Міжнародна військова операція в Лівії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інтервенція коаліції в Лівії
Повстання у Лівії (2011)
Coalition action against Libya.svg
Мапа конфлікту
Дата: 19 березня 2011 – 30 жовтня 2011
Місце: Лівія
Результат: Режим М.Каддафі повалено
Сторони

Країни підтримавши резолюцію РБ ООН 1973 : :

Фаза 1: Знищення ППО
Франція Франція
США США
Велика Британія Велика Британія
Італія Італія
Данія Данія
Канада Канада

Фаза 2: Повітряне патрулювання
Франція Франція
США США
Велика Британія Велика Британія
Бельгія Бельгія
Канада Канада
Данія Данія
Греція Греція
Італія Італія Норвегія
Катар Катар
Іспанія Іспанія
ОАЕ ОАЕ

Колабораціоністи (наземні війська)
Лівія Національна Перехідна Рада Лівії

 Лівія Лівійська Джамахірія
  • війська Джамахірії
  • Міліція
  • Іноземні найманці
Командувачі
Франція Ніколя Саркозі

Франція Эдвар Гійо
США Барак Обама
США Картер Хам
США Самуель Дж. Локлер
Велика Британія Девід Камерон
Велика Британія сер Стюарт Піч
Велика Британія сер Девід Річард
Італія Джорджо Наполітано
Італія Сільвіо Берлусконі
Італія Ін'яціо Ла Русса
Канада Стівен Гарпер
Канада Пітер Маккей
Канада Андре Дешемпс

Лівія Мустафа Мухаммад Абд-аль-Джаліль
Лівія Махмуд Джабриль

 Лівія Муамар Каддафі†

Лівія Саіф аль-Іслам Каддафі
Лівія Хаміс аль-Каддафі†
Лівія Абу-Бакр Юніс Ябр†
Втрати
16 солдатів, 14 танків, 20 бронетранспортерів, 2 ракетні установки, кілька автомобілів, частково знищена система ППО[1][2]

[3]
Невідома кількість жертв серед цивільного населення *
*Уряд і медичні джерела стверджують, 64-90 цивільних осіб убито і 150 поранено.[4] Американські військові заперечують будь-які жертви серед цивільного населення.[5]

Міжнародна військова операція в Лівії — поточна (2011 року) військова операція, затверджена Радою Безпеки ООН, що здійснюється відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 1973 17 березня 2011[6]. Безпольотна зона була запропонована в ООН для запобігання атак урядових військ, лояльних Муаммару Каддафі, на цивільне населення, що виступає проти Каддафі, під час повстання, що почалося в лютому 2011 року.

Віце-адмірал США заявив що американська частина операції буде мати назву «Світанок Одіссеї» ((англ.)Odyssey Dawn") і буде спрямована на запобігання лівійської влади використовувати збройні сили проти лівійського народу. Деякі інші країни-учасниці конфлікту назвали операцію по-своєму[7]..

12 березня 2011 Ліга арабських держав закликала Раду Безпеки ООН запровадити безпольотною зону над Лівією. 15 березня посол Лівану в ООН Найот Салам вніс на розгляд резолюцію, підтриману Великобританією і Францією[8]. 17 березня Рада Безпеки прийняла резолюцію десятьма голосами «за» при п'яти утрималися (Бразилія, Росія, Китай, Індія і Німеччина). Бразилія, Росія, Китай і Індія не підтримували військову операцію проти суверенної країни, тоді як Німеччина не хотіла брати участь в якій би то не було військової операції проти Лівії, але вважала, що щось має бути зроблено[9][10][11].

Наразі не можна оцінити яка з країн внесе найбільший внесок в операцію, проте найактивнішими у прийнятті резолюції в терміновому порядку опинилися Франція та Великобританія, також йшла підтримка від США і Лівану[12][13].

18 березня міністр закордонних справ Лівії заявив що війська припинили обстріл, прийнявши резолюцію ООН. Проте обстріл міст, контрольованих опозицією Місурата і Адждабія продовжився. А в Бенгазі 19 березня були введені солдати і танки військ Каддафі. Артобстріл міста також тривав[14].

19 березня операція була розпочата як тільки французькі ВПС увійшли в повітряний простір Лівії[15]. Французький авіаносець «Шарль де Голль» наблизився до берегів Лівії для забезпечення операції швидкого реагування.

Резолюція дає право знищувати будь-які війська, що становлять загрозу для повсталих тільки за допомогою ударів з повітря[16]. Французькі літаки вже завдали удару по наземних цілях, також були нанесені удари по ППО Лівії за допомогою британського підводного човна і авіаносця США[17].

Зміст

Ідея створення безпольотною зони [ред.]

Лівія [ред.]

21 лютого 2011 посол від Лівії Ібрагім Даббаші звернувся до ООН з проханням встановити заборону на польоти на території Лівії, щоб відрізати Тріполі (головне місто сил Каддафі) від постачань зброї і найманців, а також убезпечити цивільне населення від повітряних ударів.

9 березня 2011 Мустафа Мухаммад Абд-аль-Джаліль, який очолюючий Національну перехідну раду Лівії запросив світове співтовариство негайно створити безпольотною зону над Лівією, зазначивши що будь-яке зволікання збільшує кількість жертв. Через три дні він заявив що якщо зона не буде встановлена, то в Лівії станеться катастрофа. Військо Каддафі увійде в Бенгазі і знищить півмільйона осіб. 12 березня тисячі лівійських жінок вийшли на вулиці Бенгазі закликаючи світову спільноту встановити заборону на польоти. Один з протестантів заявив: «Нам не потрібно міжнародне втручання, ми лише хочемо створення безпольотної зони, наші хлопці подбають про решту.»

Міжнародна реакція [ред.]

28 лютого 2011 прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон виступив з ідеєю створення безпольотною зони над Лівією для запобігання перекидання найманців Каддафі та використання літаків і вертольотів проти цивільного населення.

7 березня 2011 представник від США в НАТО Іво Даалдер заявив, що НАТО буде стежити за бойовими діями в Лівії цілодобово за допомогою літаків Boeing E-3 Sentry. У той же день анонімне джерело заявило що Великобританія і Франція вже склали резолюцію про створення безпольотної зони, яка буде розглядатися у ООН в той же тиждень. Рада співробітництва арабських держав Перської затоки також закликала Раду Безпеки ООН вжити всіх заходів для захисту цивільного населення Лівії.

9 березня 2011 біля узбережжя Лівії вже перебували ВМС США в які входив авіаносець USS Enterprise. Канада відправила фрегат HMCS Charlottetown (FFH 339) для посилення військового впливу Заходу в регіоні. Міністр оброни Канади Пітер Маккей заявив що для Канади, як і для НАТО це вимушені заходи і що Канада готова зробити свій внесок у створення безпольотної зони якщо ООН і НАТО приймуть рішення про її запровадження.

12 березня 2011 Ліга арабських держав також закликала ООН до створення безпольотної зони для захисту цивільного населення.

15 березня 2011 ліванським послом Найоті Саламом була представлена ​​резолюція про створення безпольотної зони, яка була відразу ж підтримана Великобританією і Францією.

17 березня 2011 Рада Безпеки ООН згідно з сьомою частиною Статуту ООН прийняла Резолюцію Ради Безпеки ООН 1973 за яку проголосувало 10 з 15 членів ради ООН, голосів «проти» не було.

Сили коаліції [ред.]

Операція по введенню безпольотної зони активно обговорювалося в НАТО Великобританією і Францією в кінці лютого — початку березня.

США виступила в підтримку можливої ​​резолюції набагато пізніше, так як не прагнула втручатися у справи з Лівією через складні відносин з усім арабським світом. Проте після того як Ліга арабських держав виступила за створення безпольотної зони (зокрема ідею підтримав Ліван, ОАЕ і Катар) США стала брати активнішу участі в обговорення можливої ​​операції.

Міністр оборони США Роберт Гейтс пояснив що «Створення зони починається з знищення ППО супротивника … і після цього можна не хвилюватися що наші хлопці будуть збиті. Але все саме так починається».

19 березня почалася французька операція зі створення безпольотної зони, відразу після цього почали діяти й інші країни коаліції.

  • Flag of France.svg Операція «Харматан» (англ.)
  • Flag of the United Kingdom.svg Операція «Елламі»
  • Flag of the United States.svg Операція «Світанок Одіссеї»
  • Flag of Canada.svg Операция «Мобайл» Операція «Мобайл»

Сили країн [ред.]

США США

  • Військово-повітряні сили США
    • 3 х B-2, важкий малопомітний стратегічний бомбардувальник[22]
    • 10 x F-15E винищувач-бомбардувальник, що базуються на авіабазі RAF Lakenheath у Саффолку, Великобританія[20][23]
    • 8 x F-16C, багатофункціональний легкий винищувач[20]
    • 2 X AC-130U, важкоозброєний літак підтримки сухопутних підрозділів
    • 1 x Lockheed U-2, висотний літак-розвідник
  • Італія Італія: 4 літаки Panavia Tornado, 11 неуточнених кораблів.
  • ОАЕ ОАЕ: планують виділити 24 літаки Mirage 2000-9 і F-16.
  • Греція Греція: 4 літаки F-16, 1 літак дальнього радіолокаційного виявлення Embraer R-99, а також 2 фрегати.
  • Данія Данія: 6 літаків F-16, 1 транспортний літак C-130J-30.
  • Катар Катар: планують виділити 4 літаки Mirage 2000 −5EDA.

бази коаліції [ред.]

  • Франція Франція: Saint-Dizier — Robinson Air Base, Dijon Air Base, Nancy — Ochey Air Base, Istres-Le Tubé Air Base, Solenzara Air Base, Avord Air Base
  • Греція Греція: Souda Air Base, Aktion National Airport, Araxos Airport
  • Італія Італія: Amendola, Aviano, Decimomannu, Gioia del Colle, Trapani, Pantelleria, Sigonella, Capodichino
  • Іспанія Іспанія: Rota, Morón, Torrejón
  • Велика Британія Великобританія: RAF Akrotiri, RAF Marham, RAF Lossiemouth, RAF Coningsby, RAF Fairford, RAF Lakenheath, RAF Mildenhall (останні три використовуються американськими ВПС)

Можливі учасники конфлікту [ред.]

  • Албанія Албанія: Прем'єр-міністр заявив, що країна готова допомогти коаліції.
  • Йорданія Йорданія: За заявою США країна може вступити в коаліцію.
  • Нідерланди Нідерланди: Міністр закордонних справ заявив що Нідерланди готові надати поки ще невизначену допомогу у встановленні безпольотної зони.
  • Швеція Швеція : Прем'єр-міністр Карл Більдт заявив, що країна готова надати допомогу якщо вона знадобитися НАТО .
  • Саудівська Аравія Саудівська Аравія: Країна вважається можливим учасником конфлікту з боку коаліції.
  • Туреччина Туреччина: МЗС Туреччини заявило що країна підготується до проведення операції по впровадженню безпольотного режиму над Лівією.

Реакція на хід операції [ред.]

20 березня після перших бойових дій з боку коаліції її дії зазнали критики з боку Ліги арабських держав. Її голова, раніше наполягавший на введення безпольотної зони, заявив що «те, що відбувається в Лівії сильно відрізняється від того що вони розраховували побачити, вони хотіли захисту громадян Лівії, а не їх бомбардування». Його заяви мають значну вагу оскільки саме через прохання арабських країн ООН прискорили введення безпольотного режиму. Росія і Китай зажадали негайної зупинки бойових дій. Тим не менш командування коаліції повідомляє про те що операція поки проходить успішно і без втрат з боку коаліції[24].

Див. також [ред.]

Примітки [ред.]

  1. ↑ Abbas, Mohammed. «Wreck of Gaddafi's force smoulders near Benghazi». Reuters. Процитовано 2011-03-21. 
  2. ↑ Allied forces strike Gadhafi compound; leader's whereabouts unknown | CNN
  3. ↑ «Libya Live Blog - March 20». Al-Jazeera. 20 March 2011. Процитовано 20 March 2011. 
  4. ↑ «Libya says 64 killed in western military strikes». 2011-03-20. Процитовано 2011-03-20. 
  5. ↑ By the CNN Wire Staff (2011-03-16). «CNN. March 20, 2011». Edition.cnn.com. Процитовано 2011-03-21. 
  6. ↑ http://www.un.org/News/Press/docs/2011/sc10200.doc.htm
  7. ↑ http://edition.cnn.com/2011/WORLD/africa/03/19/libya.civil.war/index.html?hpt=T1&iref=BN1
  8. ↑ Denslow, James (16 March 2011). «Lebanon's role in a U.N. security council resolution against Libya is evidence of unfinished business between the two countries». The Guardian. Процитовано 2011-03-20. 
  9. ↑ «U.N. authorises no-fly zone over Libya». Al Jazeera. 2011-03-17. Процитовано 2011-03-17. 
  10. ↑ Mark Mardell (2011-03-17). «Libya: U.N. backs action against Colonel Gaddafi». BBC News. Процитовано 2011-03-17. 
  11. ↑ «U.N. Security Council approves no-fly zone over Libya». CNN. 2011-03-17. Процитовано 2011-03-17. 
  12. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/uk-politics-12770467
  13. ↑ http://www.washingtonpost.com/world/europeans-say-intervention-in-libya-possible-within-hours-of-un-vote/2011/03/17/ABSb9pl_story.html
  14. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/world-africa-12793919
  15. ↑ http://edition.cnn.com/2011/WORLD/africa/03/19/libya.civil.war/
  16. ↑ http://www.newstatesman.com/blogs/the-staggers/2011/03/libya-military-resolution-fly?utm_content=NewState&utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter&utm_campaign=NewState
  17. ↑ http://www.webcitation.org/5xJ4lwmv0
  18. ↑ Основной удар по Ливии готовят Франция, США и Великобритания
  19. ↑ Allied Forces Attack Libya
  20. ↑ а б в г «Wide array of U.S. warplanes used in Libya attacks». CNN. 
  21. ↑ F-18 growler jet fighters land at the Nato airbase in Aviano, northern Italy, March 19, 2011
  22. ↑ http://www.cbsnews.com/8301-503543_162-20044969-503543.html
  23. ↑ «'Odyssey Dawn': U.S. cruise missiles herald the beginning of the end for Gaddafi as the West loses patience with Libya». Daily Mail. 20th March 2011. 
  24. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/world-africa-12800635
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародна_військова_операція_в_Лівії&oldid=12294132