Безпілотний літальний апарат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Group photo of aerial demonstrators at the 2005 Naval Unmanned Aerial Vehicle Air Demo.jpg
RQ-2 Pioneer тактичний розвідувальний БПЛА американо-ізраїльскої розробки (2005)
Бойовий БПЛА MQ-9 Reaper в Афганістані, 2008 рік

Безпілотний літальний апарат (англ. Unmanned aerial vehicle, скор. UAV; або англ. Remotely piloted vehicle, нім. Unbemanntes Luftfahrzeug скор. RPV, рос. Беспилотный летательный аппарат, скор. БПЛА або Дрон) — літальний апарат, який виконує польот і здійснює посадку без фізичної присутності пілота на його борту.

Сучасна дефініція. За сучасним визначенням, «безпілотником» є тільки той апарат, який знаходиться під постійним дистанційним контролем пілота або пілотів і призначений для повернення на аеродром і для подальшого повторного використання. Тобто крилата ракета до категорії «безпілотників» не належить.

Дефініція, яка із вжитку вийшла.Раніше радіокеровані та повністю автоматизовані апарати об'єднували поняттям безпіло́тна авіа́ція — літаки, керування (пілотування) якими здійснюється без пілота, за допомогою приладів різних систем, що засобами радіо (радіолокації, телебачення) подають команди на автопілот. Елементи системи керування містяться поза літаком і можуть бути на землі, на воді і в повітрі, на місці старту, на маршруті польоту і в районі цілі[1].

Зміст

Класифікація[ред.ред. код]

Залежно від принципів керування, розрізняють такі різновиди безпілотних літальних систем:

  • безпілотні некеровані;
  • безпілотні автоматичні;
  • безпілотні дистанційно-пілотовані літальні апарати (ДПЛА).
Наземний пункт керування безпілотним літальним апаратом. Екіпаж виконує бойовий (спостережний) політ над територією. Ліворуч — пілот, праворуч — оператор сенсорів

У авіації після 2000 року йде бурне розширення саме останнього типу апаратів, і саме вони маются на увазі, коли вживають терміни «безпілотник», «дрон»(англ. drone), або абревіатуру UAV. Тобто під терміном «безпілотник», «БПЛА», «UAV» мається на увазі саме повітряне судно, яким через канали зв'язку керує один або декілька пілотів. Екіпаж БПЛА може також включати командира, оператора сенсорів, оператора вогневих засобів. Екіпажі БПЛА під час довготермінових місій змінюються — як на загал, кожні 4 години.

Класифікація сучасних безпілотних літальних апаратів UAV[ред.ред. код]

Безпілотні (англ. unmanned — без людини на борту) літальні апарати, відповідно до стандартів НАТО, так само, як і літаки із пілотом на борту (англ. manned aircraft), керуючись значенням повної злітної маси розділено на 3 класи: I — повна злітна маса до 150 кг, II — повна злітна маса до 600 кг, III — повна злітна маса більше 600 кг. ((JDN 2/11 2011, p.2-5) (англ.)

Клас I підрозділяється на категорії: «мікро» — до 2 кг, «міні» — до 15 кг, «малі» — від 15 кг. (JDN 2/11 2011, p.2-7) (англ.)

Призначення[ред.ред. код]

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) у XXI столітті масово застосовуються у військовій справі, в першу чергу для ведення повітряної розвідки — як тактичної, так і стратегічної. Безпілотники під-класів «міні-» та «мікро-» все ширше застосовуються під час бойових дій на рівні взвода та відділення для термінового отримання інформації типу «що за тим пагорбом», тобто для вирішення задач військової розвідки. Такими державами, як США, Росія і Ізраіль, також використовуються БПЛА для нанесення вогневих ударів по наземним цілям.

Крім того, невійськові дрони застосовуются для розв'язання широкого кола завдань, виконання яких пілотованими літальними апаратами з різних причин недоцільно. Такими завданнями є:

  • моніторинг повітряного простору, земної й водної поверхонь,
  • екологічний контроль,
  • керування повітряним рухом,
  • контроль морського судноплавства,
  • розвиток систем зв'язку[2],
  • художня фотографія

Відомості про стан військової безпілотної авіації[ред.ред. код]

Парк безпілотних військових апаратів США[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2014 року США використовували:

  • Малі безпілотні системи: RQ-11 Raven — 7 362 штуки; AeroVironment Wasp III — 990 штук; AeroVironment RQ-20 Puma — 1 137 штук; RQ-14 Dragon Eye — понад 1000 штук; RQ-16 T-Hawk — 306 штук.
  • Великі безпілотні системи: MQ-1 Predator + MQ-1C Eagle — всього 246 штук; MQ-9 Reaper — 126 штук; RQ-7 Shadow — 491 штука; RQ-4 Global Hawk — 33 штуки, RQ-5 Hunter — 75 штук.

Парк безпілотних військових апаратів Росії[ред.ред. код]

Підбитий у районі м. Щастя російський БПЛА «Гранат-Ч», який проводив повітряну розвідку місць дислокації підрозділів ЗСУ. Виставка «Докази агресії російських військ на території України» (Київ, 2015)
UAV ZALA 421-08, російський БПЛА класу «мікро», здатний виконувати політ тривалістю 90 хвилин і нести відео/фото камеру оптичного або IR (інфрачервоного) діапазону
Коршун «Шуліка»(БПЛА)

Співробітництво із Ізраїлем[ред.ред. код]

У квітні 2009 року Росія придбала перший «пакунок» дронів у Ізраїля (Одне «Пташине око» Bird Eye-400, вісімку «Ай-Вью» I-View Mk150 та два «Шукачі» Searcher Mk.2 UAVs). Оборудка коштувала $53 мільйони.[3]

У рамках другої оборудки, наприкінці 2009 року, Росія придбала додаткову партію із 36 дронів вироблених в Ізраїлі. Ця оборудка коштувала $100 мільйонів.[4]

У жовтні 2010, Росія додатково придбала ще безпілотних комплексів (дронів) аж на $400 мільйонів, від фірми Israel Arospace Industries. За угодою, остаточне складання ізраїльських дронів було заплановано здійснювати на території Росії.[5] Виробництво російсько-ізраїльських «безпілотників» було розпочато у 2012 році. За планом, постачати цю продукцію у російське військо мусили із 2014 року.[6]

Неповний перелік російських безпілотників[ред.ред. код]

Іноземні медійні джерела перелічують багато різновидів російських БПЛА, що їх виготовляли починаючи із 1958 року. Наводимо як приклад деякі апарати вироблені після 1990 року:

  • Yak Voron "Ворон" високошвидкісний БПЛА дальнього радіусу дії для нанесення вогневих ударів[7]
  • Як Клест БПЛА-розвідник, що стає на заміну військового російського розвідувального БПЛА «Бджола» (Пчела-1с).
  • Як Прорыв-Р Важковаговик MTOW (БПЛА)
  • Яковлев Пчела «Бджола», розвідка
  • Камов Ka-137, розвідувальний гелікоптер, 1998
  • ZALA 421-08, розвідувальний міні-БПЛА, 2007
  • Дозор 600, розвідувально-штурмовий літак, 2010-ті роки[8][9][10]
  • Дозор-100, безпілотна літакова система для збирання даних, спостереження, та розвідки, 2009[11]
  • Дозор-50, збирання даних, спостереження, 2007[12]
  • Дозор-85, аерокартографія, прикордонна авіаційна служба, спостереження[13]
  • Дозор-3, важкий БПЛА для військової розвідки, із можливістю нанесення вогневих ударів, 2009[14]
  • Камов MBVK-137, багатоцільовий дистанційно пілотований гелікоптерний комплекс[15]

Російські безпілотники в окупованому Криму[ред.ред. код]

У січні 2015 року українські засоби масової інформації повідомили, що у окупованому Росією Криму окупантами розміщено окремий полк безпілотних (дистанційно пілотуємих) розвідувальних літальних апаратів. Відповідно, у січні-лютому 2015 року регулярно з'являються повідомлення від прикордонної служби України про розвідувальні польоти російських БПЛА над територією Херсонщини.

Російські безпілотники у війні на сході України[ред.ред. код]

Російські безпілотники, збиті у лютому 2015[ред.ред. код]

«Газета по-українські» повідомляє: 7 безпілотних літальних апаратів збили [українські] військові за останній місяць [лютий 2015 року] на Донбасі. За допомогою них бойовики проводили повітряну розвідку позицій сил анти терористичної операції. Усі машини — російського виробництва [марки] «Орлан-10».[16]

Безпілотник «Форпост», збитий 20 травня 2015[ред.ред. код]

Українські ЗМІ повідомили, що у зоні АТО був збитий безпілотник російського виробництва «Форпост» вартістю в декілька мільйонів доларів. Опубліковані фотографії та відео збитого літака-розвідника, із номерним знаком та маркуванням Уральського завода цивільної авіації[17],[18],[19].

БПЛА у загальній історії авіації[ред.ред. код]

На веб-сайті Бі-Бі-Сі 15 січня 2015 опубліковано інфографіку «Найвеличніші поворотні моменти в історії авіації»[20]. Беспілотникам тут належать такі дати:

  • 1995 — G.A. MQ Predator («Хижак») — перший у світі літак «мисливець-вбивця» (англ. Hunter-Killer) без людини на борту
  • 2014 — X 47B — перший безпілотний літак, який здійснив старт із авіаносця і посадку на нього

Юридичний аспект[ред.ред. код]

Правові проблеми військових безпілотників 2010–2015 рр.[ред.ред. код]

Англосаксонське право у 2015 році стосовно цивільних безпілотників[ред.ред. код]

У 2015 році у США діє тимчасова повна заборона на комерційне використання дронів приватніми компаніями, які працюють у рекламі, аерофотозйомці, охороні, тощо. Також вступила у дію повна заборона для хоббістів використовувати дрони (зокрема, коптери) в межах національних парків. У Великій Британії некомерційне (тобто, як хоббі) пілотування дронів (коптерів) дозволяється тільки за наявності відповідної ліцензії. Аматори-пілоти коптерів входять до загалу пілотів-моделістів — сплачують членські внески і мають страховку громадянської відповідальності.

Закони України у 2015 році які стосуються цивільних безпілотників[ред.ред. код]

Кримінальний Кодекс України: станом на 12 січня 2015 року. Х.: Право, 2015. — 252 с. ISBN 978-966-458-741-6

Порушення правил використання повітряного простору може створювати істотну загрозу безпеці повітряних польотів.Кримінальний кодекс України (стаття 282) передбачає покарання за «вчинення дій у повітряному просторі», які створили таку загрозу або спричинили потерпілим тілесні ушкодження, завдали «великої матеріальної шкоди», або спричинили загибель людей. Дуже небезпечні польоти безпілотників (коптерів) поблизу аеродромів. Зіткнення пасажирського (особливо легкомоторного) літака із необережно запущеним любительським дроном може привести до серьозної аварії.

Англосаксонське право забороняє аматорам вести за допомогою дронів-коптерів зйомку людських натовпів. Безпілотник — наприклад квадрокоптер вагою 2 кг, із фото-відеокамерою, що важить приблизно 1 кг, при падінні із висоти 200 метрів може вбити людину. Гвинти коптера працюють на великій швидкості обертів і при необережному поводженні навіть на землі можуть спричиняти тілесні ушкодження. «Мені така штука вибила передні зуби» — пише один авіамоделіст.

Історія (до 1940 року)[ред.ред. код]

Зазначений літальний апарат призначений для авіаційної розвідки.

Першим відомим досвідом авіаційної розвідки відбувся, згідно китайського трактату про «Мистецтво (ведення) війни», із допомогою «летючого змія», що робився у давнину доволі великим. Із допомогою його полководець отримував відомості про тактику і маневри противника; розташування флангів, резерву, ударного корпусу, табору керівництва ворога; вид зброї, оснащення, вогневі точки, кількість воїнів тощо. Для отримання вчасної інформації садовили воїна з малою вагою на «летючого змія», який із допомогою сопілки сигналами (використовуючи як свисток) передавав обумовлені заздалегідь шифровані знаки. А для сіяння паніки серед ворога — грав на сопілці мелодії заздалегідь узяті з культури ворога, щоби нагадати ворогам про їх дім, їх родини й змусити думати про їх комфорт, та спонукати їх відмовитися від вступу в смертельний бій або недбало битися. Чим забезпечував собі перевагу полководець.

У 1899 році Нікола Тесла розробив і продемонстрував мініатюрне радіо-кероване судно.

У 1910 році, натхнутий успіхами братів Райт, американський військовий інженер из Огайо Чарльз Кеттерінг запропонував використовувати літальні апарати без участі людини. На його думку кероване часовим механізмом пристрій у заданій точці повинен був відкидати крила та падати, як бомба, на ворога. Отримавши фінансування армії США, він побудував і з перемінним успіхом випробував кілька пристроїв, які отримали назви The Kattering Aerial Torpedo, Kettering Bug, але в бойових діях вони так і не застосовувалися. У Німеччині розробляється проект радіокерованого безпілотного бомбардувальника Fledermaus.

У 1933 році у Великобританії розроблений перший БПЛА багаторазового використання Queen Bee. Були використані три відреставрованих біплана Fairy Queen, дистанційно керовані з судна по радіо. Два з них зазнали аварію, а третій зробив успішний політ, зробивши Великобританію першою країною, яка отримала користь з БПЛА. Ця радіокерована безпілотна мішень під назвою DH82A Tiger Moth використовувалася на королівському Військово-морському флоті з 1934 по 1943 Армія і ВМФ США з 1940 року використовували ДПЛА Radioplane OQ-2 в якості літака-мішені.

Протягом Другої світової війни німецькі вчені вели розробки декількох радіокерованих типів зброї, включаючи керовані бомби Henschel Hs 293 та Fritz X (англ. Fritz X), ракету Enzian (англ. Enzian) і радіокерований літак, наповнений вибуховою речовиною. Незважаючи на незавершеність проектів, Fritz X і Hs 293 с успіхом використовувалися на Середземному морі проти броньованих військових кораблів. Масовим зброєю була перша «крилата ракета» Фау-1 з реактивним пульсуючим двигуном, яка могла запускатися як із землі, так і з повітря. У нацистській Німеччині в 1942 році було запущено виробництво ракет Фау-2, мають систему управління, яка утримує ракету на заданій при старті траєкторії протягом усього польоту. Були розроблені і застосовувалися керовані авіабомби.

В СРСР в 19301940 рр. авіаконструктором Нікітіним розроблявся торпедоносець-планер спеціального призначення (ПСН-1 і ПСН-2) типу «літаюче крило» у двох варіантах: пілотований тренувально-пристрілювальний і безпілотний з повною автоматикою. До початку 1940 був представлений проект безпілотної літаючої торпеди з дальністю польоту від 100 км і вище (при швидкості польоту 700 км / ч). Однак цим розробкам був судилося втілитися в реальні конструкції. У 1941 році були вдалі застосування важких бомбардувальників ТБ-3 в якості БПЛА для знищення мостів.

В США запустили в масове виробництво БПЛА-мішень Radioplane OQ-2 для тренування льотчиків і зенітників. Також, в 1944 році був застосований вперше в світі класичний ударний БПЛА — Міждержавного TDR. Крім цього, військовими США був створений цілий ряд керованих авіабомб, включаючи найбільш досконале технічні зброю, застосоване в роки війни [джерело не вказано 743 дня] — самонавідну плануюче бомбу ASM-N-2 Bat, перше в світі зброю схеми "вистрілив-і- забув ", що не вимагає втручання оператора. Після війни розробки безпілотних літальних апаратів в США тимчасово змістилися в бік створення керованих ракет і авіабомб, лише в 60-х повернувшись до ідеї НЕ-ударних БПЛА.

ЛІТЕРАТУРА[ред.ред. код]

  • JDN 2/11 (2011). «Точка зору Великої Британії на безпілотні авіаційні системи» (The UK approach to unmanned aircraft systems). Публікація МО Великої Британії Joint Doctrine Note 2/11, dated 30 March 2011. (англ.)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія, перше видання
  2. М. К. Філяшкін канд. техн. наук, проф., А. А. Закордонець. Алгоритм роботи адаптивної системи керування бічним рухом безпілотних літальних апаратів на етапі виходу на задану лінію шляху
  3. Russia ‘May Buy’ $50 Mln Worth of Israeli UAVs MOSCOW, May 16 (RIA Novosti)
  4. Россия и Израиль: путь к военному сотрудничеству 08 октября 2013, 09:03Александр Шульман
  5. IAI signs $400 million Russian deal
  6. Россия и Израиль: путь к военному сотрудничеству 08 октября 2013, 09:03Александр Шульман
  7. Yakovlev Yak-130 to lose pilot in Russian unmanned combat air vehicle study. Flightglobal.com. 2006-11-07. Процитовано 2012-09-28. 
  8. Dozor-600 UAV. YouTube. 2009-08-23. Процитовано 2012-09-28. 
  9. Russia’s newest Dozor-600 UAV at MAKS-2009 ~ ASIAN DEFENCE. Theasiandefence.blogspot.com. 2009-08-27. Процитовано 2012-09-28. 
  10. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - MALE UAV "DOZOR 600". Uav-dozor.ru. Процитовано 2012-09-28. 
  11. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - DOZOR 100. Uav-dozor.ru. Процитовано 2012-09-28. 
  12. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - DOZOR 50. Uav-dozor.ru. Процитовано 2012-09-28. 
  13. БЕСПИЛОТНЫЕ ЛЕТАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ "ДОЗОР" / Russian UAV "DOZOR" - DOZOR 85. Uav-dozor.ru. Процитовано 2012-09-28. 
  14. By RIA Novosti on Wednesday, August 5th, 2009 (2009-08-05). Russian company develops heavy UAV for military use | Aviation & Air Force News at DefenceTalk. Defencetalk.com. Процитовано 2012-09-28. 
  15. MBVK-137 MULTIPURPOSE UNMANNED HELICOPTER COMPLEX | Russian Military Analysis. Warfare.ru. Процитовано 2012-09-28. 
  16. Газета по-українські, 17 лютого 2015, No.14, с.2
  17. http://gordonua.com/news/war/SBU-Voennye-v-zone-ATO-sbili-bespilotnik-rossiyskogo-proizvodstva-81842.html
  18. http://lb.ua/news/2015/05/21/305656_zone_ato_sbili_rossiyskiy.html
  19. http://www.dsnews.ua/society/voennye-sbili-na-donbasse-rossiyskiy-bespilotnik-forpost--21052015140600
  20. BBC Graphic — Great Turning Points in Aviation. BBC World Service web-site, 15 січня 2015 [1]

Посилання[ред.ред. код]

Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.