Безсонов Петро Олексійович

Петро Олексійович Безсонов
рос. Пётр Алексеевич Бессонов
портрет — до 1898 р. портрет — до 1898 р.
Народився	16 червня 1828(1828-06-16) Москва
Помер	6 березня 1898(1898-03-06) (69 років) Харків
Країна	Російська імперія
Діяльність	мовознавець, бібліотекар, професор, філолог, славіст, фольклорист, викладач університету
Alma mater	Московський університет
Галузь	славістика, фольклористика
Заклад	Віленське реальне училище, Віленська I гімназія, Харківський університет
Вчене звання	професор
Членство	Society of Serbian Lettersd Сербське вчене товариствоd Сербська академія наук і мистецтв
Відомий завдяки:	укладач збірок народних пісень, дослідник фольклору
Роботи у Вікіджерелах  Безсонов Петро Олексійович у Вікісховищі

Петро́ Олексі́йович Безсо́нов (рос. Пётр Алексеевич Бессонов) (*16 червня 1828 р., м. Москва — †6 березня 1898 р., м. Харків) — російський дослідник фольклору. Видавець збірників болгарського, сербського, російського фольклору, історик літератури, публіцист слов'янського й білоруського фольклору, етнолог. Належав до історичного напрямку «західнорусизму».

Життєпис

Він народився у Москві та закінчив Московський університет у 1851 році. Після закінчення освіти у 1855—1857 рр. працював у Московському архіві Міністерства закордонних справ, Московській синодальній друкарні (з 1858 р.). Був членом Товариства любителів російської словесності при Московському університеті, його секретарем у 1869—1878 рр., був членом-кореспондентом Сербського вченого товариства, членом Російського географічного товариства.

По п'яти роках студій зі стародавніх та сучасних мов він одержав державний дозвіл на видання. З 1864 до 1867 року він очолював Громадську Бібліотеку й музей у Вільнюсі. Отримавши диплом почесного доктора наук зі Слов'янській філології в Казанському університеті, він став професором у Харківському університеті 1879-го р., обіймаючи цю посаду професором кафедри слов'янських наріч Харківського університету до своєї смерті.

Стараннями опікуна Віленського навчального округу І. П. Корнілова був призначений у м. Вільно, де був призначений навесні 1865 року головою Віленської археографічної комісії, директором Віленського реального училища і директором 1-й Віленської гімназії.

Він видав першу велику збірку пісень болгарською мовою, зібрання сербських та російських народних пісень, а також багато праць з болгарської, сербської й російської літератур.

Праці

• «Белорусские песни» (збірник) М., 1871.
• «Детские песни» (збірник) М., 1868.
• «Калики перехожие» (збірник духовних віршів) М., 1861—1863.

Джерела

• Гулак А., Славянафіл думае пра Беларусь // ZAPISY. — Мн.:, № 25. 2001. (біл.)
• Гулак А., Заходняя Беларусь другой паловы XIX ст.у рукапіснай працы П. Бяссонава // Культура Гродзенскага рэгіёну: праблемы развіцця ва ўмовах поліэтнічнага сумежжа: Зб. навук. пр. / Адк. рэд. А. М. Пяткевіч. — Гродна: ГрДУ, 2003.— 399 с. ISBN 985-417-479-4. С.92—98. (біл.)
• Смалянчук А., Паміж краёвасцю і нацыянальнай ідэяй. Польскі рух на беларускіх і літоўскіх землях. 1864—1917. Гродна, 2001, — 322 с. (біл.)
• Бессонов, Петр Алексеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Н. Н. Владыко. Бессонов // Русские писатели. 1800—1917: Биобиблиографический словарь. Редкол.: П. А. Николаев (гл. ред.) и др. Т. 1: А—Г. Москва: Советская энциклопедия, 1989. — С. 253. (рос.)
• С. И. Никитин Бессонов Пётр Алексеевич. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — Т. V. — С. 8-9. — ISBN 5-89572-010-2.(рос.)

Посилання

• Биография в Русском биографическом словаре. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Биография в «Большой энциклопедии русского народа». (рос.)