Безенгійський льодовик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безенгійський льодовик
Безенгійський льодовик. Карта розташування: Росія
Безенгійський льодовик
Безенгійський льодовик
43°03′24″ пн. ш. 43°05′48″ сх. д. / 43.05690000002777396° пн. ш. 43.09690000002777310° сх. д. / 43.05690000002777396; 43.09690000002777310Координати: 43°03′24″ пн. ш. 43°05′48″ сх. д. / 43.05690000002777396° пн. ш. 43.09690000002777310° сх. д. / 43.05690000002777396; 43.09690000002777310
Країна  Росія[1]
Кавказ. Група українських альпіністів на Безенгійському льодовику.
Безенгійська ущелина. Вид на Безенгійський льодовик з привалу туристів.

Безенгійський льодовик — гірський льодовик на північному схилі Великого Кавказу.

Опис[ред. | ред. код]

Спускається від вершин Безенгійської стіни — безпосередньо Шхари і Джонгі-Тау до висоти 2000 м. Язик льодовика майже весь вкритий мореною довжиною 9 км. Льодовик дає початок р. Чорек-Хуломський басейну р. Баксан.

Район льодовика Безенгі є одним з найкрасивіших місць Кавказу c високими сніговими вершинами гір. Центральний район Головного Кавказького Хребта. За умовами сходження — це найсуворіший район Кавказу. Також це дуже віддалений високогірний район, далекий від цивілізації. Тут випадає найменша кількість твердих опадів у порівнянні з іншими популярними альпіністськими ущелинами.

В районі льодовика Безенгі та оточуючих його хребтів зосереджена велика частина кавказьких п'ятитисячників. У Головному Кавказькому хребті це масив Шхара-Джангітау-Катині, останній з яких лише трохи не дотягує до п'яти тисяч. Ця ділянка хребта обривається на північ крутими схилами, які отримали назву «Безенгійська стіна». Льодовик Безенгі відокремлює Безенгійську стіну від іншого масиву — Міжіргі, що складається також з п'ятитисячників Дих-тау, пік Пушкіна, Міжіргі. Трохи східніше, трохи осторонь, лежить масив Коштан.

У верхів'ях льодовика розташовані Альпійські ночівлі (висота 3200). Нижче — Безенгі (альптабір) (2500 м).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Б. А. Гарф. Безенгийское ущелье. — М.: Государственное издательство географической литературы, 1952.

Інтернет-джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.