Безсали
| село Безсали | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Лохвицька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1693 |
| Населення | 772 (2001) |
| Площа | 5,822 км² |
| Густота населення | 132,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37206 |
| Телефонний код | +380 5356 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°21′33″ пн. ш. 33°08′53″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
112 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37206, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Безсали |
| Карта | |
  Безсали | |
 Безсали | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Безса́ли — село в Україні, у Лохвицькій міській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 772 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Безсалівська сільська рада, якій також були підпорядковані села Вишеньки, Мехедівка, Озерне, Сокириха та Червона Слобідка.
Географія[ред. | ред. код]
Село Безсали розташоване на правому березі річки Лохвиця, нижче за течією примикає село Харківці. Розташоване за 10 км від центру громади, за 21 км від залізничної станції Сула. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.
Назва[ред. | ред. код]
За версією історика-краєзнавця Г.Омельченка, на Посульській оборонній лінії стояло місто Сал, а біля нього невеличке сільце, яке називали Близ Сали, а потім назва трансформувалася у Безсали. Друга побутуюча легенда – у поселенні жили такі бідні козаки, що у них не було і сала. Тюркська версія - «бес» означає п’ять, «сала» – село, поселення.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка про Безсали згадується в документах за 1693 рік — поселення входило до Лохвицької сотні Лубенського полку. Біля села збереглися рештки городища, визначеного на карті Боплана, та могильник періоду Київської Русі (X—XI ст.).
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 808 осіб, з яких 350 чоловіків та 458 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 775 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,45 % |
| російська | 1,42 % |
| білоруська | 0,13 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна та птахо-товарна ферми.
- ПП АФ «Перше Травня».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Андрієвський Борис Юрійович — хірург, провідний політичний діяч ЗЧ ОУН.
- Кочерга Іван Миколайович — український радянський діяч.
- Ємець Яків Семенович — редактор, видавець.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедичний довідник К. 1992
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| ||||||||
