 року

Література[ред.ред. код]

  • Бокарев Е. А. Цезские (дидойские) языки Дагестана. М., 1959 (рос.)
  • Мадиева Г. И. Грамматический очерк бежтинского языка. Махачкала, 1965 (рос.)
  • Халилов М. Ш. Бежтинско-русский словарь. Мх., 1996 (рос.)
  • Erckert R. Die Sprachen des kaukasischen Stammes. Wien, 1895 (нім.)